Різні правила для різних рівнів ризику в рамках першого Закону про штучний інтелект

Прискорення діджиталізації приносить багато переваг суспільству. З метою зміцнення свого цифрового суверенітету і встановлення відповідних стандартів, ЄС в рамках його Цифрової стратегії має на меті регулювати штучний інтелект (ШІ), щоб забезпечити кращі умови для розробки та використання цієї інноваційної технології.

Ще у травні поточного року Рада ЄС схвалила Закон про штучний інтелект (надалі - Закон), спрямований на гармонізацію правил щодо штучного інтелекту. Дане флагманське законодавство дотримується підходу, заснованого на оцінці ризиків, що означає, що чим вищий ризик заподіяння шкоди суспільству, тим суворіші правила. Він є першим у своєму роді у світі та може встановити глобальний стандарт регулювання ШІ.

У ньому йдеться про те, що системи штучного інтелекту, які можна використовувати в різних додатках, аналізуються та класифікуються відповідно до ризику, який вони становлять для користувачів. Різні рівні ризику означатимуть більший чи менший рівень регулювання.

Відтак нові правила встановлюють зобов'язання для провайдерів та користувачів залежно від рівня ризику від штучного інтелекту. Хоча багато систем штучного інтелекту становлять мінімальний ризик, їх потрібно оцінити.

Отже, відповідний Закон класифікує види штучного інтелекту за неприйнятним та високим ступенем ризику.

Системи штучного інтелекту з неприйнятним ризиком - це системи, які вважаються загрозою для людей і будуть заборонені. До них відносяться:

• Когнітивно-поведінкові маніпуляції з людьми або певними вразливими групами: наприклад, іграшки, що активуються голосом, які заохочують небезпечну поведінку дітей;

• Соціальний бал: класифікація людей на основі поведінки, соціально-економічного статусу або особистісних характеристик;

• Біометрична ідентифікація та категоризація людей;

• Системи біометричної ідентифікації в режимі реального часу та віддалені, такі як розпізнавання облич.

Деякі винятки можуть бути дозволені для правоохоронних цілей. Системи дистанційної біометричної ідентифікації «в режимі реального часу» будуть дозволені в обмеженій кількості серйозних випадків, тоді як системи дистанційної біометричної ідентифікації, де ідентифікація відбувається після значної затримки, будуть допущені до судового переслідування тяжких злочинів і лише після схвалення судом.

Системи штучного інтелекту, які негативно впливають на безпеку або основні права, вважатимуться високоризикованими та будуть розділені на дві категорії:

1) Системи штучного інтелекту, які використовуються в продуктах, що підпадають під законодавство ЄС про безпеку продукції. Сюди входять іграшки, авіація, автомобілі, медичне обладнання та підйомні механізми.

2) системи штучного інтелекту, що потрапляють у конкретні сфери, які повинні бути зареєстровані в базі даних ЄС:

• Управління та експлуатація критичної інфраструктури;

• Освіта та професійна підготовка;

• Зайнятість, управління працівниками та доступ до самозайнятості;

• Доступ до основних приватних послуг, державних послуг і пільг щодо користування ними;

• Охорона права;

• Управління міграцією, надання притулку та прикордонний контроль

• Юридичний супровід у тлумаченні та застосуванні Закону.

Усі системи штучного інтелекту з високим рівнем ризику будуть оцінені перед випуском на ринок, а також протягом усього їх життєвого циклу. Законом передбачене право подавати скарги на системи штучного інтелекту до визначених національних органів.

Практична реалізація Закону відбудеться через 24 місяці після набуття чинності, але деякі частини будуть застосовуватися раніше:

• Заборона систем штучного інтелекту, що створюють неприйнятні ризики, діятиме через шість місяців після набуття чинності;

• Кодекси практики застосовуватимуться через дев'ять місяців після набуття чинності;

• Правила щодо систем штучного інтелекту загального призначення, які повинні відповідати вимогам прозорості, почнуть діяти через 12 місяців після набуття чинності.

Системи підвищеного ризику матимуть більше часу для виконання вимог, оскільки зобов'язання щодо них почнуть діяти через 36 місяців після набуття чинності Законом.