|
Анатолій Кисельов |
Наскільки морально лаяти державу за крадіжки та корупцію, коли твій власний бізнес сам по собі є невеликим корупційним болотцем? Якщо компанія системно стикається з фактами шахрайства - це проблема, про яку повинен думати в першу чергу власник бізнесу, а не начальник служби безпеки, тому що проблема може лежати набагато глибше та системніше, ніж може здаватися на перший погляд.
У звітах зарубіжних консалтингових компаній можна часто зустріти «Ukraine is a highly corrupted jurisdiction», і багато в чому це пов'язано не з державним апаратом, а системою цінностей всередині держави в цілому. Наводити порядок варто починати зі свого двору. Про те, як перемагати корупцію всередині своєї компанії, поговоримо далі.
Хто несе відповідальність за корупцію всередині компанії?
Власник бізнесу - це перша особа, яка несе весь тягар відповідальності за корупційні ризики усередині його компанії.
В першу чергу, це питання іміджу і репутації. Компанія поступово підмочує свою репутацію на ринку, після чого може потонути остаточно і втратити своє чесне ім'я.
По-друге, це корпоративна культура (точніше її відсутність) і структура побудови бізнесу в цілому. Якщо бізнес-процеси побудовані хаотично і переплетені так, що чорт ногу зломить, то потенційному крадію дуже комфортно буде сидіти в таких умовах.
Третє - це відсутність системи контролю та моніторингу ризиків/витоку інформації. Це базові індикатори, за якими необхідно стежити 24/7.
Четверте - це фінансові збитки, які несе компанія внаслідок неефективних закупівель, банального злодійства, і зливу комерційної таємниці.
Всі чотири причини системні і стратегічні, і саме вони повинні перебувати у фокусі уваги власника. Зрештою це питання престижу.
Шкода від внутрішнього шахрайства є очевидною: економічні збитки, відсутність зростання, неналежна якість наданих послуг і товарів, втрата конкурентних переваг, інвестиційної привабливості, порушений морально-психологічний клімат всередині компанії.
Корпоративна культура і антикорупційна політика
Ніхто не застрахований від інцидентів шахрайства всередині своєї компанії. Головне питання криється в адекватній реакції й оцінці таких інцидентів з боку топ-менеджменту. Нульова толерантність до будь-яких проявів корупції - це є основа корпоративної культури, відображена у внутрішній антикорупційній політиці.
Весь посадовий персонал повинен бути ознайомлений з антикорупційною політикою, поставити свій особистий підпис на ній, а в трудових контрактах на «ризикові» посади мають міститися застереження стосовно санкцій за порушення внутрішніх політик. Ефект, який досягається за рахунок таких заходів - профілактичний. Навіть якщо латентний корупціонер і думав, що потрапив на хлібну посаду, то в більшості випадків протверезний ефект буде досягнутий.
Звільнити працівника за статтею за шахрайські дії можна, але тільки в разі наявності судового рішення, яке набрало законної сили. Підстава для звільнення - п. 8 ст. 40 КЗпП, вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, або постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Для більшості роботодавців це малоймовірний сценарій: занадто довго і не ефективно, тільки якщо масштаб розкрадання вражаючий. Як правило, співробітник, що попався на гарячому, сам звільняється і дуже швидко. Перспектива порушення кримінальної справи затуляє собою перспективу героїчного відстоювання своїх трудових прав. Це, звичайно ж, не стосується випадків, коли працівника нахабно намагаються оббрехати, і такі кейси були у нас в практиці.
Великою складністю для компанії є погано підкріплена позиція - відсутність доказової бази, актів внутрішніх перевірок, показань свідків, даних систем спостереження. Тут повертаємося до проблеми відсутності системи моніторингу та фіксації ризиків.
Найбільш зваженим рішенням будуть контрактні застереження і передбачені контрактом додаткові причини для звільнення співробітника.
Також проблемою буде і сама кваліфікація дій співробітника як шахрайських. Найпоширеніший вид «шахрайства» в компаніях - це так звані «відкати», які по суті і не є злочином: співробітник отримує бонус від третіх осіб нічого не вкравши у свого роботодавця.
До інших розповсюджених видів обману відносяться: спотворення реальних цін за товари / послуги, операції з зацікавленістю (компанії друзів, родичів, пов'язаних осіб), підставні компанії (проміжні компанії - прокладки, які стоять між замовником і реальним виконавцем), покупка не існуючих товарів і послуг , підвищені маркетингові та консалтингові витрати, маніпуляції зі штатним розкладом (підвищені премії та бонусування).
Методи захисту і профілактики порушень з боку персоналу
Ротація персоналу. Головна мета - прибрати співробітника з насидженого місця, періодично робити ротацію по роботі з клієнтами та постачальниками. Підходити до такого процесу варто дуже акуратно, тому що це не універсальне рішення, а боротьба з вітряними млинами може вплинути на ефективність роботи компанії. Вдаватися до ротації необхідно тільки в тому випадку, якщо є обґрунтовані припущення, що персонал вже «зацукрився», і така перестановка не спричинить відтік клієнтів.
Форензік аудит. Оцінка ризиків з боку незалежних юридичних або аудиторських компаній. Послуга , що поширена на заході, також користується популярністю у великого і середнього бізнесу.
Антикорупційна політика. Як кажуть юристи: документ повинен дихати. Суть Антикорупційної політики - відображення реальних бізнес-процесів і супутніх ризиків, а не скачаний з Інтернету папірець, який час від часу треба підкладати в пакет документів на тендер.
Система моніторингу корупційних ризиків. В основі роботи таких систем - щоденний аналіз даних. Система моніторингу корупційних ризиків - рішення, яке може підійти великим сітьовим компаніям, з великими обсягами закупівель та мережею постачальників.
Служба безпеки / Ревізор. Сучасна служба безпеки - це далеко не колишні представники правоохоронних органів. Системний аналіз даних, виявлення ризикових операцій, аналіз контрактів, вивчення профайлу співробітника та його зв'язків, візуалізація даних - ось сфера компетенції служби безпеки в 2020 році.
Анатолій Кисельов, адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
Криза - час опанувати навички ризик-менеджменту. Спробуйте новий інструмент з управління ризиками і можливостями від ЛІГА:ЗАКОН. Проводьте моніторинг правового й інформаційного поля, бізнес-розвідку про конкурентів і партнерів, обговорюйте і спільно з командою визначайте інтенсивність впливу на вашу компанію і вірогідність наслідків з екосистемою LIGA360.
