Бронювання працівників: поради юриста

Наразі процедура бронювання є чи не найнадійнішим способом убезпечити працівника від призову до лав Збройних сил України. 

Також, із запровадженням можливості дистанційного подання документів через платформу Дія, знижуються корупційні ризики, суттєво пришвидшено процес обміну документами. 

Процес бронювання непростий. Більше того, він доволі нестабільний: базові положення визначені у підзаконному акті, а ще є низка галузевих та локальних документів, до яких постійно вносяться зміни, і не всі доступні у  повному публічному доступі в актуальній редакції.  

Останні великі зміни до процедури бронювання було прийнято 16 серпня 2024 року. Було доповнено перелік роботодавців, які можуть звертатись за отриманням статусу критичності. Але логіку змінено ще не було. Чинний механізм дозволяє бронювати працівників тим підприємствам, які відповідають комплексу ознак та отримали підтвердження такого статусу.  

Механізм «економічного бронювання», про який доволі давно вже йдуть розмови, офіційно презентовано чи оприлюднено не було, хоча саме на нього чекають багато підприємців в Україні. 

Відтак, пропонуємо розглянути етапи, які проходять роботодавці в Україні для визначення чи зможуть вони забронювати своїх працівників, в якій кількості і чи варто це робити взагалі. 

 Етап 1 

Оцінка юридичної можливості роботодавця звертатись за бронюванням своїх працівників. 

Так, бронювати своїх працівників можуть такі роботодавці: 

1. органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування; 

2. підприємства, установи та організації, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період; 

3. підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (це ті, які відповідають 3 і більше Критеріям); 

4. спеціалізовані установи ООН, міжнародні судові органи, міжнародні та неурядові організації та установи, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України; 

5. оператори протимінної діяльності; 

6. виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва донорських установ; 

7. Товариство Червоного Хреста України, інші українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період 

8. підприємства, установи та організації протезно-ортопедичної галузі, 

9. банки державного сектору економіки; 

Це загальні категорії, більшість із них потребують підтвердження профільного органу. Наприклад, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги мають бути включені в Перелік організацій, який веде Секретаріат Кабінету Міністрів України, а організації, які підповідають п.7 - у Переліку, який затверджується Мінреінтеграції. 

На практиці, доволі часто приватний сектор звертається саме до підстави, яка зазначена під номером 3 у переліку вище. 

Ця підстава передбачає, що підприємства можуть звертатись за бронюванням своїх працівників якщо доведуть, що відповідають 3 і більше критеріям, визначеним у п. 2 Критеріїв та Порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 р., надалі - Критерії та Порядок). 

Наводимо перелік критеріїв: 

1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро; 

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро; 

3) підприємство, установа, організація має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83; 

4) підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (детальніше відповідні критерії затверджується вже галузевими/профільними міністерствами, органами місцевого самоврядування); 

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб - працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату); 

7) підприємство, установа, організація є резидентом Дія Сіті; 

8) підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв'язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн. гривень або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв'язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн. гривень. 

Очевидно, що більшість точно мають виконувати пункти 5 та 6 (наприклад для м. Київ, середня заробітна плата у кварталі 2021 року становила трохи більше 20000,00 гривень, що у реаліях 2024 року не виглядає вже актуальним. 

Пошук третього критерію для відповідності є викликом для маленьких роботодавців, більшість зосереджує свою увагу на критерію 4. 

У такому випадку роботодавець має детально проаналізувати рішення свого профільного міністерства та органу місцевого самоврядування за місцем свого знаходження і з'ясувати, чи є такі, яким ви відповідаєте.  

На жаль, через те що галузеві (міністерства) органи та органи місцевого самоврядування на власний розсуд визначають, хто саме є критичним для них, існує певний простір для зловживань та визначення ними таких критеріїв, які для широкого загалу є дивними або невиправданими взагалі. І вони регулярно переглядаються та змінюються, тому треба бути уважними.  

Етап 2 

На цьому етапі потрібно оцінити, чи можна забронювати необхідних працівників. 

Так, забронювати можна лише осіб, із якими укладено трудовий договір. Особи, із якими укладено договір про надання послуг чи навіть гіг-контракт не можуть претендувати на бронювання. 

Вимога до працівника: оновлення даних. На момент подання документів для оформлення бронювання для працівника, його дані у Реєстрі військовозобов'язаних та працівників мають бути оновлені. На практиці доводиться стикатись із випадками небажання оновлення даних до розуміння чи ж є гарантія подальшого бронювання.  

Не можна бронювати працівників, які не підлягають призову під час мобілізації згідно із законом. До прикладу, це стосуєься осіб, які мають право на відстрочку від призову. 

Бронюванню підлягають військовозобов'язані працівники незалежно від їх військового звання чи військово-облікової спеціальності. Поточна редакція Порядку дозволяє стверджувати, що це правило стосується всіх роботодавців, які можуть звертатись для бронювання своїх працівників. 

Етап 3 

Оцінка доцільності  

Роботодавець має з'ясувати, чи варто розпочинати весь цей процес. Так, бронювання здійснюється на строк до 1 року (незалежно від строку дії воєнного стану, який враховується при погодженні відстрочоквійськовозобов'язаним). 

Важливо, що, кількість військовозобов'язаних, яких можна забронювати, залежить від категорії роботодавця. 

Так, за загальним правилом можна бронювати до 50% військовозобов'язаних від працівників. До загальної кількості працівників включаються лише військовозобов'язані працівники (знову ж таки, підрядники за цивільно-правовим договором та гіг-спеціалісти у цю статистику не включаються), незалежно від того, чи є місце роботи основним, чи ні. 

До 100% кількості військовозобов'язаних працівників можна забронювати, зокрема: 

• державних службовців із категорії «А»; 

• службовців на посадах патронатної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України 

• кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки; 

• фахівців з розмінування оператора протимінної діяльності; 

• працівників, які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50 відсотків норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням; 

• працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України; 

• операторів протимінної діяльності; 

• працівників підприємств, установ та організацій, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд, підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об'єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго; 

• працівники виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, представництва донорських установ; 

• технічних працівники постачальників електронних комунікаційних послуг, постачальників електронних комунікаційних мереж, що взаємоз'єднані з мережами інших держав, визначених Мінцифри; 

• працівники Товариства Червоного Хреста України, інші українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

Відтак, після проходження описаних вище етапів, роботодавець має для себе чітко визначити чи а)він може отримати бронювання для б) конкретного працівника і в)ризиками та зусиллями, які потрібно буде докласти, враховуючи чинні обмеження у кількості працівників. 

Етап 4 

Отримання спеціального статусу для роботодавця, який дозволяє звертатись за бронюванням працівників. 

Перебіг цього етапу дуже залежить від того, до якого суб'єкта іде звернення, на якій підставі. 

За загальним правилом, який визначений у Порядку, розгляд заяви про отримання статусу критичності має відбуватись у строк до 10 днів (п. 9 Порядку). Нажаль, був період, коли деякі суб'єкти, уповноважені розглядати документи, встановлювали окремі строки для їх роботи, але ці колізії було усунуто. Наприклад, Комісія при Мінреінтеграції, утворена у червні 2024 року для розгляду заяв від благодійних та інших українських неурядових організацій, встановила 30-денний строк для розгляду документів (із правом продовжувати такий термін ще на 15 днів). У серпні таке положення було прибрано. 

У випадку невідповідності, у рішенні про відмову має бути надано чітку аргументацію, яка слугувала підставою для прийняття такого рішення. 

І, по завершенню цього етапу, відбувається, власне, останній - безпосереднє бронювання конкретних працівників. 

Однозначно варто відзначити позитивні зміни у безпосередньому процесі отримання спеціального статусу роботодавцем та бронювання. Усуваються бюрократичні моменти, коли повертались списки працівників до бронювання у випадку помилок щодо однієї особи, процедури проходять швидше. Нормативне регулювання динамічно змінюється, потрібно уважно слідкувати за публічними оголошеннями на офіційних сторінках та сайтах, адже дуже часто опублікування рішень відбувається із затримкою. У той же час, далеко не кожен живий бізнес в Україні може забронювати бодай одного працівника, і це питання відкрите вже давно. Швидше за все, Уряд найближчим часом таки запропонує нові механізми для бронювання працівників, де будуть враховані потреби більшого кола роботодавців.