Перевірки Бюро економічної безпеки України: підстави, алгоритм дій, механізми оскарження

З моменту створення Бюро економічної безпеки України (далі також - БЕБ) минуло два роки. І якщо перші місяці існування цього органу були присвячені переважно вирішенню організаційних питань і доопрацюванню законодавчої бази, то, судячи з останніх звітів про діяльність, бізнес вже почав відчувати на собі роботу нового органу.  

Тому доцільним буде згадати особливості законодавчого регулювання діяльності Бюро економічної безпеки України. 

Сфери інтересів 

На Бюро економічної безпеки України покладені завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України»).  

До економіки держави входить в принципі будь-який працюючий бізнес, тому маємо визначити потенційні напрями уваги БЕБ конкретніше. 

Відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених наступними статтями Кримінального кодексу України (далі також - КК України): 

199 - виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів; 

200 - незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення; 

203-2 - незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей; 

204 - незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; 

205-1 - підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців; 

206 - протидія законній господарській діяльності; 

212 - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); 

212-1 - ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 

218-1 - доведення банку до неплатоспроможності; 

219 - доведення до банкрутства; 

220-1 - порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності; 

220-2 - фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи; 

222 - шахрайство з фінансовими ресурсами; 

222-1 - маніпулювання на організованих ринках; 

223-1 - підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів; 

224 - виготовлення, збут та використання підроблених цінних паперів (крім державних цінних паперів); 

229 - незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару; 

231 - незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю; 

232 - розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках; 

232-1 - незаконне використання інсайдерської інформації; 

232-2 - приховування інформації про діяльність емітента; 

233 - незаконна приватизація державного, комунального майна. 

За певних умов детективи БЕБ також займаються провадженнями по наступним статтям КК України: 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування; 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), 206-2 (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням), 211 (видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону), 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), 364 (зловживання владою або службовим становищем), 366 (службове підроблення), 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). 

Таким чином суб'єкт господарської діяльності може з однаковим успіхом потрапити у поле зору БЕБ і під час виготовлення підакцизних товарів, і під час використання торговельної марки. А перевірка дотримання податкового законодавства в принципі анонсувалось як один із основних напрямів діяльності БЕБ від самого початку його створення. 

Цікаво, що законодавець розмежував розслідування кримінальних справ у сфері інтелектуальної власності між БЕБ та Національною поліцією. Так, досудове розслідування за ст. 176 (порушення авторського права і суміжних прав) КК України здійснюється Національною поліцією і не може здійснюватися БЕБ. У той час як розслідування за ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару) - навпаки належить до виключної компетенції БЕБ.   

Особливості повноважень  

Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» (далі також - Закон) наділяє БЕБ можливістю самостійно проводити, зокрема: 

- інформаційно-пошукову та аналітично-інформаційну роботу; 

- оперативно-розшукову діяльність; 

- досудове розслідування. 

У випадку проведення досудового розслідування (до Єдиного реєстру досудових розслідувань вже внесені відомості про кримінальне правопорушення), повноваження БЕБ і механізми оскарження їхніх дій визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України. 

Повноваження БЕБ до початку досудового розслідування окремо передбачені ст. 7 Закону. При цьому законодавець досить детально виписав порядок взаємодії БЕБ з іншими органами державної влади, місцевого самоврядування і майже не конкретизував взаємодію БЕБ з суб'єктами господарювання.  

БЕБ та інші органи державної влади, місцевого самоврядування  

Розглянемо на прикладі перевірки дотримання податкового законодавства. 

Специфіка проведення перевірок дотримання податкового законодавства окремо прописана у Податковому кодексі України. При цьому Бюро економічної безпеки України не є контролюючим органом у розумінні ст. 41 Податкового кодексу України. Більш того, пунктом 78.3 Податкового кодексу окремо передбачено: «Працівникам правоохоронних органів забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків правоохоронними органами проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України». 

Таким чином законодавство не передбачає можливості проведення працівниками БЕБ самостійної перевірки дотримання податкового законодавства суб'єктом господарювання до початку досудового розслідування (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань). 

Разом з тим ч. 6 ст. 7 Закону передбачено, що податкові органи передають Бюро економічної безпеки України інформацію про обставини, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України. 

Аналогічно закон передбачає передання інформації в БЕБ від Державної служби фінансового моніторингу України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, органів державного фінансового контролю, митних органів, а також інших державних органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами законодавства України. 

Порядок обміну інформацією, у тому числі оперативною, проведення спільних заходів БЕБ та інших державних органів, що відповідно до закону здійснюють оперативно-розшукову діяльність, встановлюється спільними наказами Бюро економічної безпеки України та відповідних державних органів (ч. 2 ст. 7 Закону). 

БЕБ має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 7 Закону). 

Більш того, ч. 9 ст. 7 зазначеного Закону окремо регламентовано порядок отримання БЕБ від державних органів, органів місцевого самоврядування інформації, що відсутня в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах та банках (базах) даних, для проведення аналітичної діяльності, на підставі письмового запиту. 

Державний орган та орган місцевого самоврядування, які отримали такий запит БЕБ, зобов'язані надати на нього відповідь протягом 10 робочих днів з дня його одержання. В окремих випадках цей строк може бути подовжений до 30 днів. Ненадання відповіді на запит тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 185-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України) - штраф від 840 до 6800 грн.  

БЕБ та суб'єкти господарювання 

Інша ситуація у взаємодії БЕБ із суб'єктами господарювання. На жаль, Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» не встановлює чіткого порядку взаємодії БЕБ із суб'єктами господарювання поза межами досудового розслідування. 

Частина 1 ст. 7 Закону встановлює, що БЕБ у процесі своєї діяльності взаємодіє з підприємствами, установами та організаціями, банками та іншими фінансовими установами відповідно до закону. 

Частина 7 ст. 7 Закону передбачає, що витребування БЕБ інформації та/або документів від підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб може здійснюватися відповідно до їх підслідності та в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. 

Пункт 10 ч. 1 ст. 8 Закону закріплює за БЕБ повноваження з витребування та одержання у встановленому законом порядку від підприємств, установ, організацій інформації, необхідної для виконання повноважень Бюро економічної безпеки України. 

Однак ані вимог до такого запиту суб'єкту господарювання, ані граничних строків надання відповіді - як це передбачено для взаємодії БЕБ з державними органами, органами місцевого самоврядування у ч. 9 ст. 7 Закону - не передбачено. 

Це мало б призвести до неможливості подання запитів БЕБ суб'єктам господарювання до початку досудового розслідування в силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України (не визначений законом спосіб дій). Але ми розуміємо, що на практиці така прогалина ще жодного разу не зупиняла органи державної влади. Тим більше, що адміністративна відповідальність за ненадання відповіді на запит БЕБ за ст. 185-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути застосована і до суб'єкта господарювання.  

Алгоритм дій 

Незважаючи на специфіку Бюро економічної безпеки України, суб'єктам господарювання під час контакту з його працівниками слід дотримуватись стандартного алгоритму взаємодії з правоохоронними та контролюючими органами - в першу чергу з'ясувати на яких підставах проводяться заходи - чи вже внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.  

У випадку внесення таких відомостей (розпочате досудове розслідування), всі подальші механізми оскарження слід здійснювати з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.  

У випадку надсилання запиту без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, закон не встановлює ані строків надання такої відповіді, ані підстав для відмови в її наданні, однак залишається відповідальність за ненадання відповіді. У такому випадку інформація має бути надана в обсязі, який суб'єкт господарювання вважає достатнім. Якщо відповідь не задовільнить працівників БЕБ і ними буде складений протокол за ст. 185-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення - механізми його оскарження визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення.