Комплаєнс-контроль, як захист підприємства від ризиків, що становлять загрозу його економічній безпеці

Будь-яка підприємницька ініціатива не гарантує підприємству досягнення ним очікуваного ефекту. Невизначеність є результатом впливу багатьох змінних чинників, напрямок змін яких не завжди можна передбачити. Невизначеність також впливає на ідентифікацію цілей, критеріїв та показників їх оцінки (наприклад, зсув соціальних потреб і споживчого попиту, поява технологічних інновацій, зміни кон'юнктури ринку, непередбачувані природні явища або інші форс-мажорні обставини). Тому підприємство ще на етапі планування повинно здійснити ряд дій, що спрямовані на захист від можливих загроз, які можуть перешкодити реалізації його цілей. 

Ризики, що пов'язані з невизначеністю є досить поширеними. Варто зазначити про те, що ризик має дві сторони - позитивну і негативну. Позитивна сторона ризику включає нові можливості, які можуть принести відчутні вигоди в майбутньому, а негативна сторона стосується загроз, які можуть призвести до втрат. Тому саме негативна сторона ризику потребує уваги у менеджменті ризиків підприємницької діяльності. 

Основною загрозою для підприємства є економічний ризик у широкому розумінні. Це ризик, пов'язаний з підприємницькою діяльністю суб'єкта, який прагне отримати максимальний прибуток, виходячи з поточних ринкових реалій. Тому його зазвичай розглядають не тільки як явище, що виникає в процесі продажу товарів та послуг, але як ризик, пов'язаний з кінцевим фінансовим результатом будь-якої дії підприємства. 

Економічний ризик підприємства можна класифікувати відповідно до трьох основних груп: 

• Інформація 

• Відсутність повної інформації про фактичну економічну ситуацію та перспективи її зміни змушує підприємство шукати можливості її отримання; 

• відсутність даних, а за їх відсутності - вжиття заходів, виходячи зі свого досвіду, можливостей, ресурсів. 

• Випадковість 

• невизначеність економічної ситуації багато в чому визначається фактором випадковості, тобто щось, що не відбувається ідентично в подібних умовах і тому не може бути передбачуваним або прогнозованим. Однак при великій кількості спстережень випадків можна виявити певні закономірності.  

• Протидія 

• може виникнути в будь-якій господарській діяльності (свідомо або несвідомо), наприклад, як катастрофи, аварії та інші природні або техногенні явища, в тому числі війни, страйки, міжособистісні конфлікти, порушення договірних зобов'язань, зміни споживчих переваг тощо. 

Щодо джерел ризику економічної безпеки підприємства, то вони можуть бути пов'язані з макроекономічними чинниками, що визначають загальні економічні умови та мікроекономічними чинниками, в тому числі, специфічні галузеві умови та внутрішні фактори підприємства. Тому фактори ризику поділяють на зовнішні і внутрішні. 

Внутрішні фактори ризику: 

• Організаційні (пов'язані з методом ведення операційної діяльності підприємства, впроваджені процеси та використовувані технологічні рішення, залежність від ключових співробітників тощо); 

• Правові (пов'язані з провадженням господарської діяльності, що не відповідає нормативно-правовим актам); 

• Фінансові (виникають, насамперед, через структуру фінансування підприємства, методів розрахунків з контрагентами (фінансова ліквідність) та управління витратами та доходами (фінансова прибутковість). 

Зовнішні фактори ризику: 

• Загальноекономічні (пов'язані зі змінами економічної ситуації, ситуації на фінансових ринках (рівень процентних ставок, обмінний курс, доступність різних форм фінансування), ціни та наявність сировини тощо; 

• соціально-ринкові (пов'язані з добробутом домогосподарств, демографічними змінами, змінами споживчих уподобань, доступністю енергоносіїв, наявністю робочих місць тощо); 

• політичні (переважно стосуються правової та нормативної сфери, яка змінює умови функціонування підприємств); 

• технологічні (пов'язані зі зміною методів виробництва та створенням нових конкурентоспроможних або повністю інноваційних продуктів). 

Щодо інших зовнішніх факторів ризику, то це, в тому числі і ринковий дисбаланс, зміна попиту та пропозиції, екологічні вимоги, податкові зміни, інфляція, безробіття, ставки за кредитними коштами, наявність вільних грошових коштів або нові технології виробництва. Все це є основними факторами, що впливають на зміну величини ризику. 

Таким чином, економічну безпеку підприємства варто розглядати як відкриту динамічну систему зі складними інституційними формами і відносинами між ними. Економічна безпека підприємства складається з численних елементів, об'єднаних в єдину структуру, що функціонують у певному середовищі. Саме внутрішні і зовнішні фактори ризику економічної безпеки підприємства є об'єктами комплаєнс-контролю, а захист його економічної безпеки забезпечується шляхом моніторингу комплаєнс-загроз та оперативної розробки та впровадження заходів з метою протидії їх виникненню або зменшенню їх негативного впливу.  

Правильне ставлення керівництва підприємства до функції комплаєнс-контролю створює умови для ефективного управління ризиками втрати прибутку, знижує потенційну можливість втрат навмисного або ненавмисного характеру, втрат бізнес-репутації. Комплаєнс-контроль забезпечує захист економічних інтересів підприємства від потенційних ризиків на ранніх стадіях, що спрощує їх нейтралізацію.  

Ефективність системи управління ризиками визначається успішною взаємодією між усіма елементами системи, а не окремим їх функціонуванням. Таким чином, система управління ризиками - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів, кінцевою метою яких є мінімізація або уникнення ризику. 

Комплаєнс-контроль, як система управління ризиками має складатися з таких елементів: 

- визначення мети підприємства; 

- аналіз середовища; 

- аналіз організації; 

- визначення ступеня та розміру окремих видів ризику; 

- оцінка ймовірності виникнення ризикової події; 

- оцінка розміру можливих збитків/вигід; 

- вибір найкращого методу управління ризиками; 

- вибір стратегії впливу на ризик.  

Отож, систему управління ризиками можна охарактеризувати як сукупність методів, прийомів і заходів, які дозволяють певною мірою передбачити настання ризикової події та вжити заходів для виключення або обмеження негативних наслідків її впливу. Відтак, комплаєнс-контроль є превентивним засобом захисту підприємства від комплаєнс-ризиків, що становлять загрозу його економічній безпеці.