Вирішення спорів по ЗЕД-контрактам: порядок, судова практика

В умовах воєнного часу зовнішня торгівля, яка включає у себе як експорт так і імпорт товарів і послуг, відіграє суттєве значення.

Промисловий та продовольчий сектори України перебувають у складному становищі. Порушуються логістичні маршрути, виникають складнощі на ринках сировини. Це свідчить про те, що значна кількість товарів будуть імпортуватися до нашої країни для підтримки споживчого сектору, потреби якого у багатьох випадках вже не може задовольнити тільки національний товаровиробник. Яскравим прикладом є повна переорієнтація з ринків російського та білоруського палива на ринки Європейського Союзу (особливо враховуючи виведення з ладу Кременчуцького НПЗ).

Блокування морських портів агресором призводить до того, що вагомий відсоток спорів виникає у сфері експорту продовольства, металургії та мінеральної продукції. Українські компанії не мають можливості своєчасно та належно виконувати власні зобов'язання по ЗЕД-контрактам.

Крім цього, з травня 2022 року Європейський Союз, Сполучені Штати Америки та Канада узгодили порядок скасування більшості митних тарифів, антидемпінгових заходів, системи регулювання вхідних цін для українських товарів та послуг. Це сприятиме збільшенню експорту національних продуктів на ринки ЄС та Північної Америки.

Як наслідок, у найближчому майбутньому кількість судових спорів у сфері зовнішньоекономічних відносин збільшиться. Буде багато питань з приводу застосування форс-мажорів та дострокового розірвання ЗЕД-контрактів. Актуальним є підвищення попиту на спеціалізованих юристів у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Спробуємо розібратися у нюансах та тонкощах зазначеної категорії спорів.

Ще під час навчання у юридичному університеті більшість майбутніх правників сприймає зовнішньоекономічні контракти, як щось дуже особливе, складне та важливе. Обов'язковими умовами для роботи у цій сфері є високий рівень знання англійської мови, блискучий досвід роботи у сфері договірних відносин та наявність високого загального професіоналізму. Галузь права нібито для "обраних".

На практиці це лише частково так. Більшість українських товаровиробників середнього рівня, що працюють на експорт продукції, не приділяють значної уваги юридичному супроводу таких угод. Багато ЗЕД-контрактів складаються "на колінці" та перекладаються за допомогою гугл-перекладача. Зміст таких документів викликає сумнів, а порядок їх підписання далекий від досконалої процедури.

Аналогічна ситуація й у більшої частини імпортерів товарів та послуг. Імпортери здебільшого зосереджуються на отриманні товарів, ніж на якісній юридичній процедурі укладання ЗЕД-контрактів.

Причиною вищевказаного є "радянський" менталітет багатьох українських підприємців, які не розуміють цінності договірних відносин та важливості договорів.

По суті головним завданням українського юриста у сфері зовнішньоекономічної діяльності є максимальне спрощення процедури укладення ЗЕД-контракту з обов'язковим захистом прав та інтересів свого клієнта.

Варто зауважити, що значна кількість іноземних компаній взагалі не укладають ЗЕД-контракт у формі окремого письмового документа, а працюють за інвойсами. Але це не значить, що сторони ЗЕД-контракту не захищені взагалі. У разі вирішення спору у такому випадку компанії спиратимуться на максимально прозоре регулювання їх відносин завдяки нормам та звичаям міжнародного права (або певної обраної правової системи).

Таким чином, юрист у сфері зовнішньоекономічної діяльності може працювати у двох напрямках. Або складати змістовні ЗЕД-контракти, які оптимізовані за змістом та розміром, або налагодити роботу через інвойси з прив'язкою до певного національного законодавства чи норм міжнародного права.

Ефективне вирішення спорів по ЗЕД-контрактам залежить від декількох факторів.

По-перше важливий зміст ЗЕД-контракту. Крім стандартних умов, ЗЕД-контракти мають містити положення про право, яке підлягає застосуванню під час вирішення спорів, та підсудність спорів певній національній судовій системі чи міжнародному комерційному арбітражу. Особливу увагу слід приділити умовам поставки (детально проаналізувати вибір групи Інкотермс), розділам про форс-мажорні обставини та відповідальність сторін контракту.

По-друге слід вести перемовини з іншою стороною контракту. Це мабуть найскладніша стадія вирішення спору, але вона має принципово важливе значення. Навіть важливіше, ніж проведення судової процедури! Тільки завдяки вмінню вести переговори ви можете вирішити спір за годину перемовин. Це набагато раціональніше ніж витрачати нерви, гроші та час на багаторічні судові процеси.

По-третє важливою є досудова стадія ведення претензійної роботи. Фактично від якості складання претензії залежить її результат. Претензію повинен складати тільки юрист (ні в якому разі не бухгалтер), як власне і відповідь на неї.

По-четверте варто звертати увагу на всі фактори. Від переписки електронною поштою або у месенджері може залежати результат вирішення спору. Не слід писати зайвого, особливо без консультації з юристом. Підписання накладних, розписок та актів невідомого змісту може значним чином вплинути на вирішення конфлікту між сторонами.

По-п'яте не слід укладати ЗЕД-контракт з новим контрагентом без його попередньої перевірки, на значні суми та з внесенням авансового платежу.

По-шосте не слід передбачати вирішення спору між сторонами у "дорогих" міжнародних комерційних арбітражах. Розраховуйте свої сили, в тому числі, на сплату судового збору за подання позову (у деяких випадках це може коштувати десятків тисяч євро).

Судова практика вирішення спорів у сфері укладання та виконання ЗЕД-контрактів має певну специфіку.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 серпня 2021 року у справі № 924/64/21 наглядно демонструє можливість вирішення спору за ЗЕД-контрактом, який був укладений між українською та білоруською компанією у суді за місцезнаходженням позивача української компанії. Суд у рішенні зазначає, що сторони ЗЕД-контракту домовились, що всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути з даного договору або в зв`язку з ним, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. У разі якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає розгляду за місцем знаходження позивача. Домовленості, які передбачені у договорі (контракті) не суперечать "Угоді про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" укладеній в Києві 20.03.1992 року, яка ратифікована Україною та Республікою Білорусь, ст.43, ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Протягом тривалого часу цікавим було питання допустимості нарахування трьох відсотків річних за порушення грошових зобов'язань по ЗЕД-контрактам з урахуванням їх специфіки та ціни договору, що виражена у іноземній валюті. У пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження 14-68цс18) міститься висновок про те, що «за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. Вищевказані положення були застосовані Господарським судом Вінницької області у рішенні від 24 травня 2021 року у справі № 902/1084/19 та стягнуто нараховані три відсотка річних на грошовий борг, виражений у іноземній валюті за ЗЕД-контрактом.

Підстави недійсності ЗЕД-контрактів в цілому стали предметом аналізу у Постанові Західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2019 року у справі № 926/1506/18. Суд зазначає про те, що відповідно до ст. 382 ГК України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Досить цікавим та показовим рішенням суду у сфері спорів з приводу визнання арбітражного застереження недійсним є Постанова Східного апеляційного господарського суду від 26 квітня 2021 року у справі № 910/11331/20. У судовому рішенні суд прийшов до висновку, що неточність вказаної в арбітражному застереженні назви не має наслідком відмову арбітражного суду визнати свою компетенцію з розгляду спору. Крім цього, суд у вказаному рішенні розглянув питання застосування висновку лінгвістичної експертизи з приводу двомовності ЗЕД-контрактів та можливих некорректных перекладів.