4 грудня 2024 року Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 11443, спрямований на вдосконалення механізмів протидії правопорушенням, пов'язаним із діяльністю юридичних осіб. Законопроєкт передбачає низку змін до Кримінального кодексу України (надалі - КК України) та Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України). Серед нововведень - посилення фінансових санкцій, запровадження тимчасових обмежень діяльності юридичних осіб та новий спеціальний порядок кримінального провадження щодо компаній.
Однак попри декларовану мету підвищення відповідальності юридичних осіб, запропоновані зміни викликають серйозні занепокоєння. Вони можуть створити додаткові ризики для бізнесу, особливо для малого та середнього підприємництва, та посилити тиск на компанії з боку держави. Розглянемо основні новації законопроєкту та потенційні наслідки для бізнесу.
1. Нові підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру
Законопроєкт передбачає додатковий перелік підстав для застосування заходів до юридичних осіб незалежно від притягнення до відповідальності фізичної особи. Зокрема, передбачено, що до юридичної особи можуть застосовуватися штрафи, обмеження діяльності та інші санкції у разі:
вчинення суспільно небезпечного діяння її уповноваженою особою, засновником, бенефіціаром чи членом наглядової ради в інтересах юридичної особи;
незабезпечення заходів запобігання корупції, якщо це призвело до вчинення такого діяння;
відсутність належного контролю за діями працівників чи представників, що спричинило суспільно небезпечне діяння;
вчинення діяння в інтересах юридичної особи з відома її уповноважених осіб, бенефіціарів чи інших посадових осіб.
Важливо зазначити, що ключовою підставою для відповідальності юридичної особи є вчинення суспільно небезпечного діяння від її імені або в її інтересах за статтями 209 ("легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом"), 369 ("пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі") або 369-2 ("зловживання впливом") КК України.
Особливістю цих змін є те, що для застосування санкцій більше не потрібно встановлювати конкретну фізичну особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Це значно спрощує процедуру притягнення компанії до відповідальності, але водночас створює ризики для бізнесу.
По-перше, презумпція вини бізнесу. Відсутність необхідності встановлення винної особи може призвести до випадків, коли компанію карають за дії, до яких вона не мала жодного стосунку.
По-друге, зловживання з боку правоохоронців. Такий механізм може використовуватися як інструмент тиску на бізнес для отримання неправомірної вигоди або усунення конкурентів.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
2. Збільшення сум штрафів для юридичних осіб
Однією з найбільш суттєвих змін є збільшення розміру штрафів за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Якщо наразі верхня межа штрафу становить 75 тисяч та 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то новим законопроєктом передбачається збільшення цих сум до 2 і 7,5 мільйонів неоподатковуваних мінімумів (тобто від 34 млн грн до 127,5 млн грн) відповідно.
Збільшення штрафів може бути несправедливим для малих та середніх підприємств, які не мають достатніх фінансових ресурсів для сплати таких великих сум. Це цілком може призвести до банкрутства підприємств, особливо якщо вони стали жертвою недобросовісної конкуренції або зловживань з боку правоохоронців. Великі штрафи також загрожують конкурентоспроможності, оскільки можуть ускладнити виконання зобов'язань перед постачальниками та клієнтами, що у свою чергу може підірвати довіру до компанії.
3. Впровадження додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру
Змінами пропонується запровадження нового інструменту - застосування до юридичної особи тимчасового обмеження діяльності (для прикладу, заборона брати участь у публічних та оборонних закупівлях, користуватись ліцензією, брати участь в оренді державного та комунального майна, надавати та отримувати рекламу своєї діяльності тощо).
Окрім цього, передбачається можливість застосувати до юридичної особи тимчасове обмеження в отриманні прав та переваг, а саме: 1) одержувати будь-які пільги та активи від держави та громади; 2) залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій; 3) отримувати державну допомогу суб'єктами господарювання (бути отримувачем державної допомоги); 4) набувати статусу резидента Дія Сіті; 5) отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.
Такі обмеження можуть бути застосовані судом на строк від 6 місяців до трьох років. При цьому законодавчі зміни не передбачають обмежень щодо кількості таких заходів, які можуть одночасно застосовуватися до однієї юридичної особи. Відтак, на нашу думку, відсутність чітких критеріїв та кількісних обмежень щодо одночасного застосування різних заходів створює ризик їх надмірного та свавільного використання. Фактично держава, в особі правоохоронних органів та судів, отримує можливість одночасно застосовувати кілька обмежень до однієї компанії (приватного сектору), що може паралізувати її діяльність та призвести до повної ізоляції від ринку.
Хочете знайти практику правозастосування з актуальних питань? Найповнішу інформацію та інструменти legal research надасть LIGA360. Побачте всебічний контекст з різних інформаційних потоків: 1,8 млн НПА та аналітичних матеріалів, 116 млн судових рішень, 300 реєстрів та відкритих джерел. Замовте презентацію для вашої команди.
4. Спеціальний порядок здійснення кримінального провадження
Зміни до КПК України також передбачають запровадження окремої глави 37, що регулюватиме спеціальний порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб. Цей порядок здебільшого відтворює загальні правила ведення кримінального провадження відносно особи, однак містить низку ключових нововведень, які суттєво змінюють підхід до притягнення саме юридичних осіб до відповідальності.
По-перше, кримінальні провадження, які стосуються юридичних осіб, можуть здійснюватися за окремим порядком, на підставі постанови прокурора або ухвали суду.
Цей спеціальний порядок кримінального провадження застосовується лише в окремих випадках, до прикладу:
1. коли це не впливає на повноту досудового розслідування та судового розгляду;
2. при наявності обвинувального вироку або ухвали про закриття провадження або застосування заходів до уповноваженої особи юридичної особи;
3. у випадку смерті підозрюваного або уповноваженої особи юридичної особи, що дозволяє продовжити провадження без затримки, якщо це не впливає на справедливість процесу;
4. у ситуаціях, коли досудове розслідування чи судовий розгляд неможливі через певні перешкоди, які не впливають на повноту процесу.
По-друге, повідомлення юридичних осіб про початок провадження відносно неї. Важливим аспектом є обов'язок прокурора письмово повідомляти юридичній особі про рішення щодо провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття постанови. Цей механізм спрямований на забезпечення прозорості комунікації між правоохоронними органами та підприємствами, що теоретично має посилити захист прав юридичних осіб. Водночас існує ризик, що це положення може бути формальним, якщо повідомлення не буде вчасно доставлено або буде адресоване неналежному представнику компанії. У результаті компанія може опинитися в ситуації, коли ключові рішення ухвалено без її відома, що потенційно порушує право на захист.
По-третє, можливість застосування обмежень на діяльність юридичної особи. Однією з основних інновацій є запровадження заходу забезпечення кримінального провадження. Це дозволяє застосовувати до юридичної особи тимчасові обмеження, якщо є підстави вважати, що компанія може вчиняти дії для уникнення кримінально-правових заходів або перешкоджати кримінальному провадженню. Зокрема, слідчий, погодивши свої дії з прокурором, може звернутися до суду з клопотанням щодо застосування таких обмежень.
Обмеження можуть включати:
1. Зміни до установчих документів - заборона на внесення змін до установчих документів юридичної особи щодо засновників, учасників, статутного капіталу або найменування компанії. Це дозволяє унеможливити спроби "переписати" активи чи структуру компанії для ухилення від відповідальності.
2. Укладання значних правочинів - заборона на вчинення значних господарських зобов'язань або укладання значних правочинів, що можуть призвести до зміни фінансової стабільності юридичної особи чи вплинути на її здатність виконувати судові рішення або покарання.
3. Розпорядження активами - обмеження на розпорядження активами юридичної особи, включаючи продаж або передачу майна, що є важливим для забезпечення можливості виконання майбутніх фінансових санкцій чи покарань.
4. Припинення діяльності - заборона на припинення діяльності юридичної особи без судового рішення, що дозволяє уникнути ситуацій, коли компанія може закритися або розформуватися для уникнення виконання покарання або відповідальності.
Такі заходи можуть встановлюватися судом на строк від 6 місяців до трьох років. Щобільше, розгляд слідчим суддею відповідного клопотання може відбуватися без участі представника юридичної особи. На нашу думку, така практика суперечить принципу рівності сторін та може призвести до винесення рішень, які обмежують права підприємств без належного слухання їх аргументів і без захисту інтересів. Це може створити серйозні ризики для захисту бізнесу, оскільки підприємства не зможуть оперативно реагувати на рішення суду або слідчого, що обмежують їх діяльність.
Тож попри благородні наміри посилити відповідальність юридичних осіб, законопроєкт № 11443 містить низку положень, що викликають серйозні побоювання. Замість створення умов для чесного бізнес-середовища новації можуть спричинити посилений тиск на підприємства, створити можливості для зловживань з боку правоохоронних органів та загострити нерівність між великим і малим бізнесом.
Микола Ничипорук
Радник, керівник практики White-Collar Crime, адвокат, ЮФ INTEGRITES
Лілія Лавріченко
Юрист, адвокат, ЮФ INTEGRITES
