Імпорт металургійної продукції з Китаю. Які ризики варто враховувати?

До моменту повномасштабного вторгнення, Україна здійснювала імпорт металопродукції на внутрішній ринок в достатньо значних обсягах. Дане, в першу чергу, було пов'язане з відносною стабільністю економіки, налагодженими виробничими потужностями, а також з порівняно помірними цінами, в тому числі, на готові вироби з металу, імпортовані, до прикладу, з Китаю.

Ситуація з імпортом металопродукції значно змінилася після лютого 2022 року. Обсяги імпорту знизилися з огляду на ряд об'єктивних причин. Серед основних це скорочення потужностей виробництв, у зв'язку з активними бойовими діями, знищенням об'єктів або окупацією територій, перебоями у постачанні енергетичних ресурсів, загальне зменшення ділової активності та уповільнення економічних процесів, логістичні складнощі тощо.

Не зважаючи на вищевказані негативні фактори, українська металургійна промисловість намагається виживати в сучасних надважких умовах, компенсуючи потреби внутрішнього ринку частково за рахунок власного виробництва, але також і за рахунок імпорту з інших країн. На нашу думку дана тенденція буде зберігатися в найближчій перспективі, принаймні до моменту відновлення відповідних виробничих потужностей, а також стабілізації ситуації в державі в цілому.

Станом на сьогоднішній день, багато європейських держав експортують до України готові товари з металопрокату, але, навіть не зважаючи на логістичну віддаленість, металургійна продукція з азіатських країн, в тому числі з Китаю, все ще займає своє місце на українському ринку збуту. Дане обумовлене переважно нижчою вартістю такої продукції у співвідношенні до її якості.

То чи вигідно імпортувати металургійну продукцію з Китаю і які ризики варто враховувати при цьому?

Розкриваючи суть зазначеного питання, варто звернути увагу на наступне.

Виходячи з положень ст. 74 Митного кодексу України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Окрім того, з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито;

4) додатковий імпортний збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 275 Митного кодексу України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

В зазначеному контексті, особливу увагу варто звернути на те, що 7 грудня 2023 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (надалі - Комісія) були внесені чергові зміни до рішень від 27.11.2014 АД-326/2014/4421-06 та від 14.12.2020 № АД-469/2020/4411-03, відповідно до яких Комісією застосовані остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Китайської Народної Республіки, в тому числі труб безшовних з чорних металів та нержавіючої сталі.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита в розмірі 41,07 %.

Ситуація

Українським підприємством А укладений ЗЕД контракт з китайським підприємством Б на купівлю товару, що має походження з Китайської Народної Республіки, а саме: труби безшовні, з нержавіючої сталі, листи з нержавіючої сталі різного діаметру, з метою їх використання у власних виробничих процесах.

Сторонами контракту погоджені його умови щодо вартості самого товару, вартості упаковки, маркування, захисту товару від пошкодження, вартості сертифікації, реєстрації всіх товарно-транспортних документів, митних процедур у країні продавця та покупця, вартість передачі і транспортування на умовах IНКОТЕРМС тощо.

З метою доставлення зазначеного товару на склад покупця, окрім вищезазначених вимог та, пов'язаних, у зв'язку з цим витрат, підприємством А залучені до процесу здійснення даної імпортної операції, в тому числі, митні брокери, а також відповідні спеціалісти з транспортного експедирування. Все це, в свою чергу є підставою для додаткових фінансових та інших витрат підприємства А.

До моменту укладення відповідного ЗЕД контракту підприємством А, загальна вартість даного контракту, з урахуванням усіх додаткових витрат, а також строків доставлення була визначена, як найбільш прийнятна в порівнянні з іншими національними виробниками подібної продукції.

Однак, при здійсненні процедур розмитнення на території України, неочікувано для підприємства А до останнього були застосовані антидемпінгові заходи у вигляді справляння антидемпінгового мита в розмірі 41,07 % від вартості товару, що призвело до непередбачуваних фінансових витрат імпортера, який, в свою чергу, зазнав збитків у зв`язку зі здійсненням такої імпортної операції.

Дана ситуація є наслідком відсутності на підприємстві системного планування, прогнозування та виявлення ризиків, а також відсутності стратегії, що спрямована на зниження ймовірності реалізації ризиків і мінімізації можливих негативних наслідків.

Отже, підсумовуючи викладене, варто зазначити, що ризики різноманітні і багатогранні, і їх виявлення та послідовне управління ними є набагато простішим процесом, ніж процес подолання негативних наслідків.