Фінансова звітність - це мова, якою бізнес говорить із інвесторами, кредиторами та власниками. На основі цих цифр ухвалюються рішення про інвестиції, кредити, продаж компанії або запуск нової стратегії, а також робляться висновки щодо ефективності менеджменту компанії. Вивчаючи показники звітності, CEO або власник може ухвалювати стратегічно правильні рішення на основі стратегічно неправдивих цифр.
Під маніпуляціями зі звітністю ми будемо розуміти умисні дії, а саме свідоме внесення заздалегідь викривлених показників, з метою уведення в оману користувачів звітності.
Міжнародні стандарти аудиту розмежовують усі викривлення в фінансовій звітності на два типи: помилка та шахрайство. Різниця між цими двома типами полягає в наявності умислу. На практиці межа між цими поняттями часто є хисткою: не кожне викривлення легко довести як навмисне. Проте для власника бізнесу ключове питання інше - чи відображають цифри економічну реальність.
Стандарти аудиту виділяють два основні типи шахрайства: незаконне привласнення активів та шахрайство з фінансовою звітністю. Саме другий тип є найбільш небезпечним для CEO, адже він спотворює картину бізнесу та впливає на стратегічні рішення.
Незалежно від форми шахрайства, завжди при його наявності присутні три ключові фактори, це так званий «трикутник шахрайства»: можливість, потреба та самовиправдання.
Можливість виникає там, де слабкі внутрішні контролі.
Потреба - там, де існує тиск виконати KPI, залучити фінансування або зберегти репутацію.
Самовиправдання потрібно, коли викривлення пояснюють «тимчасовою мірою заради порятунку бізнесу» або бажанням компенсувати недооцінку працівника.
І саме поєднання цих трьох факторів створює зону ризику для керівника, навіть якщо він особисто не бере участі у викривленнях.
Можливість здійснити маніпуляції виникає не лише через доступ до обліку та обов'язок укладання звітності. Вона з'являється там, де слабка система внутрішнього контролю, де одна особа поєднує функції обліку, укладання та затвердження звітності, або де керівництво не цікавиться деталями формування показників. Інакше кажучи, можливість - це не лише людський фактор. Це управлінська конструкція.
Другим елементом є потреба. У професійній літературі часто згадують особисті фінансові труднощі, залежності або борги. Проте у корпоративному середовищі значно частіше рушієм стає бізнес-тиск: необхідність виконати KPI, дотриматися кредитних ковенант, зберегти інвестиційну привабливість або підготувати компанію до продажу. Коли фінансовий результат стає питанням виживання або репутації, спокуса “підкоригувати” цифри суттєво зростає.
Третій елемент в трикутнику шахрайства - це наявність самовиправдання. Рідко хто починає з наміром вчинити свідому маніпуляцію. Частіше такі дії пояснюються як тимчасовий захід: “наступного кварталу ми виправимо ситуацію”, “ми просто переносимо частину доходу”, “це потрібно, щоб компанія отримала фінансування”. Найнебезпечніше виправдання - бажання “врятувати бізнес”. Саме з таких рішень часто починаються найбільші корпоративні скандали.
Маркером ризику може стати і спосіб життя, який не відповідає доходу працівника, придбання автомобіля або нерухомості високої вартості, при відсутності можливості пояснити джерело доходів на їх придбання.
На що звертати увагу CEO: ранні сигнали маніпуляцій
Маніпуляції зі звітністю досить рідко починаються з великих фальсифікацій, і не тільки, переглядаючи фінансова звітність, СЕО або власник має припустити можливість маніпуляцій зі звітами. Аналізуючи фінансову звітність, бажано дивитися показники хоча б за три останні періоди, щоб бачити динаміку. Нижче ми розглянемо низку факторів в звітності, поява яких має привернути увагу користувачів.
1. Зростання прибутку в звітності при зменшенні або незначних залишках грошових коштів
Сигнал: прибуток стабільний або зростає, при цьому слабкий або від'ємний операційний cash flow, швидке зростання дебіторської заборгованості.
Кейс: Wirecard (Німеччина)
Велика фінтех-компанія Wirecard AG збанкрутувала в 2020 році, перед тим компанія виявила величезні невраховані зобов'язання та надумані грошові кошти на рахунках. Wirecard оголосила про банкрутство у червні 2020 року, після того, як аудитор не зміг підтвердити наявність 1,9 млрд євро на рахунках компанії. Рада управляючих директорів Wirecard визнала, що цих коштів, можливо, взагалі не існувало. До цього компанія демонструвала стрімке зростання доходів і прибутків. Але значна частина “грошових залишків” перебувала на рахунках третіх осіб у далеких юрисдикціях. Згодом виявилося, що понад 1,9 млрд євро просто не існувало.
На що звернути увагу: Чи підтверджені доходи реальними грошовими надходженнями? Чи не росте дебіторка швидше за виручку? Чи можете ви пояснити розрив між EBITDA і cash flow?
Прибуток без грошей - це не результат. Це ред флег.
2. Різке зростання інвестицій в необоротні активи при відсутності відповідних змін в бізнес-діяльності
Сигнал: суттєве зростання нематеріальних активів та основних засобів, зменшення витрат при стабільній операційній діяльності
Такі показники досягаються шляхом капіталізації витрат, які раніше списувалися на витрати періоду. Що дозволяє, з одного боку, показати зростання активів компанії, з іншого зменшити витрати і, відповідно, показати більший прибуток.
Кейс: WorldCom (США)
У 2002 році американський телекомунікаційний гігант WorldCom оголосив про одне з найбільших банкрутств в історії США. Зовні компанія виглядала стабільною: дохід зростав, прибуток демонстрував позитивну динаміку, ринок довіряв. Проблема була в деталях.
Керівництво компанії почало капіталізувати поточні операційні витрати - зокрема витрати на оренду телекомунікаційних ліній. Замість того щоб списувати їх одразу як витрати періоду, їх відносили на активи - тобто показували як інвестиції. Що це дало? Витрати в звіті про прибутки та збитки зменшувалися, водночас прибуток штучно зростав, а фінансові показники виглядали краще, ніж були насправді. Загальна сума викривлень перевищила 11 млрд доларів. Коли схема була викрита, компанія втратила довіру ринку, а її керівництво понесло кримінальну відповідальність.
На що звернути увагу: чому різко збільшилися основні засоби та нематеріальні активи, чи є реальні управлінські рішення для цього. Чи змінилася облікова політика? Якщо активи ростуть, а витрати зникають, при відсутності реальних змін в бізнесі - це привід для запитань.
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації.
3. Надто стабільні результати, «ідеальна» звітність протягом декількох періодів, особливо при нестабільній ситуації в економіці
Сигнал: ідеальні, рівні результати протягом декількох періодів - рівний прибуток квартал за кварталом, відсутність списань або резервів, завжди виконаний бюджет, особливо при нестабільній економічній ситуації в країні та в галузі компанії.
Кейс: Olympus (Японія)
У 2011 році японська корпорація Olympus, відома як виробник фототехніки та медичного обладнання, опинилася в центрі фінансового скандалу. Компанія роками приховувала інвестиційні збитки, що накопичилися ще з 1990-х років. Замість того, щоб визнати їх у звітності, керівництво застосувало складну схему: збиткові активи “переміщувалися” через пов'язані структури, а пізніше перекривалися через суттєво завищені суми при придбанні інших компаній та консультаційні платежі. Хоча формально звітність виглядала стабільною, реальні ж збитки перевищили 1,5 млрд доларів.
Скандал став публічним лише після того, як новопризначений CEO поставив питання щодо підозріло великих виплат консультантам. Після цього його звільнили. Однак згодом правда стала відомою ринку. Компанія роками приховувала збитки, переносячи їх у складні фінансові інструменти та дочірні структури. Зовні фінансові результати виглядали стабільними.
Olympus не “намалював” прибуток за один рік. Компанія роками приховувала проблему, відкладаючи її в майбутнє. Маніпуляція будувалася на складних операціях з пов'язаними структурами, непрозорих консультаційних виплатах, завищених вартостях придбань.
На що звернути увагу: чому у волатильному ринку результати компанії “ідеальні”? Чи не занижуються резерви? Чи не відтерміновуються списання?
Реальний бізнес має коливання, які завжди відобразяться у фінансовій звітності. Ідеальна стабільність - нерідко ілюзія.
4. Складна структура групи та велика кількість пов'язаних сторін
Сигнал: складна структура групи, велика кількість дочірніх компаній, велика кількість операцій з пов'язаними сторонами, незрозумілі фінансові інструменти
Кейс: Enron (США)
Коротко: компанія використовувала спеціально створені структури (SPE), щоб приховувати борги та збитки поза балансом. Формально звітність відповідала стандартам, але економічна реальність була іншою.
У 2001 році енергетичний гігант Enron став символом одного з найбільших корпоративних крахів у світі. Компанія демонструвала стрімке зростання доходів і позиціонувала себе як інноваційного трейдера енергоресурсів. Акції зростали, аналітики захоплювалися бізнес-моделлю, звітність виглядала переконливо. Проблема полягала в тому, що значна частина боргів і збитків приховувалася поза балансом.
Enron створювала спеціальні пов'язані структури (SPE - special purpose entities), на які переводилися проблемні активи та зобов'язання. Формально компанія дотримувалася правил обліку. Фактично - приховувала реальний рівень боргового навантаження.
Крім того, застосовувався агресивний підхід до визнання доходів: прибуток від довгострокових контрактів відображався одразу, виходячи з прогнозованих майбутніх результатів. Коли довіра ринку зникла, виявилося, що фінансова картина компанії суттєво відрізнялася від задекларованої, в результаті чого Enron збанкрутувала.
Маніпуляці будувалася на складній структурі дочірніх компаній, позабалансових зобов'язаннях, агресивному визнанні доходів, культурі «будь-якою ціною показати результат».
На що звернути увагу: чи можете ви за 5 хвилин пояснити структуру групи? Яка частка операцій компанії - це операції з пов'язаними сторонами? Чи є позабалансові зобов'язання?
Продажі пов'язаним компаніям штучно підвищують виручку і «допомагають» показати прибутки або «сховати» збитки. Якщо структура надто складна, щоб її зрозуміти - це вже ризик.
Головний урок: якщо ви не можете просто пояснити структуру бізнесу та джерела прибутку - це вже сигнал. Складність сама по собі не є злочином, але вона часто стає інструментом приховування реальності. Важливо також те, що у випадку Enron проблема була не лише в бухгалтерії. Вона була в корпоративній культурі, де фінансовий результат став важливішим за економічну сутність.
5. Часті зміни аудитора або облікової політики
Сигнал: компанія часто змінює аудитора без чіткої причини, наявні постійні коригування попередніх періодів, присутні косметичні” зміни методів оцінки
Кейс: Parmalat (Італія)
Італійський молочний гігант Parmalat у 2003 році став фігурантом одного з найбільших фінансових скандалів у Європі. Компанія роками приховувала борги, завищувала активи, відображала неіснуючі грошові кошти (зокрема фіктивний депозит на 3,9 млрд євро в банку на Кайманових островах).
Важливо, що протягом років структура групи була надзвичайно складною, а аудитори змінювалися. Частина дочірніх компаній перевірялася різними аудиторськими фірмами, що ускладнювало формування цілісної картини ризиків. Коли правда стала відомою, з'ясувалося, що борг компанії перевищував 14 млрд євро.
На що звернути увагу: чому аудитор не працює з компанією дово? Часта зміна аудитора або “розпорошений аудит” можуть свідчити про пошук більш лояльної позиції, конфлікти щодо облікових підходів, небажання розкривати повну картину. CEO чи власнику варто поставити просте питання: чому попередній аудитор припинив співпрацю?
Друге питання -чи часто виникають суттєві коригування обліку та звітності? Якщо відбулися зміни облікової політики - з чим вони пов'язані ? Важливо врахувати, що зміна облікової політики дозволена лише у двох випадках: перший - якщо відбулися законодавчі зміни в стандартах обліку, які вимагають зміни облікової політики і другий - якщо зміна облікової політики обґрунтовано призведе до більш об'єктивного відображення стану бізнесу в звітності. Треба задати питання - чи пояснюють зміни облікової політики бізнес-логіку компанії, чи лише впливають на прибуток?
Нефінансові червоні прапори
Вашу увагу мають привернути не лише непояснені цифри в фінансовій звітності. Розглянемо низку зовнішніх факторів, які зовсім не обов'язково говорять про шахрайство та маніпуляції зі звітністю, однак можуть стати непрямою ознакою таких дій.
6. Невідповідність стилю життя
Сигнал: різке покращення способу життя фінансового менеджменту, дорогі активи без очевидного джерела доходу, демонстративна розкіш. Самі по собі дані фактори не є доказом маніпуляцій, однак вони є фактором ризику.
На що звернути увагу: чи відповідає рівень життя відповідального за звітність співробітника доходам? Чи можливо пояснити великі витрати працівника, на кшталт придбання авто бізнес-класу чи дороговартісної нерухомості, дороговартісний відпочинок? Чи існує в компанії незалежний контроль фінансової функції?
7. Закритість фінансової функції
Сигнал: доступ до первинних документів має одна особа; особи, відповідальні за укладання та затвердження звітності, не можуть дати відповіді на базові питання, дають складні пояснення простих речей або уникають прямих відповідей.
На що звернути увагу: чи надають вам доступ до первинної документації та бухгалтерської бази компанії за першою вимогою? Чи можете ви отримати деталізацію операцій без “фільтра”? Чи замкнуте управління компанією на одній ключовій особі та чи існує реальний розподіл управлінських повноважень?
Важливо пам'ятати, що закритість фінансової функції це благодатне середовище для маніпуляцій.
8. Надмірний тиск на менеджмент за результат
Сигнал: бонуси виключно за фінансові показники; агресивні плани розвитку та розширення бізнесу без економічного підґрунтя; страх “показати поганий квартал”; залежність бонусів та преміювання осіб, відповідальних за укладання фінансової звітності від фінансових результатів бізнесу.
На що звернути увагу: Чи не створює система мотивації надмірний тиск, що викликає спокусу “підкоригувати” результат? Чи не стає виконання KPI важливішим за реальність?
Більшість маніпуляцій починаються не зі злого наміру. Вони починаються з тиску.
Отже, ось мінімальний перелік фінансових показників, які власник має контролювати, нагадаємо, що показники важливо розглядати щонайменше за три звітні періоди (звітний період найчастіше це рік) поспіль:
1. «Cash flow» та Чистий прибуток -взаємозв'язок;
2. Динаміка дебіторської заборгованості;
3. Динаміка зобов'язань та EBITDA;
4. Частка операцій з пов'язаними сторонами;
5. Частка коригувань попередніх періодів у звітності.
Чому укладачі вдаються до маніпуляцій зі звітністю
Маніпуляції рідко виникають без причини. За кожним викривленням стоїть мотив - фінансовий, управлінський або психологічний. Нижче ми розглянемо найпоширеніші мотиви.
1. Приховування привласнення активів
Класичний сценарій -це незаконне привласнення коштів або майна з подальшим “прикриттям” у звітності. Якщо посадова особа має необмежений доступ до банківських рахунків, готівки або платежів, ризик зростає. Типові способи маскування наступні: виплата заробітної плати “мертвим душам”, завищені премії, перерахування коштів фіктивним постачальникам, аванси за товари та послуги, які ніколи не були отримані, дроблення платежів для обходу контролю.
У таких випадках маніпуляція зі звітністю є вторинною- вона потрібна, щоб приховати вже скоєне привласнення.
2. “Покращення” фінансового стану компанії на папері
Це більш поширений і менш очевидний мотив. Укладачі звітності компанії можуть штучно завищувати доходи або занижувати витрати, щоб виконати KPI, дотриматися умов кредитного договору, залучити інвестиції, підготувати бізнес до продажу, підтримати ринкову капіталізацію.
Часто це починається з фрази: “Наступного кварталу ми все вирівняємо.” Але тимчасове рішення легко перетворюється на системну практику.
3. Управління результатом (“earnings management”)
Іноді мета маніпуляції -не показати більший прибуток, а показати “правильний” та зручний прибуток і контролювати його стан на майбутні періоди.
В такому випадку управлінський персонал може вдаватися до наступних маніпуляцій в звітності: перенесення доходів між періодами, створення або списання резервів, необґрунтована зміна облікових оцінок, капіталізація витрат. Мета цього типу маніпуляцій зі звітністю - зробити результати стабільними, передбачуваними, “зручними” для ринку або власників. Проблема в тому, що реальний бізнес не є ідеально рівним.
4. Податковий мотив
Інший полюс - заниження фінансового результату з метою мінімізації податкового навантаження.
Тут можуть застосовуватися штучне завищення витрат, створення необґрунтованих резервів, трансфертні маніпуляції, операції з пов'язаними сторонами.
Для CEO важливо розуміти: агресивна податкова оптимізація може перетворитися на кримінальний ризик.
5. Тиск корпоративної культури
Іноді причина маніпуляцій зі звітністю не в особистій жадібності, а в системі. Маніпуляції частіше виникають у компаніях, де за поганий квартал карають, фінансовий результат стає важливіший за економічну сутність, бонуси прив'язані виключно до прибутку, незручно повідомляти “погані новини”. У такому середовищі викривлення починають сприйматися як спосіб “захистити компанію”.
Фінансова звітність - це не просто набір цифр. Це відображення реального стану бізнесу, його ризиків і перспектив. Маніпуляції рідко починаються з великого обману - частіше з малого “тимчасового рішення”, яке здається виправданим. Але саме ці рішення формують викривлену картину, на основі якої ухвалюються стратегічні кроки. CEO не зобов'язаний бути аудитором, але він зобов'язаний ставити незручні запитання і не задовольнятися занадто “ідеальними” цифрами. Бо контроль над звітністю - це, зрештою, контроль над реальністю бізнесу.
Для керівника бізнесу важливо розуміти, що професійний аудит та сильна система внутрішнього контролю - це не просто формальність, а ключовий інструмент управління ризиками. LIGA360 надає доступ до актуальних стандартів аудиту, інструментів для перевірки контрагентів та аналітики, що допомагає вибудувати надійний захист від шахрайства.
