|
В останні роки активно застосовуються санкції як інструмент впливу на економіку та осіб, пов'язаних із державою-агресором. Для бізнесу це створює не лише посилення регуляторного тиску, а й суттєві ризики для господарської діяльності: від розірвання контрактів до блокування активів.
Чи є санкційні механізми ефективними? Чи можливо оскаржити накладення санкції в судовому порядку? Які наслідки чекають на підприємства, що співпрацюють із підсанкційними особами? Відповіді на ці запитання можна простежити з аналізу судової практики, яка відображає реальний вплив санкцій на бізнес.
Розкриємо ключові аспекти санкційних ризиків, проілюструємо їх на прикладах судових рішень та надамо практичні рекомендації для суб'єктів господарювання.
Перш за все, розглянемо, які є органи, що уповноважені застосовувати санкції, які є санкційні списки та який їхній вплив на господарську діяльність компаній.
В Україні діє комплексна система державних органів, які забезпечують запровадження та контроль санкцій.
Рішення щодо застосування санкцій щодо тієї чи іншої особи ініціює Рада національної безпеки і оборони України (РНБО). Після цього Президент України затверджує відповідні обмеження указами, які набувають юридичної сили. Впровадження санкцій на практиці забезпечує Кабінет Міністрів України, при цьому розробляє нормативно-правові акти та здійснює контроль за їх виконанням. Оперативний моніторинг та виявлення осіб, які можуть підпадати під санкції, здійснює Служба безпеки України (СБУ).
Контроль за фінансовими операціями підсанкційних осіб покладено на Національний банк України (НБУ), який забезпечує блокування активів та дотримання застосування санкцій під час здійснення фінансових операцій.
Крім того, важливим інструментом реалізації санкцій є Державний реєстр санкцій - офіційна база, в якій фіксуються всі підсанкційні особи та компанії. Узгоджена робота цих органів дозволяє ефективно впроваджувати санкційну політику як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Найповніше досьє контрагентів - в новій LIGA360. Понад 55 санкційних списків, 300 реєстрів та відкритих джерел, 120 тис. медіаджерел, 116 млн судових рішень. Контролюйте всі види ризиків та загрози! Залиште заявку на персональну презентацію.
Санкції можуть застосовуватися як на національному рівні (наприклад, рішення Ради національної безпеки і оборони України, затверджені указами Президента), так і на міжнародному (OFAC США, санкції ЄС, ООН, Великобританії, Канади тощо).
Включення компанії або її контрагентів до санкційних списків може спричинити низку наслідків: арешт банківських рахунків, обмеження права розпоряджатися майном; розірвання контактів, оскільки міжнародні партнери припиняють співпрацю з підсанкційними суб'єктами через репутаційні та юридичні ризики; обмеження господарської діяльності: заборона участі в державних закупівлях, ускладнення доступу до фінансування та навіть кримінальна відповідальність: за порушення санкційного режиму чи сприяння його обходу (статті 209, 258-5 Кримінального кодексу України).
Важливо зазначити, що бізнес може зазнати збитків навіть без прямого включення до санкційних списків - достатньо тільки зв'язку з підсанкційними особами. Це підкреслює необхідність ретельної перевірки контрагентів як базового елементу юридичної безпеки підприємства.
Оскарження застосування санкцій у судовому порядку є складним завданням через особливий правовий статус таких рішень. Водночас, аналіз судової практики дозволяє виділити типові підходи судів до вирішення спорів, пов'язаних із санкціями. Розглянемо кілька показових кейсів.
Чи можливо скасувати санкції?
У справі № 990/176/23 Громадянин Франції Луї-Мішель Дюрей оскаржив Указ Президента України, яким на нього були накладені персональні санкції на підставі рішення РНБО. Позивач стверджував, що санкції були необґрунтованими, оскільки він не здійснював діяльності, яка б загрожувала національній безпеці України, і не мав жодних зв'язків із державою-агресором або іншими суб'єктами, що підпадають під санкції.
Позиція суду:
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Луї-Мішеля Дюрея та визнав Указ Президента України № 82/2023 від «19» лютого 2023 у частині застосування санкцій щодо позивача незаконним. Суд зазначив, що рішення РНБО та відповідний Указ не містили достатніх підстав для застосування санкцій саме до цього громадянина. Зокрема, не було доведено його причетності до дій, що становлять загрозу національній безпеці України, а самі матеріали справи не містили обґрунтованих доказів, які б підтверджували необхідність застосування обмежень.
Хоча судова практика загалом свідчить про низькі перспективи успіху в оскарженні санкцій, ця судова справа демонструє, що скасування санкцій є можливим у випадках, коли позивач може довести відсутність обґрунтованих підстав для їх застосування. Якщо рішення РНБО не містить чітких доказів загрози національним інтересам або якщо санкції накладені без належного обґрунтування, Верховний Суд може задовольнити позов та скасувати санкційні обмеження.
Угоди з підсанкційними особами - чи є ризик їх визнання фіктивними та застосування відповідних наслідків ?
У справі № 991/6493/24 Міністерство юстиції України звернулося до суду з позовом до відповідачів про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції». Позов стосувався оскарження правочинів, укладених із підсанкційними особами, з метою стягнення активів у дохід держави.
Рішення суду: Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України, застосувавши санкції у вигляді стягнення активів відповідачів у дохід держави
Відтак, правочини, зокрема, договори, укладені з підсанкційними особами, мають високий ризик визнання недійсними, навіть якщо санкції були введені після підписання договору.
Чи можна відмовитися від виконання договору через санкції?
У справі 910/14552/22 сторони уклали договір поставки. Позивач виконав свої зобов'язання та поставив товар, однак відповідач відмовився від оплати, посилаючись на санкційні обмеження. Зокрема, він зазначив, що постачання продукції з РФ суперечить державним санкційним заходам та урядовим постановам. Контрагент звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.
Позиція суду:
Суд визнав неправомірною відмову від виконання договору, оскільки: договір є чинним, не оспорений і не містить положень, що передбачають автоматичне припинення зобов'язань у разі введення санкцій. Крім того, санкційні обмеження не поширюються на позивача, оскільки останній не є суб'єктом, пов'язаним з державою-агресором відповідно до постанови КМУ № 187 від 03.03.2022 року.
Поставка товару не суперечила санкційному законодавству, оскільки продукція не входила до переліку заборонених для імпорту товарів згідно з постановою КМУ № 1147 від 30.12.2015 та постановою КМУ № 426 від 09.04.2022.
Не надано доказів застосування до позивача санкцій у порядку Закону України "Про санкції", а також не доведено наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання договору.
Нова LIGA360 змінює все! Комплексні розслідування щодо компаній з України, Великої Британії, Кіпру, Латвії, росії. Пошук у санкційних списках, аналіз міжнародних зв'язків, зв'язків з PEP та ін. Замовте презентацію зараз.
Зважаючи на приклад даної справи, якщо в договорі не передбачено спеціальних положень щодо автоматичного припинення зобов'язань у разі санкцій, то посилання на санкційні обмеження не є підставою для відмови від виконання договору.
Також санкції не звільняють сторону від грошових зобов'язань, якщо кредитор не є суб'єктом санкційного переліку.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, які практичні поради можуть бути для бізнесу.
На основі аналізу судової практики можна сформулювати низку рекомендацій для мінімізації санкційних ризиків:
1) Проводьте комплаєнс контрагентів: Перед укладенням договорів необхідно перевіряти компанії у національних (РНБО) та міжнародних санкційних списках (OFAC, ЄС, ООН тощо). Використання спеціалізованих баз даних або звернення до юридичних консультантів є обов'язковим.
2) Зазначте санкційні застереження у договорах: Рекомендується включати до контрактів положення про автоматичне розірвання угоди в разі внесення контрагента до санкційного списку.
3) Розподіляйте ризики у договорах, зазначивши механізми відшкодування збитків у разі, якщо санкції унеможливлять виконання зобов'язань.
4) Проводьте юридичний аудит транзакцій. Усі операції з активами чи майном, які можуть бути пов'язані з підсанкційними особами, потребують попередньої правової оцінки.
5) Отримайте гарантії від контрагента щодо відсутності співпраці або будь-яких зв'язків з підсанкційними особами.
Санкційні ризики стали невід'ємною частиною сучасного бізнес-середовища в Україні. Судова практика свідчить, що санкції можуть призводити до блокування активів, визнання правочинів недійсними та розірвання контрактів. Водночас підприємства, які завчасно впроваджують комплаєнс-стратегії, проводять перевірку контрагентів і залучають юридичну підтримку, здатні суттєво знизити потенційні втрати.
В умовах постійних змін санкційного законодавства, бізнесу необхідно бути проактивним: регулярно відстежувати оновлення списків, адаптувати договори та співпрацювати з юристами. Лише так можна забезпечити стабільність господарської діяльності та уникнути правових пасток, спричинених санкціями.
