Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Ведення бізнесу в країнах ЄС: що потрібно знати керівнику з юридичного боку

Юридичні вимоги для заснування бізнесу в ЄС.

Коли бізнес виходить на європейський ринок, то зазвичай існує три варіанти для ведення діяльності в європейській країні, а саме відкриття одного з таких структурних підрозділів:

Представництво. Представництво це по суті плацдарм. Така структура підійде коли бізнес тільки починає знайомство з європейським ринком та дозволить представникам компанії встановити контакти на місцевому ринку, проводити рекламні заходи, маркетингові дослідження, тощо. Але у заключенні контрактів та повноцінному веденні діяльності представництво буде обмежене, оскільки воно не має права в повній мірі здійснювати комерційну діяльність, а лише представницьку.

Філія. Філія є продовженням головної компанії та може вести основну діяльність, здійснювати продажі та заключати контракти. Але слід зауважити, що це не є окрема юридична особа від головної компанії і вона не може приймати участь у загальних господарських операціях головного офісу і приймати власних бізнес рішень. Ще одним важливим аспектом є те, що головний офіс повністю відповідає своїми активами за зобов'язаннями філіалу і навпаки. Цей аспект може нести певні ризики, тому слід виважено підходити до вибору структури через яку ви плануєте виходити на європейські ринки.

Дочірня компанія або реєстрація окремої компанії на власника. На мою думку найбільш оптимальним є варіант відкриття окремої юридичної особи в цільовій країні. Це може бути як дочірня компанія, тобто засновником якої є, наприклад, ваша вже існуюча компанія в Україні, або ж реєстрація компанії напряму фізичною особою. Перевагами такої структури є:

- повна відокремленість головної компанії від дочірньої;

- дочірня компанія є окремою юридичною особою, тому може вести господарську діяльність на власний розсуд та самостійно відповідає по своїх зобов'язаннях;

- строки відкриття окремої компанії часто швидші, оскільки не потребують додаткової перевірки та повного засвідченого пакету документів головної компанії;

- оскільки дочірня компанія є окремою юридичною особою, то вона підпадає під дію податкового законодавства країни, де вона зареєстрована. Це дозволяє компанії більш ефективно керувати своїм податковим навантаженням та користуватися перевагами пільгового податкового режиму в тій чи іншій країні та використовувати привілеї конвенцій про подвійне оподаткування при виплаті дивідендів на материнську компанію.

Слід додати, що з практичного досвіду європейські банки не люблять складні багаторівневі структури, коли власником компанії є інші юридичні особи. Цей факт може ускладнити відкриття рахунку у місцевому банку, тому все ж таки рекомендується реєструвати компанію на фізичну особу, якщо це є прийнятним.

Підготувати шаблон договору - просто як ніколи. CONTRACTUM у LIGA360 надає гнучкі можливості редагування, а також готові шаблони договорів англійською та українською мовами. Створюйте власні договори “з нуля” або використовуйте шаблони LIGA ZAKON за основу. Деталі за посиланням.

Організаційно-правова форма.

Коли зі структурою визначено, постає завдання обрати організаційно правову форму (далі -ОПФ) компанії в країні ЄС в якій ви плануєте вести бізнес. Звісно, що видів ОПФ в ЄС в залежності від країни досить багато. До найбільш поширеніших можна віднести аналоги до наших Товариства з обмеженою відповідальністю та Акціонерного товариства. В залежності від країни назви цих форм будуть відрізнятися, але суть лишається майже однакова. Так, наприклад в Естонії це буде OU (пайове товариство) та AS (акціонерне товариство), в Латвії - SIA (товариство з обмеженою відповідальністю) та AS (акціонерне товариство), в німецькомовних країнах, таких як Австрія, Німеччина, Швейцарія - GmbH (товариство з обмеженою відповідальністю) та AG (акціонерне товариство), в Польщі - Sp. z o.o. (товариство з обмеженою відповідальністю) та A.S. (акціонерне товариство), у Чехії - s. r. o. (товариство з обмеженою відповідальністю) та A.S. (акціонерне товариство).

Основним критерієм при виборі ОПФ має бути розмір бізнесу та кількість акціонерів. В обох видах ОПФ відповідальність власників обмежена, але акціонерні товариства мають більш складну структуру та більші вимоги до розміру статутного капіталу. Така форма підходить для великого бізнесу з великою кількістю акціонерів, оскільки капітал такого товариства розподіляється на акції, які мають певний голос. Акціонерні товариства мають більше законодавчо врегульованих інструментів для менеджменту компанії, що звісно буде привілеєм коли акціонерів багато і потрібно приходити до компромісу. Якщо ж бізнес малий або середній і засновників небагато (до 5), то найбільш оптимальною організаційною формою буде товариство з обмеженою відповідальністю. Зазвичай вимоги до статутного капіталу значно менші, порівняно з акціонерним товариством, та керування компанії може здійснюватися одноосібно єдиним директором.

Банки.

Після обрання організаційно-правової форми та реєстрації компанії постає питання відкриття банківського рахунку. І з цим питанням достатньо непросто останнім часом. Так наприклад, в багатьох країнах ЄС немає вимоги щодо наявності дозволу на постійне проживання директора у країні реєстрації. Але незважаючи на цю обставину, банки звертають особливу увагу на те, чи проживає директор в країні реєстрації компанії чи ні. І той факт, що директор не знаходиться в країні ведення бізнесу компанії може стати достатньою умовою для відмови у відкритті банківського рахунку. Але якщо, все ж таки, все пройшло успішно і рахунок відкрито, то директор є єдиною відповідальною та уповноваженою особою для проведення банківських операцій.

Зобов'язання директора компанії в ЕС.

Керівник компанії має розуміти які зобов'язання покладені на нього європейським законодавством та до якої його персональної відповідальності може призвести невиконання таких зобов'язань. Так у більшості країн ЄС директори зобов'язані здійснювати загальне та стратегічне управління компанією, діяти розсудливо та в інтересах компанії, зобов'язані організувати належний бухгалтерський облік та відповідальні за подачу звітності у державні органи.

Відповідальність директорів.

Керівнику компанії, зареєстрованої в ЕС слід знати, що директор може бути притягнений до цивільної відповідальності за невиконання свої обов'язків, а деяких випадках навіть до кримінальної відповідальності.

Так, наприклад, в Австрії, Німеччині, Бельгії, Швейцарії директори несуть персональну матеріальну відповідальність своїм майном за несплату, або сплату не в повному обсязі податків з заробітної плати співробітників, соціальних внесків, податку на прибуток, тощо. Інколи, як наприклад, у Бельгії та Чехії, директор може відповідати за боргами компанії перед кредиторами, якщо компанія стає неплатоспроможною через невиконання директором своїх зобов'язань. Кримінальна відповідальність здебільшого передбачена за доведення компанії до банкрутства, завідомо некоректну підготовку фінансової звітності компанії та порушення процедури банкрутства.

Ведення документації компанії.

Якщо європейська компанія веде міжнародний бізнес, в більшості країн ЄС дозволяється вести документацію англійською мовою. Але у разі перевірки на запит податкових органів компанія має надати засвідчені переклади первинної бухгалтерської документації на місцеву мову. Але в деяких країнах, як в Угорщині, наприклад, рахунки-фактури мають виставлятися у спеціальній програмі, що ведеться угорською мовою, тому без місцевого бухгалтера ніяк не обійтись.

Ведення торгівлі та надання послуг всередині ЄС та за його межами.

Для торгівлі товарами та послугами європейській компанії може знадобитися реєстрація ВАТ номеру (ПДВ). В більшості випадків немає жодних обмежень щодо реєстрації компанії як платника ВАТ, але в залежності від конкретної країни ЄС, при досягненні певних оборотів компанією, вона зобов'язана реєструватися в податкових органах, отримати ВАТ номер та здавати ВАТ звіти. Залежно від країни, рівень обороту компанії, при досягненні якого компанія має зареєструватися на ВАТ, буде відрізнятися. Наприклад:

  • у Польщі та Естонії компанія має зареєструватися на VAT при досягненні обороту більше 40 000 євро на рік;

  • у Німеччині - 100 000 євро на рік;

  • в Австрії - 35 000 євро на рік;

  • у Чеській Республіці - еквівалент приблизно 45 000 євро на рік;

  • у Словаччині - 35 000 євро на рік, тощо.

Нормативне регулювання в ЄС.

Розуміння нормативної бази, яка буде застосовуватися до вашого бізнесу, є важливим фактором успішного ведення бізнесу в Європі. Кілька секторів жорстко регулюються в ЄС, і діючі правила часто відрізняються від правил України, особливо в сферах охорони здоров'я, фінансових послуг, хімікатів, харчових продуктів, безпеки продукції, а також інформації та захисту споживачів. Ведення таких видів діяльності буде потребувати отримання додаткових дозволів та ліцензій.

Слід зазначити, що деякі з нормативних актів необхідно враховувати майже в усіх сферах бізнесу. До таких нормативних актів відносяться:

- Директива ЄС про авторське право. Директива направлена на захист авторських прав в інтернет просторі і може стосуватися не тільки онлайн-платформ та інших інтернет-провайдерів, але й застосовуватись на різноманітні компанії, що працюють в ЄС. Так, наприклад, положення Директиви мають відображатися в договорах між бізнесом та представниками медіа індустрії у сфері реклами та просування компанії на ринку. Крім того, багато компаній створюють свої онлайн-платформи та мають веб-сайти і у зв'язку з цим також мають дотримуватися положень Директиви щодо захисту авторського права.

- 5-та Директива ЄС про боротьбу з відмиванням грошей. Цей нормативний акт стосується чи не кожної компанії, бо він, крім іншого, регулює вимоги щодо перевірки фінансовими установами легальності походження коштів бізнесу, вимоги щодо перевірки контрагентів клієнтів, розкриття інформації у публічному доступі про бенефіціарних власників компаній. Таким чином, будь-яка компанія, яка працює з європейським банком буде відчувати на собі це регулювання та зобов'язана надавати усі необхідні документи для проходження KYC та підтвердження легальності коштів, які вона отримує на свої рахунки. Більш того така перевірка проводиться банками не лише по компаніям, але й по їх бенефіціарним власникам та директорам.

- Загальний регламент захисту даних (GDPR). GDPR застосовується до всіх компаній, що обробляють персональні дані резидентів і громадян ЄС, незалежно від розміщення такої компанії. Персональні дані згідно GDPR - це будь-яка інформація, що відноситься до фізичної особи або дані, які можуть прямо або опосередковано ідентифікувати цю людину. Наприклад:

  • ім'я, адреса електронної пошти, адреса проживання, номер телефону;

  • персональна інформація (наприклад, сексуальна орієнтація, расова належність, політичні вподобання);

  • банківськи дані;

  • IP-адреса комп'ютера, ідентифікатор cookie.

Таким чином, окрім компанії, зареєстрованих на території ЄС, потенційно під дію GDPR можуть потрапити ще й такі типи організацій:

- Дочірні компанії або структурні підрозділи українських холдингів (торгові підприємства компаній-експортерів, тощо), що знаходяться на території ЄС.

- Компанії банківського і телекомунікаційного сектора. Моніторинг транзакцій по банківській карті, а також аналіз дзвінків суб'єкта персональних даних (наприклад, в рамках процесів по відверненню шахрайської діяльності), що знаходиться на території ЄС, потрапляє під критерій «відстеження дій».

- Компанії, що надають послуги споживачам з ЄС (інтернет-магазини, готелі, авіакомпанії-перевізники, компанії з надання логістичних послуг). Критеріями орієнтованості на ринок ЄС можуть служити: наявність веб-сайту на одному з офіційних мов ЄС, можливість отримання оплати послуг у валюті ЄС, а також явно афільовані послуги компанії з партнерами з ЄС (наприклад, наявність на веб-сайті українського інтернет-магазину інформації про співпрацю з локальними кур'єрськими службами доставки, що працюють в ЄС).

Недотримання вимог нового регламенту GDPR може призвести до накладення органом нагляду у сфері захисту персональних даних штрафу розміром до 20 млн. євро або до 4% від річного обороту компанії.

Як висновок треба зазначити, що при веденні бізнесу в ЄС треба переконатися, що ви розумієте нормативне середовище нового ринку, на який виходите, і періодично перевіряти застосовні нормативні акти у вашому секторі, щоб своєчасно вносити будь-які необхідні зміни.

Як керівнику отримувати “відфільтровану” інформацію, що впливає на діяльність бізнесу? На дашборді в LIGA360. Моніторинг репутації, новини ринку й діяльність партнерів та конкурентів у зручному візуальному форматі. Замов індивідуально налаштований дашборд прямо сьогодні. 

Отримай суперумови на рішення LIGA360 - тільки до дня народження LIGA ZAKON. Забронюй свою знижку до 20 листопада.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему