Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Аналіз судової практики, пов'язаної з виплатою заробітної плати "в конверті"

Питання заробітної плати «в конверті» або, як це явище називається у правовій сфері - невиплати заробітної плати в повному обсязі - залишається під пильним контролем ревізорів ДПС України, інспекторів Держпраці та правоохоронних органів.

З одного боку, це є соціальною проблемою, оскільки, породжує ситуацію, за якої працівник повністю залежить від роботодавця. А з іншого боку, невиплата заробітної плати в повному обсязі є вимушеною економічною проблемою, оскільки загальне навантаження на фонд заробітної плати складає 41,5% (дохід у вигляді заробітної плати в Україні оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, військовим збором за ставкою 1,5%, а роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 22%).

Звісно, підприємці прагнуть зменшити розмір обов'язкових відрахувань шляхом зменшення тієї частини заробітної плати, яка підлягає оподаткуванню. Компанії з іноземними інвестиціями зазвичай не користуються такою схемою, чого не можна сказати про переважну більшість інших підприємств, які розглядають це як чудовий спосіб мінімізації фінансового навантаження та варіант ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Тут не можна не сказати, що і серед працівників зустрічаються такі, які самі просять платити їм «неофіційно», аби уникнути відрахувань.

Судова практика за даною категорією спорів залишається усталеною впродовж тривалого часу. Пропонуємо ознайомитись із деякими позиціями судів, пов'язаними з виплатою заробітної плати «у конверті».

Галина Пилипенко

1. "Одні лише пояснення фізичних осіб не можуть вважатися беззаперечними доказами вчинення платником податкового правопорушення у формі виплати доходу, з якого в повному розмірі не утримано належні податки та збори (виплата заробітної плати "в конверті")"

Перевіркою податковим органом товариства з обмеженою відповідальністю встановлено факти виплати працівникам платника податку необлікованого доходу, що призвело до неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб, несвоєчасної сплати ПДФО та внеску на соціальне страхування до бюджету. За наслідками встановлених перевіркою порушень, контролерами прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування єдиного внеску, про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДФО та надсилання вимоги про сплату недоплаченого ЄВ.

Позиція контролерів спиралась на те що, для встановлення факту отримання заробітної плати "в конверті" достатньо лише свідчень осіб, які нібито отримували такого роду доходи.

Проте суди різних інстанцій дотримувались однієї позиції, виходячи із того, що встановлення факту вчинення податкового правопорушення та порушення трудового законодавства зі слів фізичних осіб (без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків) є безпідставним.

Відповідно, Верховним Судом касаційна скарга контролерів залишена без задоволення (постанова Верховного Суду від 13.01.2021 р., справа №819/3178/15).

2. Якщо пояснення фізичних осіб підтверджені різними засобами доказування, то вчинене роботодавцем порушення може вважатися доведеним

Наведена у попередньому пункті теза була спростована у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. у справі №300/3288/20.

У даній справі є необхідним звернути увагу на те, що спочатку судом проаналізовано надані контролерами пояснення фізичних осіб про те, що останні отримували заробітну плату у розмірі, який є вищим за той, який відображений у звітності роботодавця щодо виплаченої заробітної плати та, відповідно, із якого утримувались податки, збори та сплачувався ЄСВ.

Далі судом були допитані зазначені особи як свідки. В ході допиту вони пояснили, що за нерозумінням суті питання та за умов тиску на них вони озвучили розмір своєї заробітної плати за один місяць, хоча «насправді» така сума дорівнює двомісячному чи тримісячному розміру їх заробітної плати.

Проте суд при прийнятті рішення врахував також і відеозапис інспекційного відвідування, який підтвердив, що жодного тиску на працівників не чинилось, що всі питання, в тому числі щодо розміру заробітної плати, їм були задані однозначно та у доступній формі.

Вказане рішення переглядається наразі в апеляційному порядку.

Світлана Рудюк

3. Письмові пояснення осіб, надані під час контрольних заходів, мають бути підтверджені під час судового розгляду відповідними засобами доказування, а інформація з протоколів допиту може бути визнана доказом за умови підтвердження її допитаною особою у судовому засіданні по адміністративній справі

Постанова Верховного Суду від 07.06.2021 р. у справі №520/5149/19 є відмітною, оскільки, Верховним Судом виправлені численні порушення судів попередніх інстанцій та дотримано підхід, який свідчить про детальне вивчення обставин справи.

Відповідно до фабули справи, результатом проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ були встановлені численні порушення, а саме виявлене несвоєчасне подання звітів з єдиного внеску, встановлено факт нарахування ЄСВ, ПДФО, ВЗ у недостатньому розмірі та ін.

Підприємство (позивач) заявило, що перевірка фактично проводилась в рамках кримінального провадження, а при складанні акту враховувалися його матеріали, зокрема протоколи допиту свідків, що суперечить Податковому Кодексу. А от первинні документи, надані Товариством (штатні розписи, розрахункові відомості, колективний договір, трудові книжки, заяви працівників тощо), враховані не були.

За інформацією від управління Національної поліції, при обшуку за місцем здійснення господарської діяльності знайдені як кадрові документи, так і "чорнові" записи, які дають підстави встановити факт ведення подвійного бухгалтерського обліку, в тому числі, щодо виплати заробітної плати.

Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків, виходячи із того, що з акту перевірки та наданих в ході розгляду справи пояснень вбачається, що висновки контролюючого органу про допущені підприємством порушення податкового законодавства ґрунтуються фактично лише на знайдених під час слідчих дій "чорнових" записах та копіях документів (паспортів, ідентифікаційних кодів тощо).

Суд зазначає, що використані під час перевірки протоколи допиту свідків не можуть вважатись доказом до винесення судового рішення в межах відповідного кримінального провадження, а до компетенції податкового органу не належить ні аналіз відомостей, що містяться у протоколі допиту свідка, ні формування висновків про наявність або відсутність злочину.

Використані під час перевірки пояснення, за висновком суду першої інстанції, не є податковою інформацією в розумінні ПК України та не можуть бути підставою для визначення розміру заробітної плати.

Як зазначив суд, «пояснення свідків, що були надані в судовому засіданні, суд також не взяв до уваги, оскільки згідно з вимогами статті 74 КАС України ці покази не є засобами доказування, що можуть підтвердити спірні обставини; такими засобами можуть бути лише первинні документи. Відомості, що містяться в протоколах допиту свідків, за відсутності факту ухвалення судових рішень, визначених частиною шостою статті 78 КАС України, не можуть бути використані ні контролюючим органом під час перевірки, ні в адміністративному судочинстві».

Апеляційна інстанція підтримала позицію суду першої інстанції. Проте Верховний Суд відправив справу на новий розгляд.

Верховний Суд зауважив, що долучені до справи копії матеріалів кримінального провадження як докази в адміністративному судочинстві є неприйнятними. Але це не виключає можливість визнання як доказу в адміністративному судочинстві інформації, отриманої під час допиту на стадії досудового слідства, за умови підтвердження таких показань особою, яка їх дала, у судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи.

Варто звернути особливу увагу на наступне твердження суду: "Щодо вказаних показів свідків, що були надані безпосередньо в судовому засіданні, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для їх врахування та оцінки, оскільки останні не є засобом доказування у спірних правовідносинах у розумінні приписів статті 74 КАС України. На переконання судів, такими засобами виступають лише первинні бухгалтерські документи.

Колегія суддів вважає такий підхід судів попередніх інстанцій помилковим, оскільки специфіка поставленого в провину позивачу податковим органом порушення полягає в тому, що при неоформленні трудових відносин та виплаті заробітної плати у розмірі, відмінному від задекларованого, первинна документація згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не могла бути складена, а відтак, і надана на підтвердження факту існування порушення податкового законодавства".

Верховним Судом було зазначено про те, що суди попередніх інстанцій помилково вважали надані безпосередньо у судовому засіданні покази свідків неналежними засобами доказування під час доведення обставин правомірності/неправомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з ПДФО, ВЗ, а також ЄСВ, оскільки вказані докази підлягають оцінці судом по суті разом та на рівні з іншими доказами.

Суди попередніх інстанцій помилково не вживали заходів для перевірки обґрунтованості висновків контролюючого органу шляхом виклику та допиту усіх осіб, зазначених в акті перевірки, яким, за позицією контролерів, виплачувався дохід за виконання трудової функції, що не був відображений у податковій звітності платника. Поза увагою та правовою оцінкою судів також залишилась інформація стосовно фактів проведених раніше щодо тих же правовідносин інспекційного відвідування платника податків органами Держпраці та фактичної перевірки платника, здійсненої контролерами ДФС.

Таким чином, враховуючи порушення судами правил оцінки доказів та неповне з'ясування обставин, справа була відправлена на новий розгляд. При цьому Верховний Суд підкреслив, що у адміністративному судочинстві суд має виступати у проактивній ролі та виявляти ініціативу у межах, встановлених законом (ст. 9 КАС України).

4. Справи за позовами самих «неофіційних» працівників про визнання трудових правовідносин та про стягнення заробітної плати приречені на невдачу через недостатню доказову базу

Окрему увагу слід звернути на судові спори за позовами осіб, які перебували з суб'єктами господарювання або фізичними особами у трудових правовідносинах, проте за певних обставин не отримували заробітну плату в повному обсязі (отримували її «в конверті».

У справі №286/3317/20 як суд першої інстанції (рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16.02.2021 р.), так і апеляційної (Постанова Житомирського апеляційного суду від 17.06.2021 р.), відмовили у задоволенні позову про встановлення факту трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції мотивував свої рішення тим, що позивач не надав докази допуску його до роботи у суб'єкта господарювання на умовах трудового договору та того, що він працював на умовах повного робочого дня у спірний період. Позивач також не довів факту наявності за суб'єктом господарювання певних зобов'язань щодо оплати праці, що свідчить про наявність саме трудових відносин. Покази допитаного в засіданні свідка теж не були враховані, оскільки, за переконанням суду, безпосередньо не підтверджували факту роботи позивача за трудовим договором.

Варто підкреслити, що в переважній більшості справ за позовами «неофіційних» працівників суди ухвалюють рішення не на користь особи, яка звертається із проханням стягнути заробітну плату, що мала бути виплачена "в конверті", так як, зазвичай, ці особи не мають належного досвіду захисту власних прав та охоронюваних законом інтересів, а також тому, що під час перебування у фактичних трудових правовідносинах вони неналежним чином документують факт виконання ними трудової функції, отримання коштів із відповідним призначенням.

За таких умов, на стадії звернення до суду захистити свої права та охоронювані законом інтереси стає майже неможливо (рішення Диканського районного суду Полтавської області у справі №529/849/20 від 15.03.2021 р.)

Висновки

Судова практика, яка виникає із правовідносин, пов'язаних із виплатою заробітної плати "в конвертах", є різнонаправленою. Особливість даної категорії правовідносин полягає у тому, що за фактом виплати неофіційної заробітної плати для суб'єктів господарювання, які працевлаштовують осіб, але здійснюють виплату зарплати не в повному обсязі, настає фінансова, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність. Факт виплати зарплати не в повному обсязі може послугувати підставою для проведення інспекційних перевірок ревізорами Держпраці, фактичних та документальних перевірок контролерами ДПС та навіть може стати приводом для зацікавленості правоохоронних органів. Крім того, проти такого роботодавця може бути поданий позов самим працівником про захист трудових прав.

Категорія справ, пов'язаних із виплатою заробітної плати "у конвертах" є особливою, оскільки трудові правовідносини, які опосередковані "прихованим доходом" для особи, обумовлюють завідомо дискримінаційні умови для захисту та доказування, оскільки особа обмежена в засобах для цього. Суди ж навпаки, зазвичай користуються необмеженою дискрецією та відкидають ті чи інші докази, користуючись за певних обставин неможливістю особи надати інші. Тому позивачам слід бути вкрай уважними під час судового розгляду та реагувати відповідно до процесуальних норм на ту чи іншу відмову суду оцінювати ті чи інші докази.

Крім того, ми прогнозуємо, що ера зарплат у «конвертах» відходить у минуле. Держава поступово впроваджує механізми та заходи, які значно зменшать зацікавленість самих працівників у отриманні таких «позазвітних» коштів. Наразі це стосується оголошення кампанії з добровільного декларування фізичними особами їх активів (так званої податкової амністії) відповідно до Закону №1539-IX від 15.06.2021 р., анонсованого Кабміном законопроекту щодо контролю за витратами громадян, довгоочікуваного старту міжнародного обміну інформацією та ін. Вважаємо, що прийдешні нововведення виключають будь-яку готовність осіб йти на "зарплатний" компроміс.

Галина Пилипенко, керівник напрямку податкового консалтингу та комплаєнсу ЮК Legal House, адвокат

Світлана Рудюк, юрист ЮК Legal House

Бажаєте дізнатись, що про компанію думають кандидати на роботу? Спробуйте рішення LIGA360:HR-Менеджер. Тут можна налаштувати моніторинг всіх видів ЗМІ, включно з сайтами відгуків та пошуку роботи. Більше за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему