Новий закон про акціонерні товариства: що прийняла Верховна Рада?

Менш ніж через три місяці набере чинності новий Закон України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 №2465-ІХ (далі - Закон). За його прийняття вболівало багато українських експертів, юристів та представників бізнесу. Протягом багатьох місяців проєкт Закону удосконалювався з орієнтацією на європейську практику та розв'язання проблем, наявних сьогодні на ринку України. Тепер, коли після кропіткої праці законодавця акт прийнято, справа за учасниками ринку - акціонерні товариства (далі - АТ, товариства) мають уважно ознайомитися та бути готовими до впровадження відповідних змін у своє функціонування. Одні з найбільш важливих новел розглянемо далі.

Розміри пакетів акцій

Варто звернути увагу на нюансові зміни до визначень пакетів акцій: «Х і більше» змінено на «більше Х», але така незначна різниця у формулюванні може зіграти велику роль на практиці, оскільки в окремих випадках може впливати на права та обов'язки акціонерів. Отже:

Водночас значення «значного пакету акцій» лишило за собою розуміння пакету у розмірі 5 (п'ять) і більше відсотків простих акцій АТ.

Рівні структури управління АТ

Структура управління акціонерним товариством відтепер може бути однорівневою або дворівневою.

За більш звичної для українського бізнесу дворівневої структури органами управління акціонерним товариством є загальні збори, наглядова рада, що здійснює функції контролю за роботою виконавчого органу та інших керівників акціонерного товариства, і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний), що здійснює безпосереднє управління поточною (операційною) діяльністю АТ.

За однорівневої структури органами управління виступають загальні збори та рада директорів. При цьому, у приватному акціонерному товаристві з кількістю акціонерів до 10 осіб замість ради директорів може формуватися одноосібний виконавчий орган з тими ж повноваженнями.

Рада директорів є колегіальним виконавчим органом, що складається мінімум з 3-х осіб, в межах визначеної компетенції здійснює управління товариством, забезпечує контроль за діяльністю виконавчих директорів, діє від імені АТ, є підзвітним загальним зборам акціонерів та самостійно організовує виконання своїх рішень. Таким чином, рада директорів вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Члени ради директорів - виконавчі та невиконавчі - обираються загальними зборами акціонерів на строк не більше ніж три роки, але можуть переобиратися необмежену кількість разів. Виконавчі директори здійснюють управління поточною діяльністю АТ, а невиконавчі (частина з яких можуть бути незалежними, тобто такими, на яких відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень щодо АТ) - функції з управління ризиками та контролю за діяльністю виконавчих директорів і товариства в цілому.

Із числа членів ради директорів простою більшістю голосів від загального складу обирається голова ради директорів на першому засіданні новообраного складу ради директорів. Тоді ж має бути обрано головного виконавчого директора, що також може виступати як голова ради директорів, якщо інше не передбачено статутом. Якщо проводити паралелі з дворівневою структурою, то головний виконавчий директор (разом з виконавчими директорами) діє як виконавчий орган, а невиконавчі директори здійснюють функції нагляду та контролю, що практично відповідає функціям наглядової ради.

На момент набрання чинності законом проаналізувати переваги й недоліки відповідних структур та обрати одну з них доведеться усім компаніям: ті юридичні особи, що за чинним законодавством не мають наглядової ради, усе ж мусять або створити її, або працювати за однорівневою структурою та формувати раду директорів. Утім, товариство має право у будь-який момент прийняти рішення про перехід від однорівневої на дворівневу структуру управління або навпаки, що не буде вважатися реорганізацією або перетворенням акціонерного товариства.

Регулювання загальних зборів

Перш за все необхідно звернути увагу на те, що змінився сам термін - тепер вищим органом АТ є загальні збори акціонерів (а не акціонерного товариства). Серед інших змін найбільше уваги привертає рішення законодавців слідувати вимогам сучасних обставин - запровадження можливості проводити загальні збори не лише очно. З набранням законом чинності АТ матиме три шляхи для голосування з питань порядку денного:

1) Очне голосування - передбачають спільну присутність акціонерів (їх представників) у день і час проведення загальних зборів у місці їх проведення для обговорення та прийняття рішень з питань порядку денного. Очні загальні збори традиційно проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням акціонерного товариства, крім випадків, якщо на дату прийняття рішення про скликання загальних зборів 100 відсотками акцій володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та/або міжнародні організації. При цьому, в очних загальних зборах акціонер має право брати участь дистанційно через авторизовану електронну систему. У такому разі акціонеру забезпечується можливість участі в обговоренні питань порядку денного.

2) Електронне голосування - не передбачають спільної присутності на зборах акціонерів (їх представників) та проводяться виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів з використанням авторизованої електронної системи.

3) Опитування - дистанційні загальні збори, що не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами та надсилання їх до товариства через депозитарну систему України. При цьому, вимоги Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів не застосовуються до такого формату.

Через запровадження електронного та дистанційного формату, велика роль у проведенні зборів покладається на авторизовану електронну систему - авторизований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку програмно-технічний комплекс Центрального депозитарію цінних паперів. Його використання здійснюється за договором про надання послуг, укладеним між особою, яка скликає збори, та власне Центральним депозитарієм цінних паперів. Системою формується перелік акціонерів (їх представників), зареєстрованих для участі у загальних зборах, через цю систему також здійснюється ідентифікація акціонера чи його представника, підрахунок результатів голосування з питань порядку денного електронних загальних зборів, за результатом чого формується протокол про підсумки голосування.

Але потрібно зауважити, що основні нововведення щодо загальних зборів (а саме ті, що стосуються проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи) вступають в дію через рік після набрання чинності самим Законом - з 1 січня 2024 року.

Однією з новел в регулюванні загальних зборів є обов'язок особи, яка їх скликає, визначити наявність або відсутність взаємозв'язку між питаннями, включеними до порядку денного. Наявність такого взаємозв'язку означає неможливість підрахунку голосів та прийняття рішення з одного питання порядку денного у разі неприйняття рішення або прийняття взаємовиключного рішення з попереднього (одного з попередніх).

Також у новому Законі передбачено можливість скороченої процедури скликання позачергових загальних зборів акціонерів. Так, якщо цього вимагають інтереси АТ, особа, яка скликає загальні збори, може встановити, що повідомлення про проведення позачергових загальних зборів здійснюватиметься не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. До зборів, що проводяться за скороченою процедурою також не будуть застосовуватися вимоги закону щодо внесення пропозицій до проекту порядку денного. Однак така норма є доволі контраверсійною, оскільки поняття чи критерії «інтересів АТ» не визначені - отже, особа, яка скликає збори, буде брати на себе відповідальність за обґрунтованість застосування скороченої процедури.

Закріплення на рівні закону посади та повноважень корпоративного секретаря

Закон не лише передбачає існування такої посади, але й закріплює обов'язкову її наявність для деяких АТ, а саме:

- для АТ, цінні папери яких допущені до торгів на організованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

- для банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших АТ (підприємств), що становлять суспільний інтерес;

- для приватних АТ з кількістю власників простих акцій товариства 100 і більше осіб.

В інших АТ функції корпоративного секретаря може здійснювати фізична особа за виключно оплатним цивільно-правовим договором.

Отже, що собою являє корпоративний секретар? Відповідно до Закону, це особа, що відповідає за ефективну поточну взаємодію товариства з акціонерами, іншими інвесторами, координацію дій товариства щодо захисту прав та інтересів акціонерів, підтримання ефективної роботи ради директорів або наглядової ради. Така діяльність забезпечується зокрема через: надання інформації акціонерам та/або інвесторам, іншим заінтересованим особам про діяльність товариства; виконання функцій голови лічильної комісії у відповідних випадках; забезпечення підготовки та проведення загальних зборів, засідань наглядової ради або ради директорів, виконання функцій секретаря загальних зборів чи відповідних засідань, складення їх протоколів та інше.

Можливість укладення корпоративного договору акціонерами

У розвинених країнах світу корпоративний договір відіграє чималу роль у відносинах між учасниками чи акціонерами товариства, однак в Україні таке поняття було введене лише близько трьох років назад, і лише передбачене в Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Тепер прийшов час запровадити такий ефективний інструмент взаємодії, управління та вирішення конфліктів всередині компанії для акціонерних товариств.

Відповідно до нового Закону, корпоративним договором є договір, за яким акціонери товариства зобов'язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації; обов'язково вчиняється в письмовій формі, може бути оплатним або безоплатним. На відміну від звичного для української практики поняття «договору між акціонерами», тепер додатковими сторонами корпоративного договору також можуть бути саме акціонерне товариство та треті особи.

За загальним правилом, зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не передбачено законом або договором, однак наявні два нюанси:

1) інформація про укладення договору у публічному АТ повідомляється товариству однією зі сторін договору протягом 3-х робочих днів;

2) якщо стороною є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юридична особа, у статутному капіталі якої більше або дорівнює 25% акцій прямо чи опосередковано належать державі або територіальній громаді, договір оприлюднюється протягом 10-и днів шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах відповідного органу та АТ.

Важливим положенням Закону також є право сторін корпоративного договору обрати право договору, за умови дотримання положень Закону України «Про міжнародне приватне право».

Інші зміни, варті уваги

Серед чималої кількості змін, що зазнало регулювання акціонерних товариств, також наявні точкові та малопомітні, на які, однак, варто звернути увагу:

• Нововведенням стало дискусійне положення щодо утворення публічного АТ: воно може бути створено виключно шляхом зміни типу акціонерного товариства з приватного на публічне або шляхом перетворення з іншого господарського товариства. Таким чином, виключено можливість одразу виходити на ринок як публічне АТ;

• Значно зменшено мінімальний розмір статутного капіталу АТ - з 1250 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати. Така зміна має потенціал повпливати на кількість нових юридичних осіб в організаційно-правовій формі акціонерного товариства;

• Повідомлення акціонерів про можливість реалізації переважного права у разі додаткової емісії акцій може бути подане у будь-який строк до початку емісії (раніше діяло обмеження - не пізніше 30 днів до розміщення);

• Введено додаткову підставу, за якою АТ не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, а саме: якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог;

• Для цілей визначення значного правочину вчинення товариством протягом року кількох правочинів з одним контрагентом (та/або з афілійованими особами) щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину - замість заборони ділити предмет правочину;

• У контексті перевірки фінансово-господарської діяльності АТ виключено положення про обрання, діяльність та повноваження ревізійної комісії (ревізора), натомість фінансово-господарська діяльність АТ за результатами фінансового року все ще підлягає перевірці суб'єктом аудиторської діяльності (аудитором). Крім того, аудит фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності акціонерного товариства тепер може проводитися на вимогу акціонерів, які є власниками 5 (п'ять) і більше відсотків голосуючих акцій (замість 10).

• Наглядова рада або рада директорів кожного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі чи виділі товариства, складає проект умов такого правочину та надає на аналіз одному чи декільком незалежним експертам. Останні надають звіт, у якому зазначають власну думку щодо справедливості та доречності коефіцієнта конвертації акцій.

Як бачимо, Закон є доволі об'ємним та вимагає уважного ознайомлення з усіма нововведеннями. Законодавець, вочевидь, прагнув полегшити та удосконалити функціонування АТ, розширити права міноритарних акціонерів, привести українське регулювання у відповідність до європейських підходів. Не можна стверджувати, що Закон вирішив усі невизначеності й проблеми свого «попередника», оскільки з новими нормами приходять нові питання, однак справжня ефективність його новел проявить себе на практиці.