|
Сучасний бізнес уже неможливо уявити без партнерів - постачальників, дистриб'юторів, логістів, підрядників. Однак кожен новий контрагент - це не лише можливість для розвитку, а й потенційний ризик, який у разі недобросовісності партнера може обернутися податковими донарахуваннями, блокуванням ПДВ чи навіть відкриттям кримінального провадження.
Податкова служба дедалі частіше аналізує ланцюги постачання у комплексі, а не лише окремі господарські операції. Тому сьогодні недостатньо просто мати підписаний договір і видаткову накладну - важливо, щоб вибір контрагентів здійснювався з належною обачністю. Це означає, що платник податків має проявити розумну уважність і передбачливість у співпраці з партнерами, аби уникнути ризику взаємодії з фіктивними чи проблемними постачальниками. Такий підхід не є обов'язком доводити правомірність діяльності контрагента, але підтверджує добросовісність самого платника у межах принципу належної обачності.
Як розібратися в цих ризиках і перевірити своїх third-party vendors так, щоб податкова не мала запитань - розглянемо нижче.
1. Що таке ланцюг постачання і чому він важливий
Ланцюг постачання - це сукупність усіх компаній, осіб та процесів, які беруть участь у виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації товару або послуги.
Простими словами, це шлях, яким товар проходить від виробника до кінцевого покупця. У ньому можуть бути десятки учасників - виробники сировини, переробники, логістичні компанії, дистриб'ютори, роздрібні продавці тощо.
Для малого бізнесу (наприклад, магазину розливного пива чи торгової точки з закусками) ланцюг постачання зазвичай включає:
виробника або оптового постачальника продукції;
транспортну компанію;
дистриб'ютора або регіонального посередника;
саму торгову точку (кінцеву ланку).
Поряд з цим, для прикладу, розглянемо завод із виробництва металевих конструкцій. Ланцюг постачання в цьому випадку може включати кілька рівнів:
постачальники металопрокату, фарб, зварювальних матеріалів, комплектуючих, транспортні компанії, що доставляють сировину, логістичні оператори, які здійснюють перевезення готової продукції, а також дилери або будівельні компанії, які закуповують конструкції для подальшого монтажу.
Кожен із цих елементів ланцюга є потенційною ланкою ризику - від несумлінного постачальника сировини до фіктивного транспортного контрагента, який фактично не здійснює перевезення. Саме тому підприємству важливо мати чітку документацію та обґрунтовану економічну логіку всіх операцій у ланцюгу постачання.
З погляду податкового законодавства кожен із цих учасників виконує свою функцію, але усі вони взаємопов'язані, а отже, помилки або порушення одного з них можуть створити ризики для інших.
2. Які ризики виникають у ланцюгах постачання
Ланцюги постачання - це не лише про логістику, а й про податкову безпеку бізнесу. На практиці найчастіше трапляються такі ризики:
2.1. Податкові ризики
Втрата права на податковий кредит або відшкодування ПДВ у разі співпраці з фіктивними постачальниками. Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, податковий кредит з ПДВ не може бути сформований лише на підставі наявності первинних документів, якщо операція фактично не відбулася або не має реального економічного змісту. Формальні документи без підтвердження реальності господарської діяльності не створюють правових наслідків для податкового обліку. Ця позиція узгоджується з вимогами п. 198.6 ПКУ, згідно з яким до податкового кредиту не відносяться суми ПДВ за операціями, не підтвердженими належними первинними документами, зокрема зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Блокування податкових накладних. Система моніторингу ризикових операцій автоматично відслідковує контрагентів, які відповідають критеріям ризиковості, визначеним наказом Мінфіну №1165 від 12.12.2019 року.
Якщо постачальник або сама операція потрапляють під ці критерії, податкова накладна може бути зупинена до моменту подання платником пояснень та документів, що підтверджують реальність операції.
Зокрема, до ризикових належать випадки, коли:
- контрагент не має матеріально-технічної бази або персоналу для здійснення заявленої діяльності;
- відсутня інформація про фактичне переміщення товарів;
- операції не відповідають обсягам придбань чи наявним ресурсам.
Контрольовані операції (ст. 39 ПКУ) - якщо постачальник є пов'язаною особою або зареєстрований у низькоподатковій юрисдикції, може виникати обов'язок звітуванн з трансфертного ціноутворення.
Порушення принципу ділової мети (п. 14.1.231 ПКУ) - якщо операція не має реального економічного змісту або не спрямована на отримання ділового результату, податковий орган під час перевірки може визнати її такою, що не мала реального характеру, та, відповідно, не врахувати її наслідки для цілей оподаткування. Тобто формальна наявність договору ще не означає, що операція відповідає принципу ділової мети, який є ключовим критерієм для оцінки реальності господарської діяльності.
2.2. Репутаційні ризики
Участь у ланцюгу постачання компаній, які мають податкові борги, перебувають під санкціями чи фігурують у кримінальних провадженнях, може суттєво зашкодити репутації бізнесу.
2.3. Фінансові та договірні ризики
Ненадійний постачальник може не виконати зобов'язання, що призведе до збитків.
Недостатньо чіткі умови договору - відсутність штрафів, гарантій, термінів - ускладнюють подальший захист прав у суді.
2.4. Санкційні ризики
Після 2022 року особливої актуальності набули перевірки контрагентів на наявність у санкційних списках РНБО, ЄС, OFAC тощо. Співпраця з такими суб'єктами може мати не лише фінансові, а й кримінально-правові наслідки.
3. Перевірка сторонніх постачальників (third-party vendors)
3.1. Що таке перевірка постачальників
Перевірка third-party vendors - це оцінка надійності та добросовісності сторонніх постачальників, з якими співпрацює компанія.
Її мета - виявити ризики ухилення від сплати податків, фіктивної діяльності або репутаційних проблем ще до укладення договору.
3.2. Етапи перевірки
1. Ідентифікація контрагента: перевірка даних у ЄДР, відомостей про керівників, КВЕД, податковий статус (платник ПДВ, податкова адреса).
2. Фінансовий аналіз: наявність податкових боргів, динаміка виручки, чисельність персоналу.
3. Оцінка ризиків: перевірка у відкритих реєстрах, судових базах, аналітика щодо пов'язаних осіб.
4. Документування результатів: складання звіту про перевірку (внутрішнього акта або чек-ліста).
LIGA360 дозволяє в один клік перевірити постачальника за 29+ ризик-факторами: податковий статус, борги та ризиковість, реальність діяльності, судові справи, санкційні списки, пов'язаних осіб, репутацію в медіа тощо. Побудуйте прозорий і безпечний ланцюг постачання, уникніть претензій ДПС та мінімізуйте ризики співпраці з неблагонадійними партнерами Замовте презентацію LIGA360 та посильте податкову і комплаєнс-безпеку вашої компанії.
3.3. Юридичне оформлення результатів
Результати перевірки бажано закріпити внутрішнім наказом або політикою компанії.
У договори з контрагентами доцільно включати:
гарантії достовірності наданих документів;
право замовника здійснювати аудит або запит додаткової інформації;
можливість розірвання договору у разі виявлення ризиків податкового або санкційного характеру.
4. Рекомендації: як мінімізувати ризики в ланцюгах постачання.
Побудова безпечних і прозорих ланцюгів постачання - це не лише питання податкових наслідків, а й репутаційної стійкості бізнесу. Для цього підприємствам доцільно впровадити внутрішню систему податкового та договірного коплаєнсу.
Такий комплаєнс-механізм має включати:
1. Політику належної обачності (Due Diligence Policy) - внутрішній документ, який визначає порядок перевірки контрагентів перед укладенням договорів. Він може містити перелік перевірок (ЄДР, судові реєстри, реєстр ризикових платників, фінансову звітність тощо) та критерії ризиковості.
2. Процедуру документування результатів перевірки -фіксацію доказів, що підтверджують прояв належної обачності (витяги з реєстрів, скриншоти, акти зустрічей, ділове листування, фото з місця поставки тощо).
3. Регулярний моніторинг ланцюга постачання - періодична перевірка актуальності даних про ключових постачальників, особливо у випадку довготривалих договорів чи великих обсягів закупівель.
4. Сегментацію контрагентів за рівнем ризику - визначення, які постачальники є стратегічними, а які потенційно ризиковими (наприклад, нові або маловідомі компанії).
5. Внутрішній аудит і контроль - створення окремої функції або призначення відповідальної особи, яка здійснює контроль за дотриманням політики належної обачності, включно з підготовкою періодичних звітів для керівництва.
У великих компаніях така система може бути частиною ширшого корпоративного податкового compliance - із чітким розподілом відповідальності, алгоритмами реагування на запити податкових органів і механізмами документального підтвердження реальності господарських операцій.
Для малого та середнього бізнесу достатньо базової процедури перевірки контрагентів, проте навіть її наявність істотно знижує ризики податкових донарахувань та блокування податкових накладних.
5. Висновок
Перевірка third-party vendors - це не формальність, а необхідний елемент податкової безпеки бізнесу.
Згідно з практикою Верховного Суду, належна обачність під час вибору контрагентів є ключовим критерієм добросовісності платника податків.
У сучасних умовах, коли ДПС активно застосовує ризик-орієнтований підхід до моніторингу операцій, вчасна перевірка постачальників допомагає не лише уникнути блокування накладних чи штрафів, а й зміцнити репутацію бізнесу як надійного партнера.
Перевіряйте постачальників без ризиків. LIGA360 виявляє фіктивні операції, податкові загрози, санкції та судові ризики за хвилини.
