Експорт агропродукції до ЄС: вимоги для виробників та митні правила

Всім нам не звикати до невизначеності, однак адаптивність українського агросектору попри кількість викликів - вражає. Частка в експорті вражає ще більше - за офіційними даними у 2024 Україна експортувала агропродукції на $24,6 млрд. при загальному обсязі експорту у $41,6 млрд.  

ЄС традиційно залишається основним ринком збуту (попри динаміку зменшення частки з 61% до 52% у зв'язку з обмеженнями доступу на ринок ЄС та інтенсивнішу роботу з іншими). Наважимося зробити огляд того, куди рухається торгівля між Україною та ЄС, а також тарифних та нетарифних обмежень, вимог та можливостей для виробників, трейдерів та переробників агропродукції. Згадаємо і про підтвердження походження, і про статус АЕО та транзитні спрощення. 

«Тимчасова лібералізація» та квоти. Що маємо на сьогодні? 

Обмеження ЄС 

Минулоріч впроваджені ЄС у 2022 заходи тимчасової лібералізації торгівлі продовжили до 5 червня 2025 року, однак із певними застереженнями. Тарифні заходи (мита та квоти) для товарів українського походження - призупинені для всіх товарів за винятком семи. Рішення розглядалось як тимчасовий компроміс, що діятиме протягом року та передуватиме новому механізму в рамках Угоди про Асоціацію. 

Згадані сім товарів, щодо яких є обмеження від ЄС - яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи, мед та м'ясо птиці. У 2025 році (до 5 червня) можемо експортувати до ЄС 5/12 від середньорічних обсягів експорту за період з 1 липня 2021 до кінця 2023. У разі перевищення цих обсягів Єврокомісія зобов'язана відновити квоти, встановлені Угодою про Асоціацію (ці квоти майже завжди значно нижчі, тож на практиці це означає автоматичне відновлення мит). Наприклад, вже 19 червня 2024 року Єврокомісія застосувала механізм автоматичного повернення тарифних квот щодо українського вівса і до 5 червня 2025 року застосовується тарифна квота, встановлена Угодою про Асоціацію. Така ж акція була і щодо яєць та цукру, але діяла лише до кінця 2024. 

Таким чином, українські аграрії зберегли можливості експортувати досить великі обсяги продукції, а європейські - отримали додаткові «гарантії безпеки».  

Загалом, попри те, що наразі рішення показує себе як ефективне, воно відносно короткострокове. Формат щорічного оновлення «правил гри» перешкоджає довгостроковому плануванню. Більше того, передбачити розвиток подій навіть в межах одного року за теперішнього регулювання - непросто. Автономні торгівельні заходи не передбачають чіткого механізму, який обмежував би можливість окремих країн-членів ЄС встановлювати власні умови торгівлі. Наприклад, Угорщина, не скасувала обмеження на імпорт та транзит української агропродукції навіть після впровадження обмежувальних заходів з боку ЄС. При цьому невдоволені встановленими правилами - залишаються. Так, наприклад, восени Болгарія закликала Єврокомісію повністю зупинити імпорт українських яєць в ЄС.  

Внутрішні обмеження 

Ще до початку дії обмежень з боку ЄС Кабінет Міністрів України прийняв кілька «превентивних» рішень - зокрема, встановив нульову квоту на експорт цукру у 2024 році та обмежив експорт м'яса птиці. Метою такого рішення було уникнути повернення квот Єврокомісією та демонстрація здатності самостійно контролювати дотримання обмежень. 

Наразі внутрішній механізм обмежень експорту щодо окремих товарів наступний: 

• Щодо цукру та м'яса птиці - обов'язкове отримання ліцензій в Мінагрополітики та квоти, які розподілялись між експортерами: 

- Щодо цукру - пропорційно до обсягів виробництва протягом вересня-грудня 2024 року; 

- Щодо м'яса птиці - залежно від обсягів експорту за січень-жовтень 2024 (при цьому 1165 тон «залишили»» для нових експортерів); 

• Щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку, кользи та соняшнику встановлено ліцензування експорту в окремі країни - Болгарію, Румунію, Словаччину, Угорщину та Польщу. Для отримання ліцензії також потрібно звертатись в Мінагрополітики, однак дозвіл надається лише у разі отримання погодження від зазначених вище країн. Виняток - експорт насіння соняшника в  Болгарію, в цьому випадку погодження країни експорту не потрібне. 

Куди рухаємося з ЄС у 2025? 

Режим тимчасової лібералізації торгівлі з ЄС наразі діє до 5 червня 2025 року. Минулоріч звучали заяви, що прдовження автономних торговельних заходів стане останнім, а надалі нас чекають нові механізми в рамках Угоди про Асоціацію. Натомість, станом на сьогодні продовження таких заходів все ж розглядається як один із варіантів. Обговорюється також розширення переліку «чутливих» товарів, щодо яких будуть встановлені обмеження. Також є варіант встановлення місячних квот, що більші за діючі, а агропродукція експортуватиметься за графіками. Це більш стале та довгострокове рішення.  

Наразі сторони переходять до фінальної стадії переговорів, тож сподіваємось на результати найближчим часом.  

Відповідно, до 5 червня 2025 року - маємо розуміння як все працює і чекаємо на новини що буде після. 

Паралельно Україна активно працює над зниженням залежності від європейського ринку. Так, у 2024 році частка експорту агропродукції в ЄС становила 52%, тоді як після початку повномасштабного вторгнення це значення іноді досягало 73%. Україна активно нарощує потужності на ринках Африки, Близького Сходу, Азії та інших регіонів, подекуди досягаючи зростання експорту до 30% на рік. Диверсифікація експорту рослинної та тваринної продукції є одним з пріоритетних завдань Уряду - на 2025 рік заплановано поглиблення співпраці із 15 новими ринками.

Режим експортного забезпечення (РЕЗ) 

Метою  введення РЕЗ стало забезпечення повернення валютної виручки в Україну, також - впровадження механізму мінімальних експортних цін для зрівняння «середньої температури по палаті». Перелік товарів, на які поширю дію РЕЗ, встановлюється КМУ. 

Для отримання дозволу на вивезення товарів, які підпадають під дію РЕЗ, першочергово необхідно забезпечити дотримання двох умов: 

• експортер має бути платником ПДВ; 

• ціна на товар має бути вищою, ніж мінімальні експортні ціни.  

Мінімальні експортні ціни визначаються щомісячно (до 10 числа) та публікуються на сайті Мінагрополітики. 

Перед поданням митної декларації кожен експортер повинен скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечувальну податкову накладну (ЗПН). Протягом 30 днів після цього необхідно подати митну декларацію, дані у якій повинні відповідати відомостям у ЗПН, а вартість товару - не перевищувати значення, вказані у ній. 

Розрахунок ставки ПДВ, за якою експортуватимуться товари, залежить від минулорічної «експортної історії» компанії. Якщо експортер повернув 80% і більше валютної виручки - він зможе вивозити товари одразу за нульовими ставками. Однак, якщо було повернуто менше - ставка ПДВ становитиме 14% або 20%. При цьому,  після повернення валютної виручки в Україну можна скласти розрахунок коригування і відкоригувати ставку ПДВ на 0%. 

Розрахунок ставки ПДВ здійснюється щомісячно та публікується ДПС.  

Загалом, попри певні незручності, технічні проблеми та затримки експорту у перші дні після впровадження, система працює - уже протягом грудня 2024 було зареєстровано 8 310 ЗПН на суму 196,6 млрд грн або 8 106 тис тон. 

Заходи офіційного контролю 

Загалом, агросектор, залежно від типу товару, має враховувати дотримання контрольних процедур: 

• фітосанітарного контролю; 

• ветеринарного контролю; 

• державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин. 

Якщо дуже узагальнювати процедуру, вона схожа у всіх випадках та включає: 

• відбір зразків та лабораторний контроль; 

• видачу міжнародного сертифіката (фітосанітарний/ветеринарний/cертифікат здоров'я); 

• перевірку товару та сертифікатів в країні експорту/транзиту (безпосередньо у пунктах пропуску або, як у Польщі і Литві, - в портах призначення). 

Особливістю експорту в ЄС є необхідність використання системи TRACES NT - платформи Єврокомісії, що спрямована на спрощення та цифровізацію процедур, пов'язаних із сертифікацією експорту до ЄС. Серед іншого, система дозволяє отримувати офіційні сертифікати не експорт вантажів в ЄС в електронній формі. Для ввезення вантажу в ЄС експортер повинен бути зареєстрованим в системі та верифікованим Держпродспоживслужбою. 

Ще однією обов'язковою умовою для експорту в ЄС товарів, які підлягають офіційному контролю, є отримання CHED - офіційого сертифікату, що містить інформацію про товар, його походження, стан, маршрут транспортування і відповідність вимогам ЄС. Отримати CHED можна в системі TRACES NT. Для цього перед експортною операцією потрібно подати заявку, що розглядається компетентним органом ЄС. 

Держпродспоживслужба, в свою чергу, також докладає зусиль для цифровізації та забезпечення міжнародного обміну. Одним з останніх досягнень стало впровадження системи еPhyto. Вона забезпечує цифровізацію процедур фітосанітарного контролю, а також обмін електронними фітосанітарними сертифікатами з країнами-партнерами в межах міжнародної централізованої інформаційної системи ePhyto HUB. Наразі до системи підключені 124 країни, в тому числі і ЄС.  

Цього року очікуємо також і інші покращення у сфері офіційного контролю, зокрема: 

• створення єдиного веб-порталу сервісів ДПСС; 

• оновлення регулювання у сфері контролю виконання законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, здоров'я рослин та засобів захисту рослин, з метою наближення його до стандартів ЄС. 

Набуття преференційного походження та статус схваленого експортера у 2025 

Як вже згадувалося, тарифні заходи (мита та квоти) для товарів українського походження - призупинені в рамках автономних торговельних заходів. Для того, щоб скористатися преференціями, експортер має підтвердити українське походження товару. Робити це можна двома шляхами: 

• отримувати сертифікат про походження EUR.1 - щодо кожної поставки необхідно звертатись із заявою до Держмитслужби; 

• отримати статус схваленого експортера та самостійно підтверджувати преференційне походження товару.  

І хоча другий спосіб виглядає набагато зручнішим наразі статус схваленого експортера отримали лише близько 400 компаній. 

Крім того, Україна однією з перших приєдналась до оновленої редакції Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. На практиці оновлена реакція Конвенції дає багато нових інструментів та по'якшує вимоги для набуття походження. На початку 2025 виникли проблеми, пов'язані зі відсутністю перехідного періоду. Наприклад, Сертифікати EUR.1/декларації-інвойс, видані до 01.01.2025 за "старою" Конвенцією або Альтернативними правилами - не можуть бути прийняті для застосування преференційного режиму. Чекаємо на ратифікацію Рішення №2/ 2024 Спільного комітету Регіональної Конвенції ПЄМ, що запроваджує перехідний період на 2025 (очікується найближчим часом) і дозволяє застосування і «старих» правил, і оновленої редакції. 

Якщо в компанії вже є статус схваленого експортера - також слід перевірити чи не змінилося правило набуття походження згідно з оновленою Конвенцією ПЄМ.  Якщо змінилось правило набуття походження - статус потрібно оновити. Чекаємо, звісно, на запровадження перехідного періоду, однак оновити статус потрібно буде рано чи пізно. 

Статус АЕО та спрощення 

Статус авторизованого економічного оператора і авторизації на застосування спрощень  - це інструменти, що додають варіативності у питаннях митного оформлення. Наразі статус АЕО отримали понад 80 підприємств, а авторизації на застосування спрощень - понад 200.   

В різних комбінаціях, спрощення дають змогу здійснювати митне офомлення на своїх об'єктах, самостійно накладати та знімати пломби, користуватися загальною фінансовою гарантією, а, в разі відповідності певним фінансовим показникам, - гарантувати митні платежі на 50 чи 30 відсотків чи взагалі бути звільненим від цього обов'язку. Слід зазначити, що переваги отримання спрощень та статусу АЕО з часом стають лише більш помітними. Так, наприклад, статус АЕО передбачає окрему смугу в пунктах пропуску - однак на практиці такі смуги почали з'являтись лише минулого року. Серед інших переваг статусу АЕО - здійснення митного оформлення в першочерговому порядку та зниження ступеня ризику в системі управління ризиками.  

Зрозуміло, що експорт агропродукції має певні особливості, а спрощення найкраще «працюють» з автомобільними та залізничнми перевезеннями. В першу чергу на спрощення та статус АЕО слід звернути увагу компаніям, що здійснюють переробку, а також - трейдерам. Щодо останніх - то їм може бути цікаво, що з травня 2025 починає діяти непряме митне представництво, що дозволяє здійснювати митне оформлення товарів в інтересах компанії, яку трейдер представляє, однак від власного імені (комісійна модель). Однак, такі спрощення як загальна фінансова гарантія з відповідними зменшеннями та звільненням - мають бути цікаві всім. 

Детальніше з перевагами та порядком отримання статусу АЕО-С та спрощень можете ознайомитись у статті наших колег Марії Хоми та Максима Грицюка.  

Підсумки 

Загалом - експортерам агропродукції не звикати до змін. З позитиву - до 5 червня 2025 року - маємо розуміння як все працює. Чекаємо на новини з інформацію про майбутні рамки співпраці. Можливі варіанти - продовження автономних торговельних заходів, що діють сьогодні (з можливим розширення переліку «чутливих» товарів, щодо яких будуть встановлені обмеження) або ж буде напрацюване більш довгострокове рішення в межах Угоди про Асоціацію (може включати встановлення місячних квот, що більші за діючі та експорт товарів за графіками). 

У 2025 експортерам агропродукції рекомендуємо «тримати руку на пульсі» щодо митного регулювання, адже Україна активно гармонізує своє законодавство з Аcquis ЄС. Наразі, користуючись «стабільністю» до 05.06.2025, рекомендуємо звернути увагу на зміни щодо підтвердження преференційного походження і статус схваленого експортера, подумати над тим, які авторизації на застосування спрощень можуть бути Вам корисні і слідкувати за змінами щодо нетарифного регулювання.  

Що знаємо напевно - у найближчі роки буде «стабільно» багато змін в сфері митного регулювання і міжнародної торгівлі. Тому - продовжуємо працювати і розвивати свою адаптивність!  

Юрій Репета, член АПУ, адвокат, партнер компанії First Chair Legal 

Юрій Наконечний, юрист компанії First Chair Legal