Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Антикорупційна стратегія та визначення конфлікту інтересів як метод запобігання і протидії корупції в комплаєнсі

Ефективні методи запобігання та протидії корупції в компаніях із будь-якою формою власності неможливі без злагодженої роботи всіх підрозділів, особливо служби комплаєнсу та ризик-менеджменту. Кожна компанія, передусім велика (кількість працівників якої перевищує 50 осіб та/або 50 % і більше статутного капіталу якої належить державі), створює підрозділи контролю, які, зокрема, ставлять перед собою завдання запобігати корупції, а саме хабарництву, конфлікту інтересів, корпоративному шахрайству, зловживанню посадовими обов'язками.

Без антикорупційної стратегії (програми) в компаніях, особливо в державних установах, запроваджені ними заходи із запобігання корупції можуть бути малоефективними, оскільки відбуваються лише в одному або кількох вузьких напрямах. Антикорупційна стратегія повинна об'єднати всі структурні підрозділи компанії в єдину команду та допомагати їм взаємодіяти для досягнення кращих результатів.

Антикорупційна програма у приватних компаніях охоплює питання функціонування загальнодержавної системи запобігання корупції, визначає пріоритети запобігання корупції в конкретних сферах діяльності, у тому числі в секторах державного управління, і приділяє велику увагу питанню відповідальності за корупцію. Одним із чинників можливих корупційних зловживань є потенційний чи фактичний конфлікт інтересів.

Конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами особи та її трудовими обов'язками, яка впливає або може вплинути на об'єктивність чи неупередженість ухвалення ділових рішень, а також на вчинення чи невчинення певних дій під час виконання своїх трудових обов'язків. Найяскравіші приклади конфлікту інтересів: чоловік - директор, дружина - головний бухгалтер (або фінансовий директор, аудитор тощо); брат - керівник компанії, що організує тендер, сестра - керівник компанії, яка "раптом" стала переможцем цього тендера; батько - викладач у виші, донька - складає іспит у цього викладача. Таких прикладів безліч. Загальна ознака цих неправомірних відносин - наявність приватного інтересу.

Приватний інтерес може бути майнового чи немайнового характеру. Такий інтерес може зумовлюватись особистими й сімейними стосунками, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами. Приватний інтерес здатний впливати на об'єктивність ухвалення рішень, учинення чи невчинення дій під час реалізації службових чи представницьких повноважень. Неодмінним складником конфлікту інтересів є службові / представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об'єктивність або неупередженість ухвалення рішень, учинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес, а з іншого - особа, уповноважена на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, приватного акціонерного товариства, комерційної структури, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах цієї юридичної особи та в жодному разі не у власних інтересах.

Як ефективніше виконувати комплаєнс-процедури для бізнесу? З новим рішенням LIGA360. Контролюйте дотримання вимог законодавства, здійснюйте due dilligence та AML/KYC перевірки, моніторте репутацію вашої компанії та партнерів. Дізнайтеся більше переваг за посиланням

Дії комплаєнс-фахівців після встановлення конфлікту інтересів

Закон "Про запобігання корупції" визначає, що певні особи зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше за наступний робочий день із моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У внутрішніх нормативних документах компаній (антикорупційна програма, кодекс етики працівників, посадові інструкції, трудові договори тощо) зазвичай зазначають контакти комплаєнс-менеджера, відповідального за мінімізацію конфлікту інтересів у компанії. Але комплаєнс-фахівці повинні дослідити функціонал всіх співробітників, особливо керівників, і письмово попередити їх про можливі конфлікти інтересів та наслідки. Бажано змінити функціонал посадових осіб так, щоб потенційного конфлікту інтересів не було, а в разі неможливості це зробити - створити процедуру з додатковим контролем і відповідальністю для всіх учасників процесу. У разі перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності в неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі така особа має повідомити про конфлікту інтересів, який виник під час виконання повноважень, Національне агентство (або інший визначений законом орган) чи колегіальний орган відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, який може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у цього працівника конфлікту інтересів ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Щорічно, а також під час прийому на роботу нових працівників потрібно проводити анкетування всіх працівників щодо наявності / відсутності конфлікту інтересів, а саме - встановлювати, чи не працюють разом близькі особи або чи не пов'язані їхні посадові обов'язки тощо.

Цікаво, що різні нормативні акти дають різні визначення поняттю "близькі особи". Так, відповідно Закону про корупцію близькі особи - це члени сім'ї суб'єкта: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний і двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта;

Відповідно до нового Закону "Про страхування", який вступить в силу 01.01.2024, близькою особою є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права й обов'язки із суб'єктом, (крім осіб, взаємні права й обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також (незалежно від зазначених умов) чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.

Згідно з п. 70 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" до членів сім'ї належить значно менше коло осіб, а саме: чоловік / дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять і невістка та прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.

Водночас жоден із цих нормативних актів не враховує стосунки в так званих цивільних шлюбах. У побуті ми звикли до цієї назви, але слід зазначити, що фактично "цивільним шлюбом" правильно називати відносини чоловіка та жінки у шлюбі, а те що ми в побуті звикли називати "цивільним шлюбом" не є шлюбом із погляду законодавства.

Варто зауважити, що в нормативно-правових актах і судовій практиці трапляється термін "фактичні шлюбні відносини". У розумінні загальних правових норм - це проживання жінки та чоловіка однією сім'єю (в одній оселі, наявність спільного побуту й ведення домашнього господарства, відносини, засновані на почуттях любові, взаємоповаги з бажанням створити сім'ю) без офіційної реєстрації шлюбу. Однак чоловіком і дружиною вони не є, фактично шлюбні відносини можливо довести тільки в судовому порядку, і це не так вже просто, тобто конфлікт інтересів може бути прихований або не доведений. Те саме стосується дружніх стосунків, кумівства тощо.

Як вийти із цієї проблемної ситуації? Розширити поняття "близькі особи" у внутрішній антикорупційній програмі. Створити лінію довіри - спеціальний структурний підрозділ, який надає послуги з приймання та передання повідомлень про порушення кодексу етики й антикорупційної програми компанії. Також антикорупційною програмою встановлюють комплекс правил, заходів і процедур щодо протидії та запобігання корупції в діяльності компанії з урахуванням специфіки бізнес-процесів, діяльності посередників, взаємодії з третіми особами, а також визначають сферу застосування та коло осіб, на яких вона поширюється, і встановлюють відповідальність за протиправні дії тощо.

Перевіряйте кандидатів на посади щодо комплаєнс-ризиків та конфлікту інтересів з LIGA360. Тут ви можете перевірити наявність фізособи у санкційних списках, розшуку, реєстрі виконавчих проваджень, тощо.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему