Що означає "митний безвіз" для українського бізнесу та як він працюватиме

Що швидше ви почнете використовувати переваги “митного безвізу”, то більше конкурентних переваг зможете отримати.

Новини про “безвіз” вже давно стали невід'ємною частиною медійного простору в Україні. Серед великої кількості гучних заголовків легко пропустити дійсно важливі нюанси. Останні згадки стосуються впровадження так званого “митного безвізу”, тому пропонуємо покроково розібратись, що це таке і як це буде працювати?

Питання митного безвізу зумовлено прийняттям Закону № 2510-IX від 15.08.2022 р. (надалі - Закон), який набрав чинності з 01.10.2022р. та передбачив низку змін до Митного кодексу України та ряду інших законів в розрізі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Крім цього, з 01.10.2022р. для України також набрали чинності положення Конвенції про процедуру спільного транзиту (надалі - Конвенція), приєднання до якої відбулось ще в серпні цього року.

Що очікувати та яка мета даного Закону?

Загалом законодавець веде мову про впровадження європейських практик при здійсненні митної справи, про підготовку національного законодавства до виконання процедур, передбачених Конвенцією тощо. З практичної точки зору варто звернути увагу на очікувану участь України в NCTS - Нова комп'ютеризована транзитна система, яку використовують сторони Конвенції для ефективного захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Як наслідок, українські компанії зможуть користуватись спрощеними процедурами транзиту на рівні з 35 іншими країнами-учасницями.

Тепер перейдемо детальніше до самої процедури та переваг митного безвізу. NCTS - це технологія, що доступна лише для підписантів Конвенції та передбачає такі можливості:

1. Обмін митною інформацією з усіма країнами щодо транзитних вантажів в режимі реального часу. Важко недооцінити зручність та ефективність такого підходу, особливо враховуючи ускладнення, які виникли внаслідок воєнного стану.

2. Використання одного транспортного засобу, однієї митної декларації та однієї гарантії під час переміщення вантажів від країни-відправника до країни-призначення (обидві мають бути учасницями Конвенції).

До прикладу, при транзитному переміщенні товару з Іспанії до України, ви оформляєте одну транзитну декларацію, гарантію, відповідно до єдиних правил. При цьому, така декларація зберігатиме чинність для усіх країн на маршруті. Переваги такого механізму теж є очевидними.

3. Спрощені умови для фінансових гарантів та запровадження нового поняття “загальна фінансова гарантія”. Для кращого розуміння зазначимо, що статтею 308 Закону закріплено такі способи забезпечення сплати митних платежів:

• грошова застава;

• індивідуальна гарантія;

• забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "загальна гарантія";

• забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків";

• забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків";

• забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "звільнення від гарантії";

• забезпечення сплати митних платежів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;

• забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD.

Таким чином, ми поступово перейшли до питання спрощень та переваг, які ними запроваджуються. В попередній редакції стаття 13 Митного кодексу України передбачала відповідні спрощення лише для підприємств, які отримали авторизацію АЕО-С (АЕО-автоматизований економічний оператор), натомість нова редакція передбачає спрощення не лише для АЕО, а й для інших підприємств. Разом з тим, розширюється і сам перелік спрощень (від чотирьох до семи). Новою редакцією передбачено такі спрощення:

1) загальна гарантія;

2) загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків;

3) загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків;

4) звільнення від гарантії;

5) самостійне накладання пломб спеціального типу;

6) процедура спрощеного декларування;

7) процедура випуску за місцезнаходженням.

Для експортерів продукції найбільшою перевагою буде отримання спрощення у вигляді загальної гарантії, загальної гарантії зі зменшенням розміру забезпечення базової суми або звільнення від гарантії взагалі. У порівнянні із грошовою заставою такі спрощення є фінансово вигіднішими. Однак, зауважте, що митні органи можуть не прийняти заявлений тип гарантії, якщо він несумісний із належним функціонуванням процедури спільного транзиту. При цьому, щоб гарантія була визнана в інших країнах, гарант має зазначити адресу для кореспонденції в кожній із таких країн.

4. Звертаємо увагу і на нюанси пломбування товару, які деталізовані в ст. 37 і 38 Доповнення І до Конвенції. За звичайною процедурою пломби накладаються митницею відправлення, а за спрощеною - спеціальні пломби накладаються авторизованим вантажовідправником. До самих пломб встановлюються вимоги, відповідно до статті 38 Доповнення І до Конвенції, або стандартом ISO 17712:2013 «Freight containers - Mechanical seals». Такий механізм дозволить зменшити фінансові витрати щодо транспортування товару в зону митного контролю, накладення митної пломби тощо.

5. Процедура кінцевого використання, яка передбачає, що імпортовані товари, які випускаються в вільний обіг в Україні за зниженими ставками ввізного мита (відповідно до встановленого Митного тарифу). Додатково створюється можливість мінімізації фінансових ризиків, шляхом отримання гарантії на різницю між сумою мита за повною і зниженою ставкою.

Ще одним цікавим нововведенням є доповнення Митного кодексу статтею 19-9, яка має нетипову з точки зору законодавчої техніки назву - "право бути почутим”. Мова йде про те, що коли митний орган має намір прийняти несприятливе рішення щодо заінтересованої особи, то така особа має право протягом 30 днів подати письмові заперечення та додаткові документи чи відомості. До несприятливих рішень відносяться рішення митних органів про внесення змін до рішення, про перегляд рішення, про скасування рішення та про анулювання рішення. Перед прийняттям несприятливого рішення митні органи мають надіслати заінтересованій особі повідомлення про намір прийняти несприятливе рішення. Як наслідок, якщо заперечення будуть визнані обґрунтованими, то посадова особа митного органу не прийматиме таке рішення.

Говорячи про переваги, не можна не згадати відповідні ризики таких змін. Україна планомірно переймає досвід ЄС на шляху своєї інтеграції. Однак, зіштовхуючись зі специфікою національної системи, не всі механізми працюють так ідеально, як би нам з вами хотілось. Стосовно надання гарантій Законом передбачається, що гарантами виступають фінансові установи (банки, страхові компанії, та фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій). В такому випадку українські компанії ризикують зіштовхнутись із певними фінансовими ризиками, оскільки ціна гарантії встановлюється в євро. Разом з тим, розрахунки чи сума компенсації при порушенні будуть здійснюватись в національній валюті - гривні. Отже, доведеться враховувати і інфляцію, і зміну курсу, який наразі не надто стабільний.

Загалом треба зазначити, що приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та запровадження механізмів “митного безвізу” - це дійсно важливий крок до єдиного митного простору та повноправного членства України в ЄС. Хоч адаптація відбувається поступово і з певними ускладненнями, такі зміни дозволять налагодити ефективне партнерство. Не секрет, що інтеграція супроводжується цілою низкою нововведень до законодавства та складними юридичними процесами. Для більшої конкурентної переваги радимо не гаяти часу і використовувати переваги митного безвізу у своєму бізнесі вже зараз, а про юридичні тонкощі подбають фахівці Правового Альянсу.