Трудові відносини в умовах воєнного стану: ризики для власників бізнесів та працівників

Війна та воєнний стан очевидно вплинули практично на всі сфери життя в Україні. Проте в цьому матеріалі ми змістимо акцент саме на трудові відносини в умовах війни. Представникам усіх бізнесів України довелося адаптуватися до актуальних випробувань, серед яких трудові відносини, оцінка працівників та забезпечення ефективного функціонування підприємств. Законодавець намагається полегшити життя українського бізнесу і подекуди у нього це вдається. Зокрема, трудове законодавство в умовах воєнного стану покликане забезпечити баланс між інтересами роботодавців, працівників та потребами держави.  

Актуальні проблеми та ризики 

Очевидно, що в умовах війни та постійних обстрілів території України головним ризиком є безпека працівників підприємств. Таким чином, на плечі власника бізнесу покладається непроста місія по збереженню життя і здоров'я працівників. Керівник повинен вчинити всі необхідні дії, що є важливими для безпеки працівників із пріоритетом захисту від ракетних та бомбових ударів, обстрілів дронами тощо.  

Звісно, варто також брати до уваги специфіку самого бізнесу, виробництва та інших особливостей роботи, а також близькості до зон бойових дій. Менше з тим, обов‘язковим атрибутом будь-якого сучасного підприємства є наявність розташованого поруч та якісно обладнаного укриття. Крім того, з кожним працівником має бути проведена роз‘яснювальна робота із наданням правильно розробленої і зрозумілої інструкції про його дії під час повітряної тривоги. 

Нестача кадрів 

Актуальним та доволі критичним на сьогоднішній день наслідком війни в Україні є тотальна нестача кваліфікованих кадрів. З цією проблемою стикаються практично всі власники бізнесів. Нині чимала частка чоловічого населення України мобілізована, а багато жінок виїхали за межі України і повертатися поки не планують. Унаслідок чого власники бізнесів нерідко змушені приділяти значні зусилля пошуку персоналу. З огляду на практику, це потребує більше ресурсів ніж до війни. Дехто вирішив покладати окремі процеси на плечі підрядників, проте це доволі часто призводить до зниження ефективності роботи.  

Мобілізація 

Власникам бізнесів, у штаті яких є чоловіки, складно спрогнозувати подальшу діяльність бізнесу, що пов‘язано з можливістю мобілізації цих працівників. Військовозобов'язані працівники можуть бути вилучені з роботи у будь-який момент, що може подекуди важко вдарити по виробничим процесам.  

Законодавець розробив декілька механізмів бронювання працівників підприємств, що повинно дещо полегшити цю проблему. Проте квота становить лише 50% від військовозобов'язаних працівників (за виключення певних стратегічно важливих галузей) та й далеко не всі компанії можуть претендувати на бронювання. Більше того ФОПи взагалі виключені з даного процесу.  

Зрештою дуже багато зусиль і ресурсів потребує налагодження доволі складної системи військового обліку на підприємствах, звітності, взаємодії із ТЦК та СП тощо.  

Віддалена робота 

Після початку пандемії КОВІД-19 багато бізнесів навчилися працювати у віддаленому режимі. З початком повномасштабного вторгнення переналаштування процесів на віддалену роботу суттєво посилилося. Це особливо стосується процесів оформлення документів, комунікацій, передачі засобів праці тощо. Проте це, напевне, найменша проблема з огляду на сучасні ефективні способи комунікацій, цифрові підписи тощо. 

В групі ризику також знаходяться автомобілі, переважна більшість яких може бути вилучена для цілей армії у будь-який момент. На цей аспект також варто зважати при організації трудових відносин. 

Очевидно, що війна не полегшує життя вітчизняних бізнесів. На жаль, проблеми, які описані вище, є об'єктивно та нерідко виправданими. Звісно ж, це навіть не варто порівнювати з тими складнощами, що переживають наші військові на фронті. Проте бізнесам важливо адаптуватися до нових викликів, адже це умова їх виживання. Зі свого боку функціонуючий бізнес це працююча економіка, а сьогодні це життєво важливо і для хлопців на фронті також.