Використання NCTS для внутрішнього транзиту: як це працюватиме

З набранням чинності з 29 липня 2023 року Закону України № 3229-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» (далі - Закон 3229) суттєво змінилися правила митного контролю та митного гарантування доставлення товару. Перехідний період, визначений Митним кодексом України завершується 7 листопада 2023 року. Саме з цього дня українська митниця переходить до повномасштабного застосування системи NCTS як для міжнародних перевезень, так і для внутрішніх перевезень товарів, що перебувають під митним контролем.  

Україна стала 37-ю країною, що приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту. І на теперішній час, окрім України систему NCTS застосовують ще 36 Договірних сторін, зокрема, 27 країн ЄС, 4 країни ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія), Великобританія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія та Україна. 

Нова комп'ютеризована транзитна система NCTS: як це працює 

Головна ідея цієї Конвенції - створення єдиного митного комп'ютерного простіру для контроля доставлення товарів між Договірними країнами. Митні служби в країнах-учасницях Конвенції використовують NCTS (New Computerized Transit System) - нову комп'ютеризовану транзитну систему, до якої суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності подають митні декларації в електронному вигляді для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту. Що надає можливість митниці призначення в іншій країні одразу бачити інформацію про товар, який прямує до отримувача, який знаходиться в зоні діяльності такої митниці.  Система надає й всю інформацію про всі етапи митного оформлення транзиту товарів (під час руху товару) з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу. Таким чином, митниця призначення має час провести необхідні перевірки, аналіз ризиків щодо товару, контрагентів ще до прибуття товару отримувачу і прийняти відповідні форми контролю заздалегідь.  

Згадані вище підходи щодо принципів будування системи аналізу ризиків і контролю за переміщенням товарів Україна вирішила застосовувати й під час внутрішніх переміщень товарів, що знаходяться під митним контролем. Отже, Закон 3229 створив можливість здійснення внутрішнього транзиту товарів із використанням NCTS аналогічно міжнародним принципам. 

Митний кодекс України внутрішнім транзитом (каботажем) визначає переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту митною територією України: 

а) від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного органу, розташованого на митній території України; 

б) від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України; 

в) від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України; 

г) від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку. 

Відповідно до новацій Митного кодексу України при використанні системи NCTS для внутрішнього транзиту до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, застосовуються засоби забезпечення ідентифікації (стаття 326 МКУ), зокрема, шляхом накладання пломб, у тому числі пломб спеціального типу (стаття 92 МКУ). 

Важливою відмінністю від звичної для усіх експортерів системи митного контролю доставлення товару до кордону України, є необхідність гарантування вивезення товарів з митної території України в митному режимі експорту з накладенням пломб митним органом. 

При цьому існують окремі національні обмеження щодо використання системи NCTS для контролю внутрішнього транзиту - суб'єктом процедури при переміщенні товарів внутрішнім транзитом (за транзитною декларацією Т1) може бути виключно резидент,  гарантування переміщення забезпечується гарантією, виданою національним гарантом. 

Державною митною службою України внесено з 21 липня 2023 року відповідні особливості заповнення декларацій Т1 для цілей внутрішнього транзиту до Методичних рекомендацій щодо заповнення митної декларації на товари при їх поміщенні у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту. 

При цьому, залишаються незмінними: 

- використання тих же видів гарантій (індивідуальна або загальна), що ї при використанні Конвенції про процедуру спільного транзиту (переміщення від митниці відправлення в одній країні до митниці призначення в іншій країні за однією транзитною декларацією та під забезпеченням однією фінансовою гарантією; 

- електронна реєстрація гарантій з використанням веб-сервісу Держмитслужби обміну митною інформацією; 

- стягнення митного боргу у разі гарантійного випадку згідно з Главою 46 Митного кодексу України «Запит інформації та пред'явлення вимог про сплату митних платежів». 

Крім того, з огляду на реалізацію в термін до 5 грудня 2024 року експериментального проекту з організації управління чергами автомобільних транспортних засобів перед міжнародними пунктами пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення за допомогою електронної системи «Електронна черга перетину кордону», який застосовується на всіх 16 чинних пунктах пропуску, вбачається доцільним інтегрування до цієї системи механізму пріоритетного пропуску через митний кордон України товарів, що переміщуються за процедурою спільного транзиту. Це надасть поштовх до більшої долі декларацій Т1, які відкриваються у внутрішніх митницях, що має прискорити проходження прикордонних пунктів пропуску та їх відповідного розвантаження.  

Ганіч Олександр Олексійович, Delta International Services Group, заступник директора