16 липня 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу проект (реєстр. № 11310) Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики”, внесений Кабінетом Міністрів України (надалі - проект Закону).
Даний проект Закону, перш за все, є частиною імплементаційного законодавства, що стосується Європейського зеленого курсу, який визначає комплекс заходів політики ЄС на найближчі роки з метою сталого зеленого переходу Європи до кліматично нейтрального континенту до 2050 року.
Окрім того, на виконання зобов'язань України згідно з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, ратифікованою Законом України від 29 жовтня 1996 року № 435/96-ВР, Паризькою угодою, ратифікованою Законом України від 14 липня 2016 року № 1469-VIII, Угодою про асоціацію з Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також з метою досягнення кліматичної нейтральності та засад створення національної системи інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, функціонування національної системи відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату, Урядом України був внесений відповідний проект Закону.
Головною ціллю відповідної державної кліматичної політики, передбаченої проектом Закону є досягнення кліматичної нейтральності. На шляху досягнення указаної цілі, встановлюється проміжна ціль із скорочення викидів парникових газів щонайменше на 65% до 2030 року.
Загалом проектом Закону визначено довгострокові та середньострокові цілі державної кліматичної політики, які полягають в наступному.
Довгострокові цілі: | Середньострокові цілі: |
1. Досягнення кліматичної нейтральності шляхом соціально справедливого та економічно ефективного переходу для сприяння стриманню зростання глобальної середньої температури значно нижче 2° С понад доіндустріальні рівні і докладання зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5° С понад доіндустріальні рівні шляхом скорочення викидів парникових газів та збільшення абсорбції поглиначами парникових газів відповідно до ст.2 Паризької угоди. 2. Підвищення опірності та зниження ризиків, у тому числі для здоров'я населення, пов'язаних зі зміною клімату відповідно до ст.7 Паризької угоди. | 1. Досягнення зменшення викидів та збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у промисловості, транспорті, енергетиці, сільському та лісовому господарствах, сферах будівництва, управління відходами, управлінні природними ресурсами та інших секторах економіки та/або сферах державної політики в порівнянні з базовим роком. 2. Збільшення частки використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України. 3. Зменшення енергоємності та вуглецеємності валового внутрішнього продукту. 4. Розвиток екологічно чистих та низьковуглецевих технологій та інфраструктури, а також впровадження природоорієнтованих рішень у різних секторах економіки. 5. Підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату, а також сприяння низьковуглецевому розвитку України та опірності до зміни клімату таким чином, щоб не ставити під загрозу виробництво продовольства. 6. Збільшення обсягів парникових газів, які видаляються з атмосферного повітря. 7. Інші заходи. |
Згідно з положеннями зазначеного проекту Закону запроваджуються ринкові механізми та інструменти реалізації державної кліматичної політики, такі як система торгівлі квотами на викиди парникових газів та інші механізми та інструменти, передбачені ст. 6 Паризької угоди та визначені законодавством.
Здійснення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів є передумовою реалізації системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Система торгівлі квотами на викиди парникових газів регулюватиме викиди парникових газів за видами діяльності, що охоплюється сферою її застосування, через встановлення сукупного обмеження на викиди парникових газів на основі достовірних даних про викиди та застосування найбільш ефективних підходів з досягнення скорочень таких викидів.
Щодо фіскальних інструментів, то відповідно до положень проекту Закону, з метою зменшення викидів парникових газів в процесі діяльності суб'єктів господарювання, Податкових кодексом України встановлюється фіскальний інструмент у вигляді екологічного податку.
В той же час, з метою заохочення суб'єктів господарювання до низьковуглецевого розвитку та підтримки впровадження заходів, спрямованих на пом'якшення зміни клімату та адаптації до неї, суб'єкти господарювання мають право на отримання державної допомоги відповідно до Закону України “Про державну допомогу суб'єктам господарювання” (з урахуванням особливостей, встановлених запропонованим проектом Закону).
акож відповідним проектом передбачені інструменти стимулювання населення для впровадження заходів, спрямованих на пом'якшення зміни клімату та/або адаптації до неї. Серед інших інструментів стимулювання можна виділити наступні:
Можливість отримання фінансової підтримки для впровадження відповідних заходів;
надання гарантій, цільових кредитів, пільгові умови обслуговування таких кредитів;
забезпечення доступу до інформації, консультації та освіти населення у даному напрямку;
надання інших, передбачених законодавством форм фінансової підтримки.
Очікується, що прийняття вищезазначеного законопроекту сприятиме:
стратегічному плануванню та реалізації цілей державної кліматичної політики;
інтеграції кліматичних питань в інші сфери державної політики, тобто забезпечення кроссекторальності;
виконанню євроінтеграційних та міжнародних зобов'язань України у сфері зміни клімату;
синхронізації національного законодавства з правом ЄС.
Відкрийте законодавство на 360! Спробуйте нову LIGA360 з інноваційними зв?язками документів. До кожного НПА - знайдуться пов?язані закони, судові рішення, практичні ситуації та аналітичні документи. Замовте презентацію для своєї компанії.
