Як і навіщо залучати інвестора в бізнес?

Залучення інвестора в бізнес - одне з найважливіших рішень, яке можуть ухвалити власники будь-якої компанії. Таке рішення може бути ухвалене на різних етапах розвитку бізнесу залежно від стратегії акціонерів, перспектив зростання та наявних потреб, але успішність як самого залучення інвестора, так і подальшого використання інвестицій, що дуже сильно залежить від фактичної готовності і самої компанії, і її акціонерів.

Перед тим як розпочати процес пошуку інвестора і залучення інвестицій, треба вирішити, для чого бізнесу потрібен інвестор і чи потрібне взагалі, адже завжди існують альтернативні форми фінансування, які дозволять зберегти повний контроль над бізнесом. Тим не менше, існує чимало ситуацій, коли залучення інвестора є виправданим і гармонійним рішенням.

Причини залучення інвестора

• Отримання фінансування для розширення і розвитку

У певних випадках додатковий акціонерний капітал може бути єдиною формою довгострокового фінансування бізнесу. Це може бути пов'язано як з високим рівнем кредитного навантаження, так і ранньою стадією розвитку бізнесу (наприклад, венчурне інвестування).

• Підвищення кредитоспроможності

Додатковий акціонерний капітал зменшує базові показники боргового навантаження, що автоматично поліпшує кредитоспроможність підприємства. Мова може йти як про загальну кредитоспроможність, так і про можливість профінансувати певний проєкт: банки і інші кредитори зазвичай вимагають обов'язкової участі в проєкті акціонерним капіталом (від 20 до 50% залежно від ризиковості), ця частка може бути забезпечена інвестором як частина більш широкої угоди.

• Доступ до нових знань і досвіду

Інвестори часто володіють цінним досвідом і знаннями у сфері бізнесу, які можуть бути використані для підвищення ефективності управління компанією. Може йтись як про спеціалізовані галузеві знання, так і про кращі практики менеджменту: інвестор може надавати поради (або навіть брати на себе відповідальність) у сфері стратегії, маркетингу, управління ризиками та оптимізації процесів, або навіть R&D чи залучення специфічних компетенцій на ринку.

• Розширення бізнес-мережі

Інвестори часто мають широку мережу контактів у бізнес-середовищі, яка може бути використана для залучення нових клієнтів, партнерів або навіть талановитих працівників з певною спеціалізацією.

Прикладом може бути вихід компанії на інший ринок, де інвестор може стати не так джерелом фінансування, як надійним партнером, що дозволить бізнесу швидко зростати за рахунок розуміння специфіки і наявності необхідних контактів.

• Розподіл ризиків

Залучення інвестицій дозволяє розподілити фінансові та нефінансові ризики між засновниками та інвесторами. Йдеться як про потенційні втрати від невдалого проєкту, так і про ризики ухвалення рішень через появу додаткових компетенцій.

• Стимул для інновацій та розвитку

Інвестори часто прагнуть до інновацій та впровадження новітніх технологій, що може стимулювати компанію до розвитку й пошуку нових рішень, а отже - залишатися конкурентоспроможною та відповідати сучасним трендам ринку (власники бізнесу зазвичай формулюють цю потребу як бажання отримати свіжий погляд чи нові ідеї для розвитку).

Мінуси і потенційні ризики в процесі залучення інвестора

Варто пам'ятати і про мінуси та потенційні ризики залучення інвестора (якщо не йдеться про повний продаж компанії). Насамперед йтиметься про глобальні зміни правил гри: інвестор буде претендувати на частину вартості, яка буде створюватися компанією в майбутньому, а також буде брати участь в управлінні та вимагати більшої відкритості від поточних акціонерів і менеджменту.

Загалом - це суттєва зміна, до якої самі акціонери можуть бути не готові на початку процесу, але зазвичай вона йде на користь, бо дозволяє впорядкувати не тільки відносини з інвестором, але й між наявними акціонерами, формалізуючи багаторічні усні домовленості через акціонерну угоду.

Ризики, що пов'язані із залученням нового акціонера, можуть бути пов'язані як з поведінкою самого інвестора (наприклад, ризики рейдерства), так і з появою можливого конфлікту інтересів у майбутньому. Окрім того, зобов'язання перед інвестором можуть створювати додатковий тиск на бізнес у майбутньому через втрату гнучкості, необхідності здійснити зворотній викуп частки за певною оцінкою тощо.

Типи інвесторів

Інвестори можуть суттєво відрізнятися за мотивами, стратегіями, компетенціями і навіть юридичними обмеженнями в інвестування: це можуть бути індивідуальні (приватні) і корпоративні інвестори, суверенні фонди, міжнародні фінансові організації та великі групи через свої інвестиційні департаменти. Тим не менше, найбільш важливе є розділення інвесторів на портфельних і стратегічних, адже їхні інвестиційні стратегії надто різні й саме з розуміння їхніх відмінностей варто відштовхуватися у виборі потенційного партнера.

• Портфельні інвестори

У рамках стратегії портфельний інвестор інвестує в різні підприємства для диверсифікації ризиків, тому не намагається отримати контрольну частку в компанії та брати безпосередню участь в операційному управлінні. Такий інвестор планує заробляти на зростанні вартості компанії протягом обмеженого періоду, виступаючи міноритарним акціонером з обмеженим контролем над компанією.

Одним з найпопулярніших видів портфельних інвесторів є інвестиційні фонди, які зазвичай інвестують в 15-30% компанії та беруть активну участь у розвитку бізнесу. Ці фонди традиційно мають горизонт інвестування до 5 років (хоча в різних ситуаціях термін може бути набагато більшим), після завершення якого будуть намагатись або продати частку (зокрема - і мажоритарному акціонеру за визначеними правилами й оцінкою), або продати компанію разом з мажоритарним акціонером стратегічному інвестору.

• Стратегічні інвестори

Стратегічний інвестор відрізняється від портфельного тим, що прагне брати безпосередню участь у керуванні компанією, несучи основні ризики і отримуючи основні вигоди від зростання бізнесу.

Зазвичай йдеться про компанії, що працюють у тій же галузі, що й бізнес, у якій вони інвестують, і які намагаються за рахунок таких угод збільшити свою ринкову частку, вийти на нові ринки або поліпшити власну ефективність.

Стратегічні інвестори часто прагнуть викупити 100% компанії, але можуть залишити поточних акціонерів і менеджмент на деякий час для керування компанією і опціонально - залишити їм міноритарну частку для більшої мотивації. Така структура, наприклад, може розглядатися, коли міжнародна група купує актив у країні, у якій поки не представлена, і розуміння ринку з боку колишніх акціонерів й менеджменту є критично важливим на перших етапах інтеграції бізнесу у свою структуру.

Як залучити інвестора у свій бізнес?

Безумовно, не існує універсальних правил для залучення інвестора, але загалом можна описати загальні рекомендації, які допоможуть визначитися з форматом і процесом пошуку інвестицій.

• Визначення мети і причини залучення інвестора

Початковий самоаналіз буде дуже корисним. Акціонерам варто визначити, у якому стані знаходиться компанія і ринок, на якому вона працює, а також якою є мета залучення інвестора. Найбільш зрозумілими для будь-якого інвестора буде залучення коштів у розвиток бізнесу або повний вихід з компанії, у той час як вирішення корпоративного конфлікту шляхом залучення третьої особи може сприйматися квитком на війну.

Одним з пунктів аналізу має стати доречність залучення саме акціонерного, а не боргового капіталу, адже в довгостроковій перспективі саме акціонерний капітал є найбільш дорогим.

Вибір на користь стратегічного чи портфельного інвестора також може бути зроблено на цьому етапі: портфельний інвестор буде корисним партнером, якщо акціонери прагнуть швидкого розвитку і не готові поступатися контролем у коротко- та середньостроковій перспективі, у той час як у разі бажання повного виходу з бізнесу саме стратегічний інвестор стане правильним вибором.

• Залучення фінансового консультанта

Зазвичай, компетенція із залучення інвестицій є специфічною і більшість компаній нею не володіє в повній мірі. Професійний фінансовий консультант (а зазвичай йдеться навіть про ще більш вузьку компетенцію супроводження угод зі злиття і поглинання або M&A-advisory) зможе надати цілий перелік послуг, що дозволить отримати найкращий результат:

• Оцінка готовності компанії до залучення інвестицій та надання рекомендацій щодо поліпшення наявного стану справ (переважно консультант також допоможе із супроводженням впровадження таких змін)

• Оцінка бізнесу або проєкту, фінансове моделюванні і бізнес планування (важливо розмовляти з потенційним інвестором мовою цифр)

• Розробка стратегії залучення додаткового капіталу, адже часто залучення капіталу може бути комбінацією з інвестицій, боргового капіталу та інших форм фінансування (наприклад, експортного фінансування для обладнання). Окрема опція - розробка стратегії капіталізації і повного виходу з бізнесу

• Пошук потенційних інвесторів, проведення переговорів та в разі необхідності - проведення тендера з метою отримання найкращих умов для акціонерів

• Супроводження дью-ділідженсу та процесу укладання угоди

• Подальший супровід виконання угоди в разі необхідності

Залучення фінансового консультанта - це не тільки отримання специфічного досвіду, але й можливість розділити комунікацію між акціонерами і потенційними інвесторами, що створює конкуренцію в процесі та дозволяє отримати кращі результати для поточних власників. Також у результаті роботи фінансового консультанта і проведеного аналізу може з'явитися нова стратегія залучення капіталу, яка буде суттєво відрізнятися від початкового бачення власників.

Розширення кола потенційних інвесторів завжди йде на користь кінцевому результату, тому навіть якщо до власників бізнесу самостійно звернувся хтось з потенційних інвесторів - завжди варто обговорити таку можливість з консультантом і в разі потреби залучити інших інвесторів до переговорів.

• Обговорення умов залучення інвестора

Після визначення базової структури угоди (повний продаж, частковий продаж, залучення портфельного інвестора) та короткого переліку пріоритетних інвесторів (або навіть єдиного переможця) найбільш відповідальний етап - погодження умов залучення інвестицій. Зазвичай, до таких умов входить:

• Оцінка бізнесу, частка інвестора і обсяг інвестицій, термін реалізації угоди.

• Напрями інвестування, інші джерела залучення капіталу.

• Горизонт інвестування, планова доходність, обов'язки по спільному виходу або викупу портфельного інвестора.

• Участь інвестора в управлінні бізнесом, доступ до інформації, захист прав інвестора.

• Права початкових власників бізнесу (якщо вони залишаються міноритарним акціонером разом зі стратегічним інвестором).

Роль професійного консультанта (як фінансового, так і юридичного) на цьому етапі може стати визначальною, адже йтиметься не тільки про найкращі умови в момент укладання угоди, але й про передбачення ризиків і можливої відповідальності в майбутньому, тому важливо використати весь наявний досвід радників.

На завершення хочеться додати, що інвестиції може залучити майже будь-яка перспективна компанія на різних етапах розвитку, але ефективність такого кроку буде залежати від цілої низки факторів, тому саме глибокий початковий аналіз альтернатив залишається основною рекомендацією перед початком будь-якого процесу з пошуку потенційних партнерів у бізнес.