Скасування Господарського кодексу: ключові зміни вже з серпня

Сучасний етап розвитку правової системи України характеризується глибокими трансформаціями у сфері господарського законодавства, зумовленими необхідністю його уніфікації, дерегуляції та адаптації до європейських стандартів. Однією з ключових подій у цьому процесі є втрата чинності Господарського кодексу України з 28 серпня 2025 року (ч. 3 ст. 17 Закону України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (далі - Закон)). У зв'язку з цим перед значною кількістю суб'єктів господарювання постає фундаментальне питання: яким чином адаптувати свою діяльність до нових нормативних вимог.  

1. Значення перехідного періоду для ключвих суб'єктів господарювання  

Перехідний період (28.08.2025-28.08.2028) відіграє важливу роль у забезпеченні поступової адаптації суб'єктів господарювання до нової нормативно-правової моделі. 

1.1. Державні та комунальні підприємства: особливості порядку припинення 

• приймається рішення про припинення (ліквідації чи перетворення), призначається комісія із припинення (ліквідаційна комісія/комісія із перетворення), виконання функцій якої може бути покладено на виконавчий орган підприємства (директора, дирекцію); 

• уповноважений суб'єкт управління об'єктами державної власності/або уповноважений орган місцевого самоврядування самостійно обирає ОПФ юридичної особи - правонаступника; 

• варіанти перетворення підприємств: 

1.1.1.Особливості процедури перетворення для державних/комунальних підприємств:  

(а) призначається обов'язкова інвентаризація майна підприємства, відповідальність за правильність проведення, достовірність результатів покладається на голову та членів інвентаризаційної комісії;  

(б) за результатами інвентаризації комісія з перетворення складає передавальний акт;  

(в) кредитори не можуть вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язання чи забезпечення виконання зобов'язань, якщо такі на забезпечені;  

(г) окремі правила щодо правонаступництва: 

• майно, права та обов'язки підприємства переходять до правонаступників, крім права господарського відання та права оперативного управління майном; 

• право на земельну ділянку держ/ком.власності, що належала на праві постійного користування держ/ком. підприємству, переходить до АТ або ТОВ, створеного шляхом перетворення на праві постійного користування; 

• документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству є чинними для юридичної особи - правонаступника; 

• наявність заборони відчуження або накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту майна підприємства та інші права третіх осіб - не є перешкодою для внесення такого майна до статутного капіталу юридичної особи, ці обтяження майна є дійсними для правонаступника; 

• заборона проведення реєстраційних дій, наявність заборгованості із сплати податків і зборів, із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до ПФУ та фондів соціального страхування - не є підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій.  

(д) формування майнової бази, статутного капіталу підприємства: 

• на основі результатів інвентаризації майна підприємства приймаються рішення: 

• про внесення майна, закріпленого на праві господарського відання, до статутного капіталу юридичної особи - правонаступника (крім майна, що не підлягає приватизації); 

• про передачу майна, закріпленого на праві господарського відання, що не підлягає приватизації, та майна, закріпленого на праві оперативного управління, юридичній особі - правонаступнику на праві узуфрукта державного або комунального майна. [У разі неприйняття зазначених рішень подальший правовий режим майна на праві узуфрукта державного або комунального майна]. 

• до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення: 

• держ/ком. майно вноситься за балансовою вартістю та без проведення його оцінки; 

• заборонено вносити речове право на держ/ком. майно (в т.ч. узуфрукт держ./ком.майна);  

(е) статут юридичної особи-правонаступника обов'язково має передбачати: 

• порядок погодження органами управління правочинів щодо відчуження та обтяження майна, внесеного до статутного капіталу; 

• повноваження органів управління щодо прийняття рішень з питань вчинення таких правочинів.  

1.1.2. Правові наслідки недотримання порядку припинення державних підприємств:  

1. Якщо уповноважений суб'єкт управління об'єктами державної власності:  

(!) у строк (28.08.2025-28.02.2026) не прийняв рішення про припинення (ліквідацію чи перетворення) державного комерційного підприємства, казенного підприємства, або 

(!!) у строк (28.08.2025-28.08.2028) не затвердив передавальний акт, а юридична особа - правонаступник не зареєстрована у відповідній ОПФ, то КМУ приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого підприємства до сфери управління ФДМ України, крім єдиних майнових комплексів підприємств, що не підлягають приватизації.  

2. ФДМ України протягом 1 року з дня оформлення передачі функцій з управління єдиним майновим комплексом державного комерційного/казенного підприємства приймає одне із таких рішень: про перетворення підприємства в АТ або ТОВ, про ліквідацію, про приватизацію єдиного майнового комплексу.  

1.2. Державні та комунальні некомерційні підприємства: 

• у своїх найменуваннях замінюють словами «державне некомерційне товариство» або «комунальне некомерційне товариство»; 

• зміна ОПФ здійснюється держ.реєстратором шляхом внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР - без подання окремої заяви та без справляння адмін. збору; 

• зміна найменування не вважається його перетворенням, а отже, до цих відносин не застосовуються правила процедури реорганізації (!); 

• після закінчення перехідного періоду вважаються державними та комунальними некомерційними товариствами та керуються законодавством щодо таких видів товариств незалежно від прийняття ними рішення про зміну найменування та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (п. 11 ст. 17 Закону).  

1.3. Юридичні особи, створені як об'єднання підприємств: 

• не скасовуються, а перейменовуються на «об'єднання юридичних осіб» із повним перенесенням положень в Закон; 

• керуються законодавством про об'єднання юридичних осіб незалежно від прийняття ними рішення про зміну найменування та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (п. 12 ст. 17 Закону); 

• заборон щодо подальшого існування чи припинення Законом не визначено.  

1.4. Державні підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належить державі або іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належить державі: 

• зобов'язані протягом 6 місяців (28.08.2025-28.02.2026) оприлюднити звітність у повному обсязі згідно із законодавством за весь період неоприлюднення звітності (п. 13 ст .17 Закону).  

1.5. Заборона створення низки ОПФ з 28.08.2025 року (ч. 1 ст. 13 Закону): 

• державних комерційних/державних некомерційних підприємств, казенних підприємства; 

• комунальних комерційних/комунальних некомерційних підприємств; 

• спільних комунальних підприємств; 

• приватних, іноземних, дочірніх підприємств; 

• підприємств об'єднання громадян (релігійних організацій, профспілок); 

• підприємств споживчої кооперації.  

Функціонування заборонених ОПФ: 

• в перехідний період (28.08.2025-28.08.2028.) - на них поширюється дія ЗУ «Про ТОВ та ТДВ» у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами; 

• після спливу перехідного періоду - якщо не прийнято рішення про припинення, то: 

• до регулювання діяльності таких підприємств застосовуються положення З.У. «Про ТОВ та ТДВ» (що регулюють діяльність ТОВ); 

• статути таких підприємств у частині, що суперечить З.У. «Про ТОВ та ТДВ», є недійсними (!!!) (п. 14 ст. 17).  

1.6. Інші види суб'єктів господарювання, які визначені за ГК України, але не увійшли до Закону (підприємства з іноземними інвестиціями, фермерські господарства, виробничі кооперативи, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, кредитні спілки, орендні, сімейні підприємства): 

• такі види юридичних осіб є чинними; 

• здійснюють свою діяльність відповідно до норм ЦК України та спеціального законодавства; 

• заборони щодо їх створення не вводиться, правовий статус залишається аналогічний тому, який існує і тепер (тільки без регулювання нормами ГК).

2. Ключові зміни щодо правового режиму майна державних і комунальних підприємств 

• з 28.08.2025 забороняється закріплення (передача) майна на праві господарського відання та праві оперативного управління (ч. 3 ст. 13 Закону); 

• після завершення перехідного періоду ст. ст. 11, 12 Закону, які регулюють питання обмежено-речових прав (право господарського відання, право оперативного управління) -  втрачають чинність; 

• Законом вводяться нові правові конструкції щодо правового режиму державного/комунального майна: (1) право узуфрукта та (2) право відання.  

2.1. Узуфрукт державного/комунального майна: 

• нова форма речового права для державного та комунального сектора; 

• замінить обмежено-речові права «право господарського відання» та «право оперативного управління»; 

• передбачає право безоплатного володіння й користування майном, а також право на отримання плодів, продукції і доходів від використання майном; 

• не передбачатиме право розпорядження майном, окрім передачі в оренду; 

• строк встановлюється - на 5 років або безстроково (!); 

• може бути встановлений на будь-які види рухомого або нерухомого майна, крім земельних ділянок, що перебуває у власності держави/територіальної громади (таке майно не повинно підлягати приватизації або бути включеним до статутного капіталу юридичних осіб). 

2.2. Право відання державним майном: 

• застосовується до правовідносин щодо володіння, користування та розпорядження державним майном, переданим оператору системи передачі електричної енергії, оператору газотранспортної системи, оператору газосховища на праві господарського відання або на праві оперативного управління,  

• вважається встановленим безоплатно та безстроково. 

3. Ключові зміни в корпоративному управлінні товариств з 28.08.2025:

1. Зміни щодо встановлення кворуму на загальних зборах товариств 

• рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа учасників юридичної особи (чинна ред. - від числа присутніх учасників на загальних зборах) (ч. 2 ст. 98 ЦК України); 

• рішення про внесення змін до установчих документів товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менше як у 3/4 голосів від числа учасників товариства (чинна ред. - більшістю не менше як у 3/4 голосів) (абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України).  

2. Зміни щодо встановлення органів управління 

• органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства (чинна ред. - тільки законом) (ч. 2 ст. 97 ЦК України).  

3. Встановлення спрощеного порядку управління товариством 

• управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до ЄДР (ч. 1 ст. 97 ЦК України) - фактично таке положення дозволяє єдиному учаснику - фізичній особи керувати товариством без укладення трудового договору/контракту, цивільно-правового договору.  

4. Зміни щодо значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість торкнуться 

• комунальних підприємств (ст. 60 (3) З.У. «Про місцеве самоврядування в Україні»); 

• державних унітарних підприємств, державних некомерційних товариств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належить державі (ст. ст. 9 (8), 9 (9) З.У. «Про управління об'єктами державної власності»).  

5. Положення щодо посадових осіб вводяться Законом в ст. 99 (1) ЦК України, зокрема: 

• перелік посадових осіб (який не є вичерпним, установчими документами можуть бути визначені й інші особи); 

• новий термін «фідуціарні обов'язки» - обов'язки посадових осіб перед товариством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством; 

• перелік основних фідуціарних обов'язків посадових осіб, відповідальність у формі відшкодування збитків. 

4. Регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін 

•  Закон не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України; 

• договори, укладені до набрання чинності Закону про скасування ГК України, залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору; 

• у разі, якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України:  

• це не призводить до недійсності договору, оскільки закон не має зворотної дії в часі; 

• дія таких норм припиняється, застосовувати необхідно аналогічні положення ЦК України (отже, рекомендовано внести відповідні зміни до такого договору); 

• з моменту скасування ГК України - все, що не передбачено договором - регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України; 

• істотні умови договору з 28.08.2025 визначатимуться нормами ЦК (ч.1 ст. 638); 

• значні зміни в регулюванні господарсько-правових договорів торкнуться договорів поставки та оренди (які будуть укладені з 28.08.2025 р.), зокрема щодо визначення істотних умов, порядку укладання та виконання договорів, правових наслідків недотримання виконання обов'язків між сторонами; 

• такий вид договору як агентський договір не матиме спеціального правового регулювання, оскільки ЦК України подібних норм не містить. Втім, агентські договори, укладені до 28.08.2025 року залишатимуться чинними до завершення строку їх дії, або до припинення на загальних підставах чи за домовленістю сторін.  

Висновки. Аналізуючи ключові параметри реформи, суб'єктам господарювання варто вже сьогодні прописати чіткий алгоритм дій, які необхідно запровадити протягом найближчого часу: (1) визначитись із подальшим здійсненням своєї господарської діяльності та вибором ОПФ, (2) не пропустити встановлені Законом дедлайни, особливо щодо обов'язкового оприлюднення звітності, (3) у разі потреби переоформити статути та внутрішні документи, (4) переглянути процедури та механізми корпоративного управління, (5) перевірити своїх контрагентів, які потенційно можуть підпадати під сферу дії Закону; (6) провести ретельний аналіз чинних господарсько-правових договорів (які укладені до 28.08.2025 року) на предмет подальшого регулювання відносин між сторонами, а також договорів (які планується укласти після 28.08.2025 року) щодо визначення істотних умов, їх деталізації та узгодження із нормами ЦК України та спеціального законодавства. 

Читайте також: Скасування Господарського кодексу: які наслідки та ризики для бізнесу