Комплаєнс-контроль у банках України

Українські банки формують комплаєнс-контроль відповідно до норм законодавства України й міжнародних стандартів щодо захисту клієнтської бази та прозорої діяльності своєї фінансової установи.

Комплаєнс починається з Кодексу етики, де визначено основні цінності банківської установи, розуміння клієнтів, соціальну відповідальність і солідарність усіх працівників банку та інших зацікавлених осіб. Кодекс закладає основи щодо дій і поведінки, яких потрібно дотримуватись у спілкуванні з клієнтами та постачальниками товарів і послуг, державними організаціями, недержавними установами, акціонерами та інвесторами, а також працівниками банку під час спілкування в межах свого колективу.

Кодекс етики затверджує наглядова рада банку, що відображає наміри зробити все можливе, аби забезпечити найефективніше обслуговування клієнтів. Цей документ є показником та орієнтиром в частині пояснення професійних обов'язків працівникам банку та дотримання ними норм поведінки, яку необхідно забезпечити.

Наступним елементом комплаєнсу є виконання чинного законодавства України, спрямованого на протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Мова йде про Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (затверджене постановою НБУ від 19.05.2020 р. № 65), а також інші нормативно-правові акти у сфері фінансового моніторингу.

Зазначене законодавство реалізовують через здійснення ідентифікації, верифікації та дослідження клієнтів (відомі як KYC-Know Your Customer). Додатково банк виявляє операції, що мають ознаки ризикової та фіктивної діяльності згідно з параметрами, визначеними Національним банком України, і протидіє їм. Згаданими параметрами, зокрема, є: відсутність економічного сенсу, різниця між операцією та фінансовим станом клієнта, ускладнення ідентифікації кінцевого бенефіціарного власника, транзакції, що містять елементи ухилення від сплати податків, відтоку капіталу або легалізації кримінальних доходів тощо.

Банк зобов'язаний витребувати у своїх клієнтів усю необхідну інформацію для підтвердження законності їхніх дій через фінансову установу. У разі спроби застосування клієнтами послуг банку для підозрілих чи незвичних операцій або в разі відмови клієнта надати банку необхідну інформацію для обґрунтування законності своїх операцій, банк відмовляє у проведенні таких фінансових дій, а також може закрити рахунки та вжити будь-якого іншого заходу впливу, наприклад штраф згідно з умовами укладених договорів і вимогами чинного законодавства України.

Банки України створюють окремі телефоні лінії для повідомлення про випадки порушення законодавства та внутрішніх процедур у своїй установі, куди співробітники банку, клієнти або інші особи можуть анонімно або відкрито звернутись у відповідних випадках. Також для повідомлень про ці факти банки часто пропонують скористатися онлайн-посиланнями на своїх вебсайтах.

Українські та міжнародні санкції

Банки України ретельно застосовують законодавство України про санкції та не здійснюють операцій, заборонених або обмежених законодавством. Іноземні банки додатково виконують санкційні положення, запроваджені Організацією Об'єднаних Націй, США, Європейським Союзом та іншими державами, де такий банк провадить свою комерційну діяльність.

FATCA

Окремим напрямом діяльності в комплаєнсі можна виділити FATCA (The Foreign Account Tax Compliance Act). Це закон США, спрямований на боротьбу з ухиленням від сплати податків громадянами США та податковими резидентами США. Такі особи можуть мати фінансові активи за межами Сполучених Штатів, а тому Податкова служба США (Internal Revenue Service, IRS) збирає інформацію від фінансових установ, розташованих за межами своєї держави, про іноземні прибутки й активи платників податків США. Цим законом визначено, що іноземні фінансові установи повинні мати процедури для ідентифікації платників податків США серед своїх клієнтів, зокрема й за допомогою збору від таких клієнтів інформації у вигляді окремої форми для підтвердження статусу платника податку у США, а потім передачі цієї отриманої інформації до Податкової служби США (IRS).

На вебсайті IRS Україна значиться серед інших держав, що беруть участь у виконанні закону FATCA. Згідно з міжурядовою угодою зі США, яка набула чинності 18 листопада 2019 року, Україна погодилася на внесення її до списку таких країн.

На практиці виконання вимог FATCA підтверджується реєстрацією банку на вебсайті IRS (www.irs.gov), з наданням йому статусу іноземної фінансової установи та ідентифікаційного номера.

Протидія корупції

У банківські діяльності широко застосовують антикорупційний комплаєнс. Зокрема, банки мають політику нульової толерантності щодо будь-якого виду корупції чи хабарництва. Банки вимагають від своїх працівників, клієнтів, постачальників, партнерів і третіх сторін дотримання своєї політики з протидії корупції.

Антикорупційну політику затверджує наглядова рада банку. У ній визначають загальні заходи щодо її виконання всіма підрозділами банку.

Така діяльність передбачає кілька основних напрямів:

• управління та участь керівництва банку в запровадженні цих правил;

• установлення ризиків корупції;

• додаткові документи, наприклад окремий розділ у Кодексі етики, який визначає очікувану поведінку в антикорупційній сфері;

• певні обмеження на вартість отримуваних подарунків від бізнес-партнерів, щоб вони не створювали умов для надання незаконних переваг;

• навчання й обізнаність для всіх співробітників із питань протидії корупції;

• заходи конференційного інформування про корупцію та заходи впливу на неї.

Співробітники банку є суб'єктами протидії корупції та повинні діяти відповідно до вимог, установлених документами банку щодо протидії корупції. Необхідну інформацію, зокрема й інструкції стосовно дій у разі, якщо хтось став свідком спроби або скоєння корупційних дій, працівники банку час від часу отримують через проходження тренінгів. У банку також назначають особу, яка отримує повідомлення про корупцію та діє відповідно до принципів політики банку й повної конфіденційності розслідування таких повідомлень.

Міжнародні норми і стандарти

У деяких випадках банки України вважають за доцільне посилити наявні комплаєнс-контролі міжнародними нормами і стандартами. Це, зокрема, рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду "Комплаєнс і комплаєнс-функція в банках", директиви ЄС, G20 про рекомендації щодо територій, які є податковими офшорами, SOX (Sarbanes-Oxley Act), UK Bribery Act, закон США FCPA. У такий спосіб банки прагнуть створити ефективну систему управління комплаєнс-ризиком за міжнародними параметрами.

Управління комплаєнс-ризиками надає змогу запобігти проблемним процесам, які можуть обернутися для банку не тільки фінансовими втратами, а й утратою довіри з боку клієнтів, інвесторів, партнерів, акціонерів або органів регулювання.

Комплаєнс-ризик - це сукупність чинників, які негативно впливають на банк і являють собою потенційний або реальний ризик невиконання регуляторних санкцій, отримання фінансових збитків, зазнання репутаційних втрат, що виникають у результаті недотримання норм законодавства, політик, процедур, положень, правил, стандартів добросовісної конкуренції, недотримання вимог корпоративної етики.

На підставі цього й виникає необхідність запровадження таких механізмів, які б давали змогу мінімізувати ризики. Одним із таких механізмів якраз і ж комплаєнс.