Перевірки БЕБ: що потрібно знати керівникам

З метою посилення ролі держави у боротьбі з економічною злочинністю було створено новий орган - Бюро економічної безпеки України. Права та обов'язки БЕБ визначає Закон України "Про Бюро Економічної Безпеки", включаючи проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами господарювання економічного законодавства.

Загалом законодавець досить щедро наділив повноваженнями БЕБ, які умовно можна поділити на дві групи. Перша група - це класичні повноваження правоохоронного органу:

1) здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування у межах передбаченої законом підслідності;

2) отримання у встановленому законом порядку від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформації, необхідної для виконання повноважень Бюро економічної безпеки України;

3) використання гласних і негласних, штатних та позаштатних працівників на підставах та в порядку, встановлених законом, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності таких відносин, матеріальне і моральне заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.

До другої, умовної, категорії повноважень належать, так звані, інформаційно-аналітичні:

1) здійснення інформаційно-пошукової та аналітично-інформаційної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України;

2) здійснення інформаційної взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами судової влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

3) збір, обробка та аналіз інформації щодо кримінальних правопорушень;

4) залучення в межах компетенції у передбачений законодавством спосіб, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців;

5) здійснення міжнародного співробітництва з компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України;

6) формування аналітичних матеріалів з метою оцінювання загроз та ризиків вчинення (зростання кількості) кримінальних правопорушень.

Використання цих повноважень направлені на проведення перевірок, оскільки однією з ключових особливостей перевірок БЕБ є їх цільове спрямування. Організація здійснює перевірки не тільки з метою виявлення порушень законодавства, але й для запобігання вчиненню економічних злочинів. Це дозволяє активно взаємодіяти з суб'єктами господарювання та сприяти формуванню ефективної системи превентивних заходів.

З цією метою БЕБ активно співпрацюють з іншими правоохоронними органами, оскільки ефективність боротьби з економічною злочинністю залежить від взаємодії різних правоохоронних органів. Бюро Економічної Безпеки активно співпрацює з прокуратурою, поліцією та податковою службою, для обміну інформацією та координації заходів.

Загальні методи проведення перевірок Бюро Економічної Безпеки України

БЕБ України, в своєму завданні боротьби з економічною злочинністю, використовує різноманітні методи перевірок для забезпечення ефективного функціонування та захисту економічних інтересів держави викладені у статті 3 профільного закону. Тому слід детально розглянути загальні методи проведення перевірок Бюро Економічної Безпеки та їх особливості:

1. Документальні планові та позапланові перевірки. Перший метод - документальні планові та позапланові перевірки - базується на вивченні та аналізі фінансової, податкової, статистичної звітності та інших документів компаній. Цей підхід дозволяє отримати об'єктивну картину економічної діяльності підприємства.

2. Фактичні виїзні та невиїзні перевірки. Другий метод - фактичні виїзні та невиїзні перевірки - передбачають безпосереднє або дистанційне вивчення діяльності компанії за місцем її здійснення. Це дозволяє збирати інформацію безпосередньо на об'єкті та виявляти можливі порушення.

3. Моніторингові перевірки дотримання вимог законодавства. Третій метод - моніторингові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері економіки - передбачає систематичне слідкування за виконанням правових норм підприємствами для запобігання можливим порушенням.

4. Контрольні закупівлі товарів, робіт чи послуг. Четвертий метод - контрольні закупівлі товарів, робіт чи послуг - спрямований на перевірку дотримання прав споживачів. Це ефективний спосіб виявлення недоліків у якості та виконанні зобов'язань.

5. Експертизи та опитування посадових осіб і працівників компанії. П'ятий метод - експертизи та опитування посадових осіб і працівників компанії - включає в себе вивчення та аналіз компетентної думки фахівців, а також взаємодію з персоналом підприємства.

6. Інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків і зобов'язань підприємства. Шостий метод - інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків і зобов'язань підприємства - дозволяє перевірити наявність та стан ресурсів та фінансів компанії.

За результатами планових та позапланових перевірок складається акт у двох примірниках, Акт підписується посадовими особами Бюро економічної безпеки та керівництвом суб'єкта господарювання, що перевірявся. У разі відмови від підписання акта перевірки, посадовими особами Бюро складається відповідний акт. За наявності заперечень щодо змісту акта, суб'єкт господарювання має право подати їх разом з підписаним примірником акта. За результатами перевірки також може бути складено припис і навіть повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Окремо слід зауважити що результати перевірок є внутрішньою інформацією БЕБ та не підлягають розголошенню, крім випадків передбачених законом.

Слід особливо звернути увагу на такий, досить, цікавий спосіб роботи, як Ризик-орієнтований підхід у роботі Бюро. Ризик-орієнтований підхід - виявлення, оцінювання та визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки, а також запровадження відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня. Критерії ризику, що використовуються при застосуванні ризик-орієнтованого підходу, поділяються на критерії, пов'язані з правопорушником, характером та видом протиправної дії, галузевими особливостями системних кримінальних явищ, фінансовими втратами держави від оптимізації сплати податків тощо. Такі критерії ризиків визначаються Бюро економічної безпеки України самостійно.

При застосуванні ризик-орієнтованого підходу здійснюється:

1) оцінювання, повторне оцінювання ризиків;

2) періодична фіксація результатів його застосування;

3) підтримка в актуальному стані інформації щодо оцінки ризиків.

Бюро економічної безпеки України із залученням контролюючих органів та інших державних органів, що провадять діяльність у сфері протидії кримінальним правопорушенням та запобігання загрозам економічній безпеці держави, та суб'єктів господарювання проводить комплекс заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки. Такий комплекс заходів проводиться не рідше одного разу на три роки і включає збір, обробку, оцінювання та аналіз інформації щодо результатів діяльності Бюро економічної безпеки України, контролюючих органів та державних органів, що провадять діяльність у сфері протидії кримінальним правопорушенням та запобігання загрозам економічній безпеці держави, а також затвердження за результатами такого аналізу відповідних заходів для мінімізації та усунення ризиків у сфері економіки.

Джерелами інформації, необхідної для проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки, є, зокрема, звітність з протидії кримінальним правопорушенням та запобігання загрозам економічній безпеці держави, аналітичні огляди та довідки учасників комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки, відповіді учасників комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки на запитальники Бюро економічної безпеки України, результати вибіркового аналізу судових рішень у кримінальних провадженнях, результати наукових досліджень, результати моніторингу громадської думки.

Порядок проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки затверджується Кабінетом Міністрів України (Ст. 13, 14 ЗУ “Про Бюро економічної безпеки”).

Проаналізувавши роботу БЕБ у 2023 році вимальовується певна тенденція, у зв'язку із мораторієм проведення перевірок податкових органів, щодо реєстрації та розслідування кримінальних проваджень виключно на матеріалах власних перевірок, методологія таких розслідувань досить проста, так як матеріали перевірок не можуть бути використаними як доказ у кримінальному провадженні, то слідчими такі матеріали скеровуються до експертних установ, які в подальшому формують висновок експерта. Таким чином зазначені матеріали легалізуються у відповідності до вимог кримінально процесуального законодавства і можуть бути використанні як доказ.

Є велика вірогідність, що у майбутньому аналітики та слідчі БЕБ звернуть увагу на використання крпитовалют в Україні, оскільки вже можна констатувати певні ризики:

1. Ризик незадекларованих доходів. Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", фізичні особи зобов'язані подавати спеціальну декларацію про свої активи та доходи, у тому числі доходи, отримані від операцій з криптовалютами - купівлі, продажу, майнінгу тощо.

Якщо громадянин отримує доходи від криптовалют, але свідомо приховує або не декларує їх, це вже може розглядатися як ухилення від сплати податків. Відповідно до статті 212 Кримінального кодексу України. За умисне ухилення від сплати податків може загрожувати кримінальна відповідальність у вигляді штрафів або позбавлення волі на строк до 3 років.

Отже, операції з криптовалютами в Україні мають здійснюватися в правовому полі із задекларуванням усіх доходів від них, інакше є ризик кваліфікації цього як злочин.

2. Ризик відмивання коштів. Через порівняно високу анонімність та децентралізованість, операції з криптовалютами нерідко використовуються для відмивання грошей, отриманих незаконним шляхом. Це відбувається за допомогою переказування коштів через складні ланцюжки транзакцій, що ускладнює їх відстеження.

Якщо правоохоронці виявлять факт легалізації злочинних доходів чи фінансування тероризму за допомогою криптовалют, це тягне за собою передбачену Кримінальним кодексом України відповідальність - позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Отже, існує ризик, що БЕБ може ініціювати досудове розслідування щодо відмивання коштів через крипто, з усіма відповідними наслідками. Тому важливо мінімізувати анонімність таких транзакцій наскільки це можливо.

3. Ризик ухилення від сплати податків. Окрім прямого незадекларування доходів, використання криптовалют може бути одним з елементів складних схем оптимізації (мінімізації) оподаткування та свідомого ухилення від повноцінної сплати податків суб'єктами господарювання.

Навіть ведення подвійної звітності (крипто та гривневої), в якій різняться обсяги реальних оборотів та прибутків компанії, може розглядатися як ухилення від оподаткування. А більш складні схеми з переказом криптовалюти іноземним одержувачам взагалі можуть бути визнані протиправними. У Податковому кодексі України прямо передбачена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зокрема, штрафні санкції у розмірі 25-50% недоплаченої суми податків. В окремих випадках кваліфікують як кримінальне правопорушення. Таким чином, використання криптовалют для оптимізації оподаткування чи фіктивного створення збитків може мати серйозні наслідки у випадку ретельних перевірок БЕБ.

Також останнім часом все більше уваги приділяється питанню блокування криптогаманців.

Це пов'язано з тим, що криптовалюти стали популярним явищем в Україні, а держава намагається врегулювати цю сферу.

БЕБ має право блокувати криптогаманці, пов'язані зі злочинною діяльністю або відмиванням коштів. Проте на практиці бувають випадки, коли блокуються акаунти пересічних громадян без належних на те підстав. Основною проблемою є відсутність чітких і зрозумілих правил та процедур блокування з боку держави. Чинне законодавство містить багато прогалин і двозначних норм, що дозволяє БЕБ діяти на власний розсуд. Наприклад, не визначено, за яких умов криптогаманець може вважатися таким, що підлягає блокуванню.

Немає чітких критеріїв, які б дозволили відокремити законослухняних власників крипти від потенційних правопорушників.

Також законодавство не містить положень, які б зобов'язували БЕБ обґрунтовувати необхідність блокування того чи іншого гаманця. Бюро лише повідомляє власників про вже вчинені дії, без жодних пояснень чи доказів. Відсутні і процедури оскарження таких рішень.

Громадяни позбавлені можливості заперечити або довести законність походження своїх коштів. Фактично, їх вважають винними за замовчуванням. Така ситуація загрожує порушенням прав власників криптогаманців в Україні. Довільні блокування без пояснень можуть трактуватися як рейдерські атаки з боку державних органів.

Для виправлення ситуації необхідно вжити низку заходів.

По-перше, слід розробити детальні правила та інструкції для регулювання процедур блокування криптогаманців.

По-друге, законодавчо врегулювати перелік підстав, за яких таке блокування може застосовуватися БЕБ.

По-третє, запровадити обов'язкове обґрунтування рішень про блокування з наданням власнику можливості оскарження.

В такий спосіб можна буде уникнути свавільних дій з боку держорганів і забезпечити права громадян - власників криптогаманців. З іншого боку, це дозволить БЕБ ефективніше виконувати покладені на нього функції боротьби з фінансовими злочинами. Врегулювання процедур блокування криптогаманців має стати частиною загальної стратегії держави щодо впорядкування обігу криптоактивів в Україні з урахуванням інтересів як регуляторів, так і користувачів. Від збалансованого підходу тут залежить і подальший розвиток цієї перспективної галузі в країні.

Висновок

Перевірки Бюро Економічної Безпеки України - це не лише інструмент виявлення порушень, але і складова частина комплексної стратегії з боротьби з економічною злочинністю. Забезпечення чіткої правової бази, цільового спрямування, прозорості та взаємодії з бізнес-спільнотою, співпраці з іншими органами та захисту прав суб'єктів господарювання робить перевірки Бюро Економічної Безпеки ефективним інструментом в здійсненні державної економічної політики, однак робота БЕБ потребує суттєвого реформування з метою підвищення ефективності його роботи, а також з метою уникнення зловживань з боку його працівників.