|
У цій статті ми розглянемо особливості класифікації роялті як активного або пасивного доходу для цілей КІК. Ми проаналізуємо законодавчі норми та податкову практику, а також надамо рекомендації для платників податків щодо коректного визначення природи доходу від роялті. Це дозволить краще зрозуміти, як впливає класифікація роялті на податкові зобов'язання та які стратегії можуть бути ефективними для мінімізації податкових ризиків.
Щоб отримати звільнення від оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), є декілька можливостей. Одна з них полягає в тому, щоб частка пасивних доходів компанії не перевищувала 50% від всіх доходів. Також компанія повинна знаходитися в юрисдикції, з якою є Конвенція про уникнення подвійного оподаткування або угода про обмін інформацією.
Проте як розглядається роялті в контексті контролю за іноземними компаніями? Чи є роялті активним доходом, який передбачає активну участь у бізнес-процесах, чи пасивним доходом, який генерується без значної участі одержувача?
При визначенні чи є роялті пасивним, чи активним доходом для цілей застосування українського законодавства про контрольовані іноземні компанії, ми перш за все маємо орієнтуватися на визначення, яке міститься в Податковому кодексі України (ПКУ):
«14.1.268. пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді:
роялті;»
«14.1.225. роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно доЗакону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).»
Отже, згідно ПКУ роялті вважається пасивним доходом. Але не всі платежі є роялті. Так, наприклад, для КІК роялті від кінцевого споживача чи дистриб'ютора буде розглядатися не як роялті, а як плата за послуги, тобто активний (а не пасивний) дохід:
«14.1.225. <…>. Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
<…>
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем».
Крім того, навіть якщо у вашому випадку роялті будуть пасивним доходом, то все одно можна отримати звільнення від оподаткування КІК при наявності сабстенсу. Так згідно ПКУ:
«392.4.1. <…>. У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо)».
Проте українська податкова часто звертає увагу на такі компанії та існує ризик, що такі доходи визнають пасивними. Стратегія побудови аргументації це опис сабстенсу, який наявний. З точки зору української податкової служби для цілей сабстенс оцінюються, зокрема, такі обставини:
наявність офісу та інших приміщень іноземної компанії, що використовуються для ведення підприємницької діяльності.
видів діяльності, здійснюваних компанією (хто і як реально здійснює контроль над діяльністю компанії, а також ухвалює рішення щодо оперативної діяльності компанії, які ризики несе діяльність компанії та чи може вона відповідати за своїми зобов'язаннями);
фінансової звітності за звітний рік ( наявність власного капіталу, доходів, прибутків що можна розподілити);
кількості працівників;
наявність активів, як обладнання, коштів, тощо.
Також нагадуємо, що українська податкова може писати запити до податкових інших країн, і на прикладі Кіпру, бувають ситуації, коли офіс в Кіпрі не узгоджує відповіді на такі запити з офісом в Україні і надають багато інформації, яка використовується проти українських компаній.
Дмитро Михайленко, голова наглядової ради компанії Crowe Mikhailenko, голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України.
Михайло Ніколаєв, молодший юрист Crowe Mikhailenko.
Нова LIGA360 змінює все! Комплексні розслідування щодо компаній з України, Великої Британії, Кіпру, Латвії, росії. Пошук у санкційних списках, аналіз міжнародних зв?язків, зв?язків з PEP та ін. Замовте презентацію зараз.
