Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Як валютне регулювання Нацбанку впливає на ІT-галузь та ЗЕД-послуги в Україні

11.50, 8 червня 2022
798
0

У зв'язку з введенням воєнного стану НБУ оперативно прийняв постанову № 18 від 24 лютого 2022 р. «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою передбачив низку обмежень для роботи всієї банківської системи. Ці обмеження вплинули як на фізичних осіб, так і на діяльність бізнесу.

Враховуючи очікувану паніку на валютному ринку, постановою № 18 одразу було впроваджено обмежувальні регуляторні заходи та мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів.

На сьогодні до постанови № 18 зміни вносилися вже понад 20 разів, зокрема, скасовано обмеження на встановлення курсу валют.

Олег Загнітко, партнер ЮФ INTEGRITES, розповів, як валютне регулювання Нацбанку впливає на ІT-галузь та ЗЕД-послуги в Україні:

Хоча НБУ дотримується свого слова щодо подальших обмежень та не порушує власну стратегію, яку можна описати як «шокова терапія із подальшою лібералізацією», але погляньмо на зворотній бік цієї стратегії.

По-перше, зберігши свої платіжні функції, гривня істотно погіршилася як інструмент заощадження. Побільшало нюансів в обігу іноземних валют:

  • імпорт значною мірою пригнічений, особливо через те, що роботи й послуги складають понад 70% ВВП, а дозволено імпорт переважно товарів. Ігноруючи сірий сектор готівкової валюти, НБУ фактично погодився на збільшення тіньових операцій, що в Україні й без того є задавненою травмою через регулярні економічні спади. Також від дискримінаційних дій уряду постраждали операції з імпорту у реальному секторі, бо інтеграція економіки передбачає використання іноземних технологій та компонентів;

  • довільне складання переліку критичного імпорту майже виключало будь-яке планування наперед. Водночас, легальний сектор експорту не зміг скористатися перевагами від знецінення національної валюти - НБУ, як відомо, вирішив не переглядати зафіксований курс гривні. За умови адекватного менеджменту, цим мали б скористатися вітчизняні постачальники для сектору оборони - зброя, спорядження, харчування, логістика, навчання, будівництво (й опорядження), але мусимо на те хіба сподіватися, бо більшість даних за законом мають закритий характер.

Однак ситуація поки що є далекою від курсу 2007-2010 чи 2012-2014 років, коли курс також штучно стримували. Відмінність хоч би у вільному курсоутворенні для готівкових та карткових операцій українських банків, які є одним з виразних трендів повернення до ринкових попиту й пропозиції.

ІТ-бізнес є наочним прикладом стану індустрії робіт та послуг, адже програмування та штучний інтелект користається з глобалізації (себто імпорту-експорту) щосекунди і чи не найбільше. Програмні пристрої та готове програмне забезпечення є переважно імпортними складовими їхніх основних засобів, тож є критично необхідними для підтримання галузі на належному рівні, для зростання й поготів.

Якщо розглядати українську ІТ-індустрію лише як експортно-орієнтовану, то негатив ситуації для гравців полягає здебільшого у прихованій інфляції гривневих зарплат. Працівники українських суб'єктів господарювання не мають особливого вибору щодо валюти, тоді як їхні працедавці отримують виручку в іноземній валюті і змушені продавати її за фіксованим курсом. Втім, ситуація не є дуже поширеною, оскільки проєктний характер ІТ галузі змусив оптимізувати увесь ланцюжок зайнятих виконавців - назвемо їх умовним «програмісти». Так-от, кожен програміст здебільшого є ФОП або самозайнятим. В такому разі валютна виручка кожному програмісту може надходити без конвертації в гривню - напряму від пов'язаної із працедавцем компанії за кордоном, або, теоретично, від замовника. Розрахунок чи зняття готівки з валютних рахунків бентежить НБУ значно менше, ніж коли йдеться про рахунки в гривнях.

На додачу, військові загрози - руйнування інфраструктури, компрометація даних через дії ворожих кібервійськ, гуманітарні кризи спричинили міграцію робочої сили ІТ галузі, у тому числі за кордон. Суворе обмеження імпорту з боку НБУ перешкоджає легальній оплаті праці працівників і працівниць за кордоном - назвемо їх разом «програмістки», оскільки законодавство про мобілізацію має яскраве гендерне забарвлення. Конкуренція за кваліфікованих програмісток є жорсткою, тож створення офшорної компанії- «прокладки» стає не просто оптимізацією, а життєвою потребою підприємця. Звичайно, тоді постають питання персонального оподаткування й дозволів на працевлаштування за кордоном, але ці наслідки не обходять власне НБУ.

Читайте також: Що з курсом валют в Україні: аналіз фахівців Економічної експертної платформи

Миттєво аналізуй нововведення законодавства, що впливають на бізнес. LIGA360:Керівник містить важливі законопроєкти й роз'яснення щодо очікуваних змін. Результати пошуку представлені у візуальній формі, щоб швидко отримати найважливіші документи та переглянути їх зв'язки. Замовте рішення LIGA360:Керівник прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему