Управління комплаєнс-ризиками в ДПС: новий експериментальний проєкт від Уряду

Ризик зазвичай вживається в однині, хоча видів ризику може бути багато і відносини між ними характеризуються різною силою і спрямованістю впливу. Тому в управлінні ризиками рекомендується комплексний підхід, заснований на розгляді всіх видів ризику одночасно. 

Всі дії в рамках стратегії управління ризиками повинні бути проактивними, здійснюватися заздалегідь до настання подій. Це також має бути комплексна система, тобто така, що охоплює не лише зменшення наслідків загроз, а й використання можливостей.  

Особливої нагальності це питання набуває для України, економіка якої вже достатньо тривалий період знаходиться на “воєнних рейках”. Відтак, з метою мобілізації надходжень до державного бюджету, а також оптимізації та раціонального використання фінансових ресурсів України, зусилля держави направлені, в тому числі, на збільшення доходів через податкову політику та адміністративні реформи.  

Безумовно, що заходи державної податкової політики на найближчу перспективу зосереджені також на подальшій гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС, впорядкуванні податкових пільг та зосередженні на розбудові довіри громадськості до Державної податкової служби ( надалі - ДПС), а також розробці сучасних практик управління комплаєнс-ризиками.   

З указаною метою, а також на виконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 17 червня 2024 року (надалі - Меморандум), укладеного між Міжнародним валютним Фондом та Україною та виходячи з положень Національної стратегії доходів до 2030 року, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 854 від 25.07.2024 року (надалі - Постанова), якою Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України стосовно реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі. 

Відповідною Постановою Уряд впроваджує комплексний план покращення комплаєнсу (Загальний план покращення комплаєнсу), що охоплює виявлення, аналіз, оцінку та мінімізацію ризиків за основними видами податкових ризиків. 

Що передбачає Постанова?  

Перш за все, варто звернути увагу на те, що як зазначено в самій Постанові, метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо: 

• підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов'язків; 

• визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків; 

• ідентифікації, аналізу та оцінюванні податкових ризиків платників податків; 

• визначенні заходів впливу на ризик (способів реагування); 

• впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками.  

У відповідності із прийнятим документом, система управління ризиками буде охоплювати автоматизовані, неавтоматизовані та комбіновані процеси. Автоматизовані процеси передбачають використання розроблених автоматизованих алгоритмів ідентифікації, оцінки податкових ризиків та способів реагування на них на основі податкової інформації, що міститься і зберігається в інформаційно-комунікаційній системі ДПС. Це дасть можливість проводити ідентифікацію, аналіз, оцінювання податкових ризиків через автоматизацію процесів (алгоритму, розрахунку тощо) відповідно до визначених сценаріїв та мінімізувати вплив людського фактору під час управління податковими ризиками. 

Неавтоматизовані процеси передбачають виявлення податкових ризиків на підставі податкової інформації, відібраної з інформаційно-комунікаційної системи ДПС за разовими тематичними алгоритмами, та інформації, отриманої із зовнішніх джерел від інших центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів. 

Комбіновані процеси передбачають поєднання автоматизованих і неавтоматизованих процесів обробки інформації про платників податків та їх податкові ризики. 

Процес управління ризиками буде здійснюватися шляхом: 

• SWOT - аналізу - розділення факторів і явищ на чотири категорії - сили, слабкості, можливості, загрози. Результатом проведення SWOT-аналізу є формування переліку потенційних загроз разом з потенційними можливостями; 

• PESTEL-аналізу (Political - політичні фактори, Economic - економічні фактори, Social - соціологічні фактори, Technological - технологічні фактори, Environmental - фактори навколишнього середовища, Legal - юридичні фактори). PESTEL-аналіз розширює SWOT-аналіз, дає змогу визначити діапазон потенційних майбутніх дій, оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище досліджуваного об'єкта у комплексі політичних, економічних, соціальних, технологічних, екологічних та правових питань.  

Положеннями зазначеної Постанови визначені наступні основні види ризиків, пов'язані із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, під час реалізації експериментального проекту: 

• ризик реєстрації - випадок, коли особи, які зобов'язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків; 

• ризик звітності - випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі; 

• ризик сплати - випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу; 

• ризик декларування - випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно). 

Окрім вищевикладеного, варто також зазначити про те, що процес управління податковими ризиками здійснюється на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях.  

На стратегічному рівні, управління податковими ризиками здійснюють Голова ДПС (або посадова особа, що виконує обов'язки Голови ДПС), експертна комісія, на тактичному - структурний підрозділ, відповідальний за впровадження комплаєнсу в податковій сфері та в межах функціональних повноважень інші структурні підрозділи, на оперативному рівні - структурні підрозділи та територіальні органи ДПС. 

Що стосується процесу управління податковими ризиками, то він включає в себе наступні етапи: 

1. Опис зовнішнього та внутрішнього середовища виникнення податкових ризиків, що, зокрема, включає в себе: 

• найменування податкового ризику; 

• опис податкового ризику; 

• опис фактора податкового ризику; 

• найменування заінтересованих сторін (структурний підрозділ, зовнішні заінтересовані суб'єкти); 

• номер та найменування функції, процедури ДПС, на яку має вплив фактор зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику; 

• фактичний стан здійснення ДПС заходів впливу (способів реагування), у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, для забезпечення мінімізації податкового ризику; 

• нормативно-правове врегулювання; 

• визначення впливу фактора зовнішнього та внутрішнього середовища - якісний або кількісний опис негативних наслідків впливу на виконання платниками податків своїх податкових обов'язків.  

2. Проведення ідентифікації, аналізу та оцінювання податкових ризиків відповідно до методики. 

3. Визначення ДПС заходів впливу (способів реагування) на податковий ризик щодо ідентифікованих, проаналізованих та оцінених податкових ризиків шляхом мінімізації, прийняття чи розділення. 

Підсумовуючи вищевикладене, а також суб'єктивно оцінюючи норми проаналізованої Постанови, можна зробити висновок про те, що окрім поступового виконання заходів щодо імплементації українського законодавства до законодавства ЄС, а також взятих на себе міжнародних зобов'язань щодо гармонізації внутрішніх процесів України, що є передумовою для її членства в ЄС, даний експериментальний проект Уряду спрямований, в тому числі, і на посилення доброчесності та підвищення довіри громадськості до ДПС, а також створення позитивного іміджу фіскальних органів України, як ключового елементу їхньої ефективності у виконанні покладених завдань з доброчесного збору податкових надходжень.