Ключові показники ризику при перевірці контрагента

Бути платником податків це завжди відповідальна та достойна місія для будь-якого чесного підприємця, яка набула особливо важливого значення в України після лютого 2022 року. Оскільки провадити бізнес в країні, яка перебуває в стані війни, це не лише про об`єктивні очевидні ризики та складнощі, але, перш за все, про позицію та відповідальність перед собою, державою, суспільством. В цей і без того непростий час, для будь-якого суб'єкта господарювання так важливо не “спіткнутися” на шляху досягнення власних господарських цілей, а особливо об недобросовісного партнера та/або контрагента.

Поширеною помилкою багатьох компаній є хибна мотивація, яка побудована на перспективі досягнення швидкого економічного результату без залучення додаткових інструментів та відповідних процедур, які потребують, в тому числі ресурсів та часу.

Варто пам`ятати, що після 2022 року правила гри для переважної більшості суб'єктів господарювання змінилися або зазнали значних трансформацій. Відтак, доцільність аудиту застосовних процедур, що, в першу чергу, передбачає перевірку їх придатності до використання компанією є важливим інструментом в подальшій доброчесній діяльності компанії.

Цей етап передбачає перевірку ділянок, які компанія вважає ризикованими, тобто тих, в яких можуть виникати порушення. Звичайно, це стосується і ділянок, де раніше виникали нерівності. При аналізі ризику необхідно згрупувати сектори діяльності і призначити їм поріг суттєвості. Перевірка контрагента та подальша співпраця з ним є надважливою сферою, яка повинна бути предметом інтересу компанії при здійсненні нею комплаєнс-процудур.

Належна обачність компанії при визначенні кола контрагентів має ґрунтуватися на наступних показниках:

• щодо вашого партнера/контрагента не висувались звинувачення у корупційній діяльності чи участі у корупційних схемах;

• партнер/контрагент має позитивну репутацію (компанія має провести комплексну перевірку щодо цього);

• наявність стабільного фінансового стану партнера/контрагента (необхідно отримати інформацію про фінансовий стан);

• партнер/контрагент заслуговує на довіру та володіє необхідним досвідом (необхідно одержати ділові рекомендації та відгуки від третіх осіб про співпрацю з ним);

• партнер/контрагент не внесений в «чорний перелік» постачальників;

• у відношенні партнера/контрагента не виявлений конфлікт інтересів зі співробітниками компанії;

• масштаб бізнесу партнера/контрагента відповідає параметрам договору, або він не є посередником за відсутності достатніх обґрунтувань доцільності таких взаємин, або має ліцензію для здійснення діяльності за договором;

• щодо партнера/контрагента не існує додаткової негативної інформації (наявність сумнівної репутації керівників або обмеження їх повноважень, знаходження за адресою масової реєстрації, контрагент перебуває в стадії банкрутства або реорганізації, акціонери контрагента беруть участь у значній кількості інших юридичних осіб та наявність інших ознак компаній-одноденок);

• партнер/контрагент не перебуває під санкціями;

• партнер/контрагент не має податкового боргу перед бюджетом, чи зупинених реєстрацій податкових накладних або операцій, віднесених до ризикових тощо.

• щодо партнера/контрагента відсутня інформація про те, що його кінцевий бенефіціарний власник зареєстрований у юрисдикції, що має “офшорний” статус;

• щодо партнера/контрагента відсутня інформація про арешт його майна та активів.

Таким чином, варто підкреслити, що перевірка контрагента завжди ґрунтується на аналізі ситуації даного контрагента. В свою чергу, суб'єкт господарювання завжди повинен пам'ятати, що ефективні механізми комплаєнсу ніколи не будуть зайвим тягарем для компанії, а слугуватимуть лише її захистом.