Нещодавно в Брюсселі відбувся дводенний захід, в якому взяли участь понад 50 фахівців з комунікацій з національних органів влади, в тому числі і представники Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК). Організатором даної зустрічі стало Європейське бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), яке організувало щорічну зустріч Мережі комунікаторів по боротьбі з шахрайством OLAF (OAFCN). Відповідний захід мав на меті зміцнити спільні зусилля та посилити комунікаційні стратегії у боротьбі з шахрайством, що зачіпає фінансові інтереси Європейського Союзу. Представник українського органу була запрошена як спеціальний гість з країни, яка поки що не є членом Європейського Союзу, але ситуація в якій перебуває Україна хвилює всіх членів мережі.
Довідка
OAFCN: Мережа комунікаторів по боротьбі з шахрайством - це інформаційно-комунікаційна мережа, створена за ініціативою Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) у 2001 році. Мережа встановлює тісний зв'язок між:
Речником OLAF та керівником відділу комунікацій та
Прес-секретарями та колегами, відповідальними за комунікацію та зв'язки з громадськістю в національних слідчих службах, з якими співпрацює OLAF у країнах ЄС (наприклад, митниця, поліція, фінансова поліція, координаційні служби боротьби з шахрайством, прокуратури).
Цілями OAFCN є запобігання та стримування шахрайства шляхом постійного діалогу, посиленої співпраці та спільних комунікаційних ініціатив, які об'єднують комунікаторів з усіх європейських органів, що займаються питаннями боротьби з шахрайством.
Головними тезами конференції стали:
Використання штучного інтелекту в комунікації (ознайомлення з існуючими інструментами, перевагами та ризиками використання ШІ для комунікації та взаємодії з громадськістю;
Огляд власних комунікаційних кампаній у боротьбі з шахрайством за минулий рік;
Представлення учасниками найкращих практик та концепцій того, як вони зосередили свої антифрод-повідомлення та антикорупційні повідомлення.
Широкий спектр представлених та обговорених тем, варіювався від комунікаційних кампаній для просування нульової толерантності до шахрайства, корупції, азартних ігор чи кумівства, використання гейміфікації для підвищення залученості, за допомогою ІТ та комунікаційних інструментів для сприяння прозорості та підзвітності, до кампаній з підбору персоналу або інших організаційних заходів, пов'язаних, в тому числі з діяльністю OLAF.
Окрім того, мережа заслухала представника НАЗК, який представив комунікаційну стратегію українського уряду (надалі - Комунікаційна стратегія), спрямовану на зміну ставлення громадян до корупції.
Відповідно до положень Комунікаційної стратегії, основною її метою є зміна суспільно-політичного дискурсу шляхом посилення уваги до питання запобігання та відмови від корупції, формування нульової толерантності до будь-яких корупційних проявів.
З указаною метою, Комунікаційна стратегія передбачає виконання таких стратегічних цілей:
Стратегічна ціль 1. Підвищення рівня довіри у суспільстві до державних антикорупційних ініціатив та державних органів.
Стратегічна ціль 2. Зниження рівня толерантності до корупції та будь-яких її проявів. Доброчесна поведінка є суспільною нормою.
Стратегічна ціль 3. Створення комунікаційної інфраструктури Державної антикорупційної програми, забезпечення ефективної комунікації її виконавців між собою та із суспільством.
Згідно з доповіддю представника НАЗК на полях конференції комунікаторів OLAF, Україна вперше за 10 років продемонструвала найбільший стрибок в світовому рейтингу сприйняття корупції (CPI), отримавши 36 балів із 100 можливих за 2023 рік і опинившись на 104 місці поміж 180 країн. замість 142 місця у 2014 році. За інформацією НАЗК, такому результату сприяли і робота антикорупційних органів, і відновлення минулого року декларування публічних службовців, яке є одним з найбільш вимогливих в світі, і ухвалення Державної антикорупційної програми, і запуск Порталу викривачів, і запровадження великої кількості цифрових сервісів та інші заходи. Всі ці кроки дали результат, який, як має бути посилений та мультиплікований надалі. В той же час, було зазначено і про наявні проблеми та виклики української антикорупційної системи, як-то недореформована система судів, багато корупційних лазівок в найпроблемніших сферах, наприклад на митниці чи в реалізації великих інфраструктурних об'єктів. Україна не досягла повної невідворотності покарання, водночас ще не побудувала потужну систему запобігання корупції.
Інший виклик зазначено труднощі в комунікації органами влади своїх антикорупційних зусиль та відсутність єдиного голосу та координації державної інформаційної політики в цій сфері.
Керівництво та члени OAFCN запропонували Україні всебічну підтримку на шляху реалізації цієї комплексної та складної роботи. Багато представників інших країн зазначили, що їхнє суспільство та влада так само проходили цей шлях, і готові ділитися досвідом успішних проектів та зроблених висновків.
На завершення зустрічі учасники підтвердили свою прихильність до постійного вдосконалення та інновацій у сфері боротьби з шахрайством.
Отримай комплексну інформацію щодо ризиків роботи з контрагентами - у новій LIGA360. Перевіряй 28 ризик-факторів, повне досьє, структуру власності, податкову, судову інформацію, активи та власність, медіаактивність. Замов персональну презентацію менеджера сьогодні.
