|
Чи знали ви, що за корупцію у сфері публічних закупівель відповідати може не лише конкретний працівник, а й саме підприємство? Це справжня «кримінальна відповідальність», хоч і не в класичному її розумінні.
P.S. У цьому матеріалі під «кримінальною відповідальністю» я маю на увазі спеціальні заходи кримінально-правового характеру, які застосовують до компанії.
Які «санкції» можуть застосувати до підприємства?
За корупцію у сфері публічних закупівель Кримінальний кодекс дозволяє державі застосувати до підприємства:
штраф - від 85 000 грн і аж до 34 млн грн;
обмеження діяльності - наприклад, заборону брати участь у закупівлях, користуватися ліцензії чи отримувати кошти від держави.
Для бізнесу штраф чи обмеження діяльності - це далеко не найстрашніше, оскільки репутаційні наслідки б'ють значно болючіше. Приклад цьому - міжнародні партнери, які ретельно перевіряють компанії перед укладенням контрактів. Достатньо лише згадки у судовому реєстрі про кримінальне провадження і партнер легко відмовиться від співпраці. І не має значення, чи це вирок, чи навіть проміжна ухвала - будь-яка згадка про кримінальний процес = підвищений ризик та відмова від співпраці.
Коли підприємство може «потрапити під удар»?
P.S. У цьому підрозділі під працівником розуміється будь-яка особа, яка має право діяти від імені компанії: директор, юрисконсульт, бухгалтер чи інший співробітник за внутрішніми правилами.
Підстав для «відповідальності» - дві.
Підстава №1. Працівник вчинив певне корупційне правопорушення від імені та в інтересах компанії. У сфері публічних закупівель найчастіше йдеться про такі дії:
Підкуп службової особи підприємства (ст. 368-3 Кримінального кодексу). Наприклад, щоб позбутися конкурента в тендері, працівник надає неправомірну вигоду (хабар) працівнику іншої фірми, який відповідає за участь у тендері, аби компанія відмовилася від участі.
Підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 Кримінального кодексу). Наприклад, за умовами тендеру необхідна попередня оцінка товару і, за вигідну оцінку, працівник надає неправомірну вигоду (хабар) експерту.
Надання неправомірної вигоди службовцю (ст. 369 Кримінального кодексу). Наприклад, для перемоги у тендері працівник надає неправомірну вигоду (хабар) службовцю, який відповідає за проведення закупівлі.
Зловживання впливом (ст. 369-2 Кримінального кодексу). Наприклад, для перемоги у тендері працівник надає неправомірну вигоду (хабар) другу чи родичу службовця, аби останній посприяв перемозі компанії.
Підстава №2. Компанія не запобігла корупції. Закон вимагає, щоб кожне підприємство впровадило ефективні заходи протидії корупції. Невжиття таких заходів - «відповідальність» для підприємства.
Проблема в тому, що закон прописує такі заходи дуже загально, внаслідок чого правоохоронці отримують широкі повноваження оцінювати, чи достатньо компанія зробила, щоб запобігти порушенню, чи ні. Врешті-решт, якщо правоохоронці вирішать, що недостатньо - це «відкриває двері» для кримінального провадження.
Дізнатись, хто стоїть за вашими бізнес-партнерами тепер простіше з LIGA360. Це комплексне рішення дозволяє не тільки знаходити тендери, а й досліджувати бенефіціарів, структуру власності та важливі зв'язки вашого потенційного партнера, забезпечуючи вам усю необхідну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень. Отримайте доступ до LIGA360 вже сьогодні!
Чи це реально працює? (Так)
«Кримінальна відповідальність» бізнесу - не теорія. Лише за останній час Вищий антикорупційний суд неодноразово накладав штрафи на компанії (по 340 000 грн) у вироках від 03.10.2025, від 14.02.2025 та від 04.03.2024.
Окремо варто згадати вирок від 03.10.2025 (№ 991/5305/23), який безпосередньо стосується публічних закупівель. Директор компанії пообіцяв неправомірну вигоду (хабар) юрисконсульту держпідприємства за вплив на керівника та сприяння поверненню боргу, що виник у результаті проведення закупівлі. Суд визнав це зловживанням впливом (ст. 369-2 Кримінального кодексу), притягнув до відповідальності директора та наклав штраф на компанію.
Як бізнесу захистити себе?
Почати варто з головного - дієвої антикорупційної програми, яка реально працює. Це своєрідна «дорожня карта» для бізнесу, яка допомагає не лише виконати вимоги закону, а й захистити себе від ризиків. Закон прямо зобов'язує кожне підприємство мати таку програму й навіть визначає її ключові складові, наприклад:
чіткі правила і стандарти поведінки;
опис антикорупційних процедур і оцінки ризиків;
механізми контролю й моніторингу;
конфіденційні канали для повідомлень про корупцію;
захист викривачів;
процедури врегулювання конфлікту інтересів;
навчання персоналу;
внутрішні розслідування та взаємодія з державними органами тощо.
Закон визначає, що має бути в програмі, але майже не пояснює як це реалізувати на практиці. Саме тому багато компаній мають лише «паперові» програми, які формально правильні, але абсолютно неефективні.
Ключем для зниження ризиків є ефективна, а не формальна, антикорупційна програма. Така, що працює щодня, допомагає виявляти проблеми до того, як вони перетворяться на кримінальне провадження і створює в компанії культуру нетерпимості до корупції. Це реальні процеси, які працюють. Врешті-решт, формальні програми, які створені для «галочки» не захищають бізнес, а лише створюють ілюзію безпеки та лише шкодять підприємству.
Висновок
Українське законодавство дозволяє притягнути компанію до «кримінальної відповідальності» за корупцію у публічних закупівлях - практика підтверджує, що це не просто формальність. Найкращий спосіб захистити бізнес від штрафів, блокування діяльності та вагомих репутаційних втрат - це ефективна антикорупційна стратегія, що працює щодня.
Дмитро Митчик, молодший юрист практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань юридичної компанії Міллер
