Чому важливо перевіряти репутацію та доброчесність контрагента?

Вже більше року українські підприємці щоденно зазнають суттєві збитки та зіштовхуються з новими викликами. Так, тільки 30,4% - це безпрецедентний показник падіння національної економіки України за підсумками 2022 року. Тож бізнес України потребує найбільшої підтримки як з боку держави, так і кожного громадянина. Захищати нашу економіку - це є одним із основних гарантій оборотоздатності. Органи державної влади, розуміючи це, намагаються максимально сприяти розвитку вітчизняного бізнесу.

Однак багато залежить і від самих підприємців, оскільки процедура вибору контрагента відіграє важливу роль. Основною метою перед укладенням угоди є не тільки вибір найбільш вигідної фінансової складової, а й надійність майбутньої співпраці. Якщо бізнес веде діяльність з несумлінним контрагентом, то перший ризикує постраждати не лише від невиконання раніше встановлених зобов'язань, втрати грошей/товару, але також серйозних питань з боку контролюючих і правоохоронних органів.

Тож, перевірка репутації на доброчесність своїх контрагентів - є однією із основних засад якісної співпраці в сучасних реаліях, що допоможе мінімізувати негативні ризики для вашого бізнесу, зокрема втримати вашу репутацію. Тому, легше попередити цей ризик, ніж його усунути. Щоб інформація про контрагента не стала для вас неприємним сюрпризом, слід використовувати сервіси для перевірки юридичних та фізичних осіб.

Варто зазначити, що наразі судова практика складається з позиції, яка не передбачає обов'язку перевірки дотримання усіх вимог податкового законодавства контрагентом. Так, у останній справі КАС № 816/1080/18 від 16.08.2022 зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Чинне законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відображати в бухгалтерському та податковому обліку наслідки господарських операцій.

ВОДНОЧАС, існує обов'язок перевіряти первинні документи. Так, Велика Палата у справі № 160/3364/19 від 7 липня 2022 ( яку підтримав суд у справі №520/9085/18 від 2 листопада 2023 року) зазначила, що важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні ДОКАЗИ того, що законними заходами добросовісний платник податків міг:

1. Перевірити правдивість відповідних первинних документів;

2. Мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів.

Тобто, з одного боку встановлений принцип індивідуальної юридичної відповідальності і відсутності правових наслідків за порушення податкового законодавства. З іншого, існує обов'язок перевіряти правдивість первинних документів контрагента.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначає, що документами, які не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій є :

1. Вирок щодо контрагента платника податків;

2. Факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства (витяг з ЄРДР) ;

3. Податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання;

4. Незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо).

ВОДНОЧАС, аналізуючи справу № К/990/32323/22 від 19 жовтня 2023 року КАС, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин (хоча б 1):

• неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг;

• нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

• відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

• здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Варто перевіряти контрагента на предмет відповідності податкового законодавства, однак, відповідно до постанови ВС № 816/1080/18 від 16.08.2022 такого обов'язку щодо перевірки доброчесності контрагента не визначено. Водночас, раніше апеляційні суди враховували негативну податкову репутацію контрагента і відмовляють у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Так, у справі № 280/5667/19 від 20.05.2021 суд відмовив у задоволенні позову у зв'язку з бездіяльністю іншої особи.

Крім цього, чисто з логічної точки зору, варто керуватися статтею 96-1 КК України (спеціальна конфіскація), яка допускається у разі ухилення від сплати податків. Відповідно до ч. 2 відповідної статті спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Якщо ваш контрагент є фігурантом кримінального провадження за статтею 212 КК України, то це може бути підставою для спеціальної конфіскації вашого майна, відповідно до вищезазначеної статті та на основі цього арешту ( п.2 ч. 2 статті 170 КПК України). Передбачає позбавлення можливості володіння та користуванням майном (арешт), а можливо й втрата права власності на нього (спеціальна конфіскація). Крім цього, це доповнюється постійними обшуками для нібито «відшукування майна, здобутого злочинним шляхом» та тимчасовими доступами до речей і документів, що суттєво впливатиме на безперебійність та ефективність роботи бізнесу.

Тому, аналізуючи вищевказані рішення можна дійти висновку, що наша судова практика є неоднозначною і є необхідність у врахуванні ключових кроків, які складають репутацію на доброчесність своїх контрагентів.

Що слід знати про свого контрагента, перш ніж розпочинати співпрацю?

1. Дослідити загальну репутацію контрагента.

Цей пункт включає перевірку в мережі Інтернет відомостей щодо відгуків клієнтів, компаній, партнерів, що саме кажуть і пишуть інші люди про даного контрагента. Хоча така інформація не є офіційною, вона може загально охарактеризувати репутацію контрагента та обставини щодо нього, які слід перевірити у офіційних реєстрах.

2. Визначити належний юридичний статус контрагента

Співпраця з новим контрагентом має розпочинатись з отримання інформації про його найменування та ідентифікаційного коду - для юридичних осіб, а також прізвища, імені та по-батькові і номеру картки платника податків - для ФОП. Цієї базової інформації буде достатньо для того, щоб за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ), або ж недержавних сервісів встановити місце знаходження вашого контрагента, інформацію про його органи управління, директора, податкову тощо. Важливий момент - отримати підтвердження, що така юридична особа, або ж ФОП, дійсно існують, не є припиненими чи ліквідованими.

3. Виявити наявність фінансових показників контрагента

Необхідно максимально дослідити фінансову стабільність, що включатиме наявність/відсутність заборгованостей, розмір прибутку та інших важливих показників. Важливо знати, чи перебуває/перебував контрагент у стадії банкрутства, бо чим більше у контрагента я відкритих, так і закритих виконавчих проваджень у статусі «боржник», тим менше шансів, що укладена з ним угода буде виконана взагалі, або ж якщо і буде виконана, то не своєчасно чи не якісно.

4. Дослідити належне виконання контрагентом попередніх зобов'язань

Так, за допомогою такого інструменту, як Єдиний державний реєстр судових рішень частково можна перевірити чи були у вашого контрагента проблеми з виконанням раніше взятих на себе договірних зобов'язань. Це дасть змогу зрозуміти загальну картину майбутньої поведінки, у разі вибора контрагента. Однак не всі спори щодо невиконання договору вирішуються у судовому порядку, тому, за можливістю, краще запитати у контрагента контакт його попередніх клієнтів, які надали б зворотній зв'язок щодо досвіду їхньої попередньої співпраці з відповідним виконавцем робіт чи послуг.

5. Встановити відсутність зв'язків з державою агресором (росією) або ж її сателітами

Так, це найбільш важливий показник, що контролюється органами державної влади після 24 лютого 2022 року. Тому і вам необхідно звернути увагу на пов'язаність контрагентів вашої компанії з російської федерацією, зокрема шляхом встановлення чи є серед засновників, учасників чи кінцевих бенефіціарних власників таких компаній громадяни чи податкові резиденти росії та Білорусі. Тому, краще обходити таких контрагентів, щоб запобігти економічним збиткам, а тим більш, не потрапити на гачок не тільки податкової чи Держпраці, а і СБУ чи ДБР.

Legal Friday від LIGA ZAKON - найвигідніша спецпропозиція року. Заповнюйте заявку та забронюйте знижку для професійних рішень для роботи.