Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Карантин як форс-мажор: що говорить судова практика 2021 року

Що таке форс-мажор? Чи є карантин форс-мажором?

Законодавче визначення форс-мажору міститься у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР). Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

На початку 2020 року у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції і введенням карантинних заходів Законом України «Про запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX перелік обставин, які вважаються форс-мажорними, був доповнений новою підставою - «карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України».

Пропонуємо розглянути найбільш цікаві питання, які постали перед Верховним Судом у 2021 році, у зв'язку із введенням карантину та розширенням переліку форс-мажорних обставин.

Визнання карантину форс-мажором та звільнення від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором: що говорить судова практика?

- При розгляді справ, що виникають з договорів оренди неоднозначною виявилась позиція Верховного Суду щодо того, які докази є належними та допустимими для доведення існування обставин форс-мажору у виді карантину.

Наприклад, у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Східний» про визнання укладеним договору про внесення змін до договорів суборенди, оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи скаржника Верховний Суд посилався на висновки щодо застосування ст. 14-1 Закону № 671/97-ВР, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 та дійшов висновку, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

Водночас у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 Верховний Суд звернув увагу, що існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов'язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами.

Так, у межах розгляду справи № 912/3323/20 Верховний Суд зауважив: «Суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов'язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами.»

Однак, враховуючи, що у матеріалах справи був відсутній як сертифікат ТПП України, так і будь-які інші докази, які б підтверджували неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції, у задоволенні позову було відмовлено.

Висновок про те, що наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення орендаря від орендної плати також вказано у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.

Так, у межах цієї справи Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» із позовом про стягнення орендної плати за користуванням приміщеннями кафе за період з березня по липень 2020 року, тобто у період карантину, нарахувавши суму боргу у розмірі відповідно до умов договору оренди.

На підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном відповідач послався на запровадження Кабінетом Міністрів України у спірний період заборони на роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також надав сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Розглядаючи цю справу Верховний Суд зазначив, що запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні ч. 6 ст. 762 ЦК України. У свою чергу відповідач не довів повного припинення ним господарської діяльності у період карантину, у тому числі внаслідок відсутності доступу до майна, тоді як позивач у цей період забезпечив відповідачу доступ до орендованого майна та фіксував прохід працівників останнього до приміщення.

Верховний Суд закцентував увагу на тому, що судами були встановлені обставини фактичного використання відповідачем орендованого майна, відтак не взяв до уваги наданий відповідачем сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та відмовив у задоволенні касаційної скарги, залишивши без змін рішення судів попередній інстанції.

З наведеного також слідує, що за відсутності доказів неможливості використання орендного майна та у разі наявності доказів, що підтверджують фактичне використання такого майна, сертифікат ТПП України не може бути доказом форс-мажорності карантину, а також наявності підстав для звільнення орендаря від орендної плати.

- Ще одне цікаве питання, яке розглянув Верховний Суд у 2021 році: «Чи можна стягнути вже перераховані кошти у зв'язку із встановленням карантину на території України?»

Розглядаючи справу № 910/8040/20 Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 дійшов висновку, що обставини непереборної сили мають існувати саме на момент виконання зобов'язання за договором.

У рамках цієї справи ТОВ «СВП ПЛЮС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-бельгійського-ізраїльського підприємства «АРГО ТРЕЙДІНГ, ЛТД» про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 109 058 грн на підставі ч. 6 ст. 726 ЦК України (звільнення наймача від плати за користування орендованим майном) та ст. 1212 ЦК України (повернення безпідставно набутих коштів).

Позивач вважав, що в період з 18.03.2020 по 30.04.2020, у зв'язку з встановленням на всій території України карантину та забороною роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, він не міг використовувати нежитлові приміщення орендовані у відповідача згідно з договором оренди та що йому мають бути повернуті грошові кошти (орендна плата з 18.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 303 258 грн + авансовий платіж 805 800 грн), сплачені в якості орендної плати за вказаний період, як безпідставно набуті.

20.01.2021 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 та Верховного Суду від 08.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Свої рішення суди мотивували наступним:

- на момент існування спірних правовідносин договір оренди був чинний, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України;

- саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов'язання від відповідальності за невиконання її обов'язку, а позивач не надав жодних доказів того, що він був позбавлений можливості взагалі користуватися орендованим майном, у нього був відсутній доступ до приміщень, за вказаною адресою в спірний період були відсутні його речі, не перебували співробітники, не споживались комунальні послуги, тощо;

- станом на момент введення карантину «12.03.2020» позивачем виконано свої зобов'язання зі сплати орендної плати за договором, а відтак на момент виконання позивачем своїх зобов'язань не існувало обставин непереборної сили, відповідно і позивач не вправі посилатися на наявність форс-мажорних обставин задля звільнення його від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання вже виконаного зобов'язання за цим договором.

Водночас варто звернути увагу, що з огляду на наведене вище Верховний Суд визнав посилання позивача сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) безпідставними.

- Наступне питання, на яке відповів Верховний Суд у 2021 році: «Чи може карантин бути підставою для примусового внесення змін до наявного договору?»

Спойлер! Так, може. Однак виключно у випадку, коли це прямо передбачено договором.

Такий висновок був зроблений Верховним Судом у справі № 910/9286/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛЛ» до Твариства з обмеженою відповідальністю «Київ Східний» про визнання укладеними договору про внесення змін до договорів суборенди та обслуговування.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги, та залишаючи в силі рішення Господарського суду міста Києва, Верховний Суд звернув увагу на таке:

«...враховуючи характер спірних правовідносин, підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань (що не є предметом розгляду у даній справі), а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого.»

Близька за змістом правова позиція Верховного Суду міститься у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.

- За 2021 рік поповнилась скарбничка правових позицій у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За 2021 рік Верховним Судом була сформована правова позиція щодо карантину як форс-мажорної обставини у трудових спорах, зокрема у справах щодо стягнення матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Так, на відповідача не може бути покладений обов'язок з виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 Кодексу законів про працю України, у випадку, якщо останній довів, що така затримка відбулася не з його вини, а з обставин непереборної сили та форс-мажорних обставин, спричинених карантинними обмеженнями.

Зазначена правова позиція прослідковується у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 359/3250/20, від 22.09.2021 у справі № 359/3843/20 та від 28.09.2021 у справі № 359/3756/20.

- Останньою категорією справ, на яку хотілося б звернути увагу, це спори, що виникають з договорів поставки.

Так, карантині обмеження можуть бути враховані при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Показовою є справа № 910/18480/20 за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис» про стягнення штрафних санкцій.

При вирішенні питання про звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання Контракту Верховний Суд не взяв до уваги сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): оголошення надзвичайної ситуації у штаті Нью-Йорк (США) та у штаті Арізона (США) COVID-19, установлення карантину на усій території України на період з 12.03.2020 та зазначив, що такий сертифікат є неналежним та недопустимим доказом у справі.

Однак врахував, що порушення відповідачем умов Контракту в частині недотримання строків поставки продукції в першу чергу сталось з урахуванням умов, в яких опинилася країна та відповідач під час карантину спричиненого коронавірусною інфекцією COVID-19. Зазначене вплинуло на виконання контрагентами відповідача своїх зобов'язань, що мало значення для вчасного виконання відповідачем зобов'язань перед Міноборони (затримка виготовлення та доставки комплектуючих виробів зі США, карантинні обмеження у Швейцарії, що вплинуло на вчасність поставки тощо).

Відтак з урахуванням попередньої поведінки відповідача у цій справі Верховний Суд зменшив розмір належної до сплати неустойки на 80%.

Висновки

Підсумовуючи викладене, у 2021 році Верховним Судом було сформовано ряд правових позицій, що стосуються введення карантину та розширення переліку форс-мажорних обставин, а саме:

  • наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов'язань;

  • існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов'язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами;

  • позивач не вправі посилатися на наявність форс-мажорних обставин задля звільнення його від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання вже виконаного зобов'язання;

  • форс-мажорні обставини не можуть бути підставою для примусового внесення змін до договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого;

  • на роботодавця не може бути покладений обов'язок з виплати працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, якщо він доведене, що така затримка відбулася внаслідок дії обставин непереборної сили та форс-мажорних обставин, спричинених карантинними обмеженнями;

  • карантині обмеження можуть бути враховані при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Як швидко знайти подібні судові рішення? 35 фільтрів для пошуку доступні на ІТ-платформі LIGA360. Дізнайся, як знаходити smart-рішення для захисту в суді, за посиланням.

Адвокати НААУ вивчають судову практику з новим цифровим продуктом. LIGA360: Адвокат НААУ надає доступ до 90 млн судових рішень і прецендентів, правових позицій ВС, нових надходжень. А ще тут можна прогнозувати шанси на перемогу в суді на базі позовної заяви й стежити за розкладом засідань по Україні. Дізнайтеся про всі переваги продукту за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему