Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Нові правила на ринку фінансових послуг в Україні: що змінює новий Закон про фінпослуги

17.03, 13 січня 2022
2510
0

14 грудня 2021 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (Закон), який встановив чіткі вимоги до роботи фінансових компаній та має стати фундаментальною основою для ринку фінансових послуг. Варто відзначити, що наразі Закон перебуває на підписанні у Президента України і остаточно прийнятого тексту Закону ще не опубліковано. Водночас, вже зараз можна сказати про ті концептуальні нововведення, які будуть впроваджені Законом.

Перш за все, звернемо увагу на те, що більшість положень Закону будуть введені в дію з 1 січня 2024 р., тобто, для приведення фінансового ринку у відповідність до вимог нового законодавства встановлено перехідний період у два роки. До того ж, з дня введення Закону в дію, чинний на сьогодні Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» втратить свою чинність. При цьому, деякі положення, які вносять зміни до чинних нормативно-правових актів вводяться в дію з 1 січня 2022 року, 1 серпня 2022 року або ж з дня наступного за днем опублікування Закону.

Звичайно, що в Законі є як цілком очікувані зміни, продиктовані сучасними тенденціями ринку фінансових послуг, так і пов'язані з можливістю створення та впровадження інновацій на ринку фінансових послуг.

Перелік послуг

Переходячи до нововведень Закону, слід відмітити, що послуги відтепер будуть розподілятися на фінансові та супровідні, де до останніх належать посередницькі (послуги, спрямовані на отримання клієнтом фінансової послуги, пов'язані з інформуванням, консультування, супроводом тощо) та допоміжні послуги (пов'язані з фінансовими послугами та/або із здійсненням діяльності з надання фінансових послуг, які не належать до посередницьких послуг).

У свою чергу змінюється і власне перелік фінансових послуг, серед яких з'являється можливість надавати у кредит та залучати не лише грошові кошти, а й банківські метали.

Фінансові установи та фінансові компанії

Фінансовою установою вважатиметься юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої регулятором.

У свою чергу, фінансовою компанією є фінансова установа, яка на підставі відповідної ліцензії матиме право здійснювати діяльність з надання одного або декількох з таких видів фінансових послуг: 1) надання коштів та банківських металів у кредит; 2) надання гарантій; 3) факторинг; 4) фінансовий лізинг; 5) торгівля валютними цінностями; 6) фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів.

Окремо від фінансових компаній у Законі також виділяють ломбарди, які є фінансовими установами. Доречно зазначити, що Закон переважно встановлює спеціальні вимоги до фінансових компаній та ломбардів.

Таким чином, фінансові компанії є одним з видів фінансових установ і для того, щоб вважатися як фінансовою компанією, так і фінансовою установою необхідною умовою є отримання ліцензії на надання певних видів фінансових послуг.

Водночас, виключно фінансові установи матимуть право на підставі відповідних ліцензій здійснювати банківську діяльність та діяльність із страхування, бути кредитними спілками та ломбардами, а також здійснювати діяльність на ринках капіталу відповідно до спеціального законодавства.

Вимоги до статутного капіталу фінансових компаній та ломбардів

Однією з ключових змін у регулюванні ринку фінансових установ є встановлення на законодавчому рівні вимог до мінімального статутного капіталу фінансових компаній та ломбардів, що варіюється від 1 до 10 мільйонів гривень в залежності від обраного виду діяльності, якщо більший розмір мінімального статутного капіталу не встановлений для організаційно-правової форми, у якій буде інкорпорована фінансова установа (наприклад, для акціонерних товариств).

Відтак, встановлення хоча б мінімального розміру статутного капіталу на рівні від 1 мільйона гривень дозволяє кредиторам фінансової установи мати певні гарантії виконання зобов'язань фінансовою установою перед ними.

Одномоментність набуття статусу фінансової установи та отримання ліцензії

Новим Закону прямо визначається, що юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність фінансової компанії або ломбарду, набуває статусу фінансової установи і права на здійснення діяльності з надання певних фінансових послуг, після отримання ліцензії.

Відтепер, вимоги та перелік документів для отримання відповідної ліцензії будуть уніфіковано встановлені у Законі, а не визначатися у окремих нормативно-правових актах регуляторів, що спростить процедуру отримання такої ліцензії.

Скасування виключного виду діяльності для фінансових компаній та ломбардів

Закон також скасовує обмеження щодо можливості поєднання фінансовими компаніями та ломбардами декількох напрямків діяльності у фінансовій сфері, що впровадить можливість здійснювати й інші види господарської діяльності, не обмежуючись виключним видом діяльності у такій сфері.

Зміна порядку набуття та збільшення істотної участі у фінансовій компанії та ломбарді

Щодо цих вимог впроваджується більш ліберальне регулювання, яке дозволяє набувати або збільшувати істотну участь не в дозвільному порядку (тобто, без отримання погодження регулятора), а шляхом інформування регулятора під час здійснення таких змін.

Безумовно, що впровадження більш сприятливих умов дозволяє ринку фінансових послуг в Україні розвиватися більш швидким та безперешкодним темпом, від чого виграють всі його учасники. Водночас, не варто забувати й про впроваджену систему нагляду за учасниками ринку фінансових послуг, що дозволить регуляторам більше ефективно запобігати та виявляти будь-які порушення на такому ринку.

При цьому, НБУ нещодавно також було прийнято детальні вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг, яких мають дотримуватися надавачі фінансових послуг незважаючи на певну лібералізацію у регулюванні цього сектора.

Нагляд за надавачами фінансових послуг

Закон впроваджує ризик-орієнтований підхід, що застосовується регулятором до:

а) здійснення державного регулювання для створення системи норм, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків ризиків, притаманних діяльності надавачів фінансових послуг залежно від видів фінансових послуг, що надаються такими надавачами;

б) здійснення нагляду за надавачами фінансових послуг для визначення та виявлення, оцінки та переоцінки, а також розуміння ризиків, притаманних діяльності таких надавачів фінансових послуг, а також вжиття відповідних пропорційних наглядових заходів для їх мінімізації з урахуванням профілю ризиків, суттєвості виявлених ризиків, розміру, особливостей діяльності, бізнес-моделі надавача фінансових послуг.

Відповідно, це означає, що наразі регулятор, застосовуючи ризик-орієнтований підхід має право встановлювати вимоги до надавача фінансових послуг щодо подання ним регуляторної звітності та інформації про діяльність надавача фінансових послуг та фінансової групи разом із звітом (звітами) суб'єкта аудиторської діяльності, складеним (складеними) відповідно до міжнародних стандартів аудиту, за результатами надання аудиторських послуг.

Таємниця фінансової послуги

Окремий розділ Закону присвячено новому поняттю - «таємниця фінансової послуги», що є інформацією про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відома надавачу фінансових послуг та/або посереднику у процесі обслуговування клієнта та/або взаємовідносин з ним або стала відома третім особам під час надання послуг надавача фінансових послуг та/або посередника або під час виконання відповідних функцій, а також визначена інформація про надавача фінансових послуг та/або посередника.

Таким чином, Закон встановив перелік інформації, яка належить до таємниці фінансової послуги, принципи збереження таємниці фінансової послуги, а також порядок розкриття такої інформації. Відповідна таємниця є подібною до банківської таємниці, а враховуючи інформацію, що розкривається під час надання фінансових послуг, впровадження такої таємниці є доречним та своєчасним кроком у регулюванні ринку фінансових послуг.

Захист прав споживачів

Важливим аспектом є також посилення захисту прав споживачів не лише фінансових, а й посередницьких послуг, для чого було розширено перелік інформації, яка може бути надана клієнту-отримувачу таких послуг. З-поміж іншого, встановлюються й обов'язки до клієнта, який має бути обачним та відповідально підходити до отримання послуги, враховуючи власні можливості щодо виконання взятих на себе зобов'язань.

До того ж, Закон закріпив наразі існуюче застосування заходів впливу до надавачів фінансових та супровідних послуг за порушення прав споживачів у вигляді накладення штрафів за ненадання споживачу перед укладенням договору на надання фінансових послуг передбаченої законодавством інформації, ненадання споживачу проекту договору на надання фінансових послуг, залучення до врегулювання простроченої заборгованості осіб, не включених до реєстру колекторських компаній тощо.

Аутсорсинг

Одним з цікавих впроваджень Закону є можливість залучення надавачем фінансових послуг інших осіб на умовах аутсорсингу. Знову ж таки, Законом визначено лише базові засади залучення надавачів фінансових послуг на умовах аутсорсингу, в той час як вимоги до осіб, які можуть бути залучені на умовах аутсорсингу, порядок їх залучення та власне здійснення самого аутсорсингу буде визначатися нормативно-правовими актами регулятора.

Водночас, основним принципом аутсорсингу є неможливість перекладення на особу, що надає послуги з аутсорсингу, відповідальності за виконання ключових функцій надавача фінансових послуг, якщо іншого не буде прямо передбачено законодавством.

Відтак, наразі залишається очікувати від НБУ розроблення базових актів, що регулюватимуть можливість залучення інших осіб на умовах аутсорсингу для надання фінансових послуг.

Регуляторна платформа для тестування інноваційних технологій

Закон впроваджує можливість регулятору створити спеціальну платформу для тестування інноваційних послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг.

Подібне нововведення ми вже спостерігали у нещодавно ухваленому Законі України «Про платіжні послуги», де на НБУ поклали зобов'язання створити регуляторну платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Водночас, як в Законі, так і в Законі України «Про платіжні послуги» специфічних законодавчих вимог до створення такої платформи не передбачено, а обов'язки по її створенню та подальшому регулюванню покладено на регулятора - НБУ.

Варто відмітити, що регулятору надано право укладати угоди з іноземними регуляторами фінансових ринків іноземних держав для тестування міжнародних інновацій у цій сфері, що дозволить застосувати іноземний досвід в українській практиці та просувати власні напрацювання у міжнародному співтоваристві.

Як бачимо, Закон є значним кроком вперед у розвитку ринку фінансових послуг так як встановлює адекватні вимоги до його учасників, що сприяє підвищенню прозорості надання фінансових послуг, лібералізації у відносинах з регуляторами, а також забезпеченню захисту прав споживачів.

Однак, вказані зміни будуть введенні в дію лише з 2024 року, тому наразі залишається очікувати нових підзаконних нормативних актів від регуляторів, щоби всі учасники ринку могли повноцінно привести свою діяльність у відповідність із Законом у встановлені терміни.

Богдан ШИШКОВСЬКИЙ, радник KPMG Law Ukraine

Владислав Фісун, юрист KPMG Law Ukraine

Контролюйте ризики свого бізнесу - приймайте стратегічні рішення з LIGA360. Замовляйте презентацію IT-платформи всієї компанії LIGA360 та дізнайтеся: як управляти інформацією, налаштувати командну роботу для мінімізації ризиків, автоматизувати договірні процеси бізнесу. Деталі за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему