За якими критеріями визначити ризикового контрагента

В сучасних мінливих умовах підвищеної ділової невизначеності, вирішальну роль у правильному функціонуванні компанії, перш за все відіграють люди, що залучені до виконання функцій компанії, наявні ресурси, в тому числі технологічні, безпекова ситуація, економічні чинники, податкове навантаження та в цілому адміністративний вплив держави.

Варто також зауважити, що від “якості” бізнес-середовища, в якому функціонує компанія залежить її економічна стабільність, оскільки будь-яка бізнес стратегія, перш за все має на меті досягнення сталого економічного результату, спрямованого на отримання прибутку, з метою подальшого функціонування та розвитку компанії.

Безумовно співпраця з деякими контрагентами може в окремих випадках заблокувати діяльність компанії. Очевидно, що в умовах конкурентної економіки компанія не може занадто вибірково підходити до потенційних контрагентів, ризикуючи стабільністю клієнтської активності, але і нехтувати безпекою власного бізнесу теж не варто.

Відомим є той факт, що будь-яка економічна діяльність напряму пов'язана з різного роду ризиками і від того, настільки компанія дотримується ризик орієнтованого підходу в управлінні власним бізнесом, залежить її економічна стабільність та розвиток.

Станом на сьогоднішній день, в Україні набуває розвитку культура впровадження комплаєнс системи в загальну систему управління бізнесом. Відповідні комплаєнс стратегії існують переважно у банківському секторі та у великих компаніях з іноземними інвестиціями або у міжнародних компаніях, що здійснюють діяльність на території України.

В той же час, в умовах наявного доступу до інформаційних ресурсів, компанія має можливість визначити та оцінити ризики і спрогнозувати можливі результати співпраці з потенційним контрагентом на підставі нижчезазначених критеріїв.

• Статус контрагента та сфера його діяльності;

• Заборгованість зі сплати податків та інших платежів до бюджету;

• Наявність судових спорів за участі контрагента, що можуть суттєво вплинути на його фінансовий стан;

• Активи контрагента, їх склад і наявність обтяжень;

• Структура власності та інформація про осіб-кінцевих бенефіціарних власників;

• Обсяг та строк повноважень органів управління такого контрагента.

Статус контрагента та сфера його діяльності

Перше, на що необхідно звернути увагу перед укладенням будь-яких договорів з майбутнім контрагентом, це на те, чи існує така компанія взагалі і яку саме діяльність здійснює. Не рідкістю є ситуації, коли компанія має статутні документи, печатку, директора та інші атрибути, що можуть свідчити про її діяльність, а насправді жодної діяльності така компанія може і не здійснювати, а існувати виключно на папері. Більше того, може перебувати у стані припинення або щодо неї може бути порушено справу про банкрутство. Наявність інформації про не підтверджений статус відомостей про компанію теж може бути відповідним маркером ризиковості такого контрагента.

Заборгованість зі сплати податків та інших платежів до бюджету

Особливо гостро це питання постає для компаній-платників ПДВ. Оскільки, укладаючи договір, компанії варто перевірити, наявність у контрагента статусу платника ПДВ або дату набуття такого статусу, з метою прогнозування власних фінансових результатів. До того ж у разі наявності у контрагента податкового боргу, компанія - отримувач відповідних послуг або робіт може стикнутися з ризиком відсутності права на податковий кредит. Окрім того, наявність податкового боргу у контрагента може також стати причиною накладення обтяжень на нього, а відтак, і зовсім заблокувати діяльність такого контрагента.

Наявність судових спорів за участі контрагента, що можуть суттєво вплинути на його фінансовий стан

Наявність в судових реєстрах інформації про контрагента, як боржника у декількох і більше провадженнях може свідчити про не стабільний фінансовий стан контрагента або слабку управлінську політику, що також може негативно вплинути на вашу компанію.

Окремо необхідно звертати увагу на судові спори контрагента, в яких розглядається вимоги щодо забезпечення виконання зобов'язань, шляхом накладення арешту на рахунки, рухоме та нерухоме майно, особливо, якщо таким контрагентом є ваш потенційний орендодавець.

До того ж вкрай важливою є інформація про кримінальні справи, фігурантами якої можуть бути посадові особи контрагента, відкриті виконавчі провадження, наявність рішень про порушення вимог законодавства тощо.

Активи контрагента, їх склад і наявність обтяжень

Від обсягу активів контрагента, у вигляді рухомого та/або нерухомого майна, цінних паперів, фінансового стану компанії, кількості працівників, наявності відокремлених підрозділів і представництв залежить також рівень вашого ризику, у випадку невиконання контрагентом взятих на себе зобов'язань.

На особливу увагу також заслуговує інформація про наявність активів у контрагента, що мають походження з Російської Федерації або знаходяться в санкційних списках РНБО, США та інших.

Досить важливим аспектом в оцінці активів контрагента є також наявність їх обтяження, оскільки у випадку порушення взятих на себе зобов'язань, вимоги кредиторів будуть задовольнятися в порядку черговості відповідно до вимог законодавства України.

Структура власності та інформація про осіб-кінцевих бенефіціарних власників

Структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (п. 58 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”).

Практичне застосування цієї норми можна визначити таким чином, що чим простіша і прозоріша структура власності контрагента, тим зрозуміліші “правила гри” з ним. Якщо контрагент у своїй структурі має безліч пов'язаних компаній, деякі з них можуть мати іноземну реєстрацію, а кінцевого бенефіціарного власника визначити вкрай важко, то слід враховувати всі ризики співпраці з таким контрагентом.

Обсяг та строк повноважень органів управління такого контрагента

Від обсягу та строку повноважень виконавчого органу контрагента залежить фактична його життєдіяльність. До моменту укладення будь-якого правочину з контрагентом слід детально ознайомитися з його статутними документами, з обсягом та строком повноважень його виконавчого органу. Статутом можуть бути встановлені обмеження щодо укладення правочинів виконавчим органом. Зазвичай дана інформація міститься також у відповідних електронних реєстрах. У випадку наявності у директора компанії обмежень щодо укладення того чи іншого правочину, існує ризик визнання такого правочину недійсним.

Окрім обсягу та строку повноважень варто також звернути увагу на особу підписанта- представника виконавчого органу контрагента. Чи не являється така особа лише номінальним керівником, а центром прийняття рішень є інша особа? У такому випадку існує ризик того, що досягнуті попередні домовленості про умови співпраці можуть бути змінені в будь-який момент. Важливим фактором є також бездоганна особиста репутація особи, що є представником виконавчого органу компанії.

В даному матеріалі вказані, на нашу думку, основні критерії, що допоможуть визначити напрямок діяльності компанії на підставі ризик орієнтованого підходу. Очевидним є те, що цей перелік не є вичерпним і кожен окремий суб'єкт господарської діяльності розробляє та впроваджує в життя власні бізнес інструменти управління ризиками, відповідно до особливостей та цілей своєї діяльності.