Податок на додану вартість (ПДВ) є одним із ключових бюджетоформуючих податків у більшості країн світу. Водночас він належить до найбільш складних у адмініструванні, що створює істотне навантаження на мікро- та малий бізнес. Саме тому у переважній більшості держав застосовуються пороги обов'язкової реєстрації платником ПДВ, до досягнення яких підприємці звільняються від цього обов'язку.
В Україні поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ становить 1 млн грн і залишається незмінним понад десять років, незважаючи на інфляцію та зростання економічної активності. Водночас підприємці на спрощеній системі оподаткування фактично звільнені від ПДВ-обов'язків. Така модель стала предметом активної дискусії у зв'язку з ініціативою Міністерства фінансів України щодо поширення ПДВ на спрощену систему оподаткування від обороту у 1 млн гривень.
Ініціатива Міністерства фінансів України та її відповідність нормам ЄС
У грудні 2025 року Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт Закону Украі?ни «Про внесення змін до Податкового кодексу Украі?ни щодо реєстраціі? платників єдиного податку платниками податку на додану вартість», яким передбачено обов'язкову реєстрацію платником ПДВ усіх суб'єктів господарювання з доходом понад 1 млн грн, включно з платниками єдиного податку, починаючи з 2027 року. Ініціатива є складовою Національної стратегії доходів до 2030 року та декларується як крок до гармонізації податкового законодавства з правом ЄС.
Мінфін аргументує свою позицію необхідністю вирівнювання умов оподаткування для бізнесів із подібними оборотами, обмеження зловживань спрощеною системою (дроблення бізнесу, підміна трудових відносин), а також збільшення бюджетних надходжень.
Водночас запропонована модель передбачає автоматичний перехід на загальну систему оподаткування після перевищення порогу та значне розширення кола платників ПДВ - понад 650 тис. суб'єктів.
Утім Директива Ради ЄС 2006/112/ЄС не встановлює єдиного обов'язкового порогу реєстрації ПДВ. Навпаки, вона надає державам-членам дискрецію у визначенні національних порогів для малого бізнесу.
З 1 січня 2025 року ЄС додає до VAT Directive зміни, що створюють спеціальну схему для малого бізнесу (SME VAT Scheme), які деталізуються в директиві-амендменті та на веб-порталі ЄС. Основні положення цієї схеми передбачають, що максимальний національний поріг, який країна-член ЄС що може встановити для звільнення малого бізнесу від обов'язкової реєстрації ПДВ складає 85000 EUR (або еквівалент у національній валюті). Також, передбачено що країни можуть встановлювати декілька «секторальних» порогів (різні для окремих видів діяльності). Тобто кожна держава-член ЄС може дозволити своєму малому бізнесу не реєструватися платником ПДВ, якщо його річний оборот не перевищує зазначеного порогу, але цей поріг не може бути вищим за 85 000 EUR.
Таким чином, гармонізація з правом ЄС не вимагає зниження або жорсткого застосування низького порогу, а навпаки - допускає широкі можливості для підтримки мікробізнесу.
Майбутні зміни вимагатимуть від бізнесу готовності до нових правил гри. Комплексне рішення LIGA360 допоможе підприємцям підготуватися до переходу
Практика застосування ПДВ у країнах Європи
Пороги обовязкової реєстрації патником ПДВ відрізняються залежно від юрисдикції та застосовуються для резидентів країни. Час від часу пороги реєстрації платником ПДВ переглядаються. Актуальні порогові значення на 2025 рік, включаючи всі нововведення в законодавстві країн ЄС:
Австрія - 55 000 EUR
Бельгія - 25 000 EUR
Німеччина - 25 000 EUR
Греція - поріг відсутній (обов'язкова реєстрація)
Данія - 50 000 DKK
Ірландія - 85 000 EUR (товари) / 42 500 EUR (послуги)
Італія - 85 000 EUR
Кіпр - 15 600 EUR
Латвія - 50 000 EUR
Литва - 45 000 EUR
Люксембург - 50 000 EUR
Мальта - 35 000 EUR (товари), 30 000 EUR (послуги)
Нідерланди - 20 000 EUR
Португалія - поріг відсутній (обов'язкова реєстрація)
Словаччина - 62 500 EUR
Словенія - 60 000 EUR
Фінляндія - 20 000 EUR
Франція - 93 600 EUR (товари) / 41 250 EUR (послуги)
Хорватія - 60 000 EUR
Естонія - 40 000 EUR
Відповідно до проведеного аналітичними центрами дослідження - останніми роками у багатьох країнах спостерігається тенденція до підвищення порогів, що зумовлено інфляцією, цифровізацією та прагненням зменшити адміністративний тиск на бізнес. Розглянем детальніше досвід оподаткування малого бізнесу в частині обов'язку реєстрації платником ПДВ у найбільш розвинених країнах Європи.
Досвід Великої Британії
У Великій Британії сектор малих і середніх підприємств традиційно відіграє ключову роль в економіці: МСП становлять понад 99% усіх компаній, забезпечують близько 60% зайнятості та формують понад половину приватного сектору доданої вартості. Після виходу з ЄС уряд зберіг високий поріг реєстрації ПДВ, що є одним із найвищих у світі.
Стандартна ставка ПДВ у цій країні встановлена у розмірі 20%, а також дві знижені ставки - 5% та 0% для окремих категорій товарів і послуг, включно з продуктами харчування, книгами, дитячим одягом, медичними товарами та соціально значущими послугами. Поріг обов'язкової реєстрації становить 90 000 GBP річного обороту (приблизно 102 тис євро), що значно перевищує середньоєвропейські показники.
Досвід Швейцарії
У Швейцарії малий і середній бізнес становить понад 99% усіх компаній, а частка зайнятості в МСП перевищує 65%. Країна має одну з найбільш ліберальних систем оподаткування ПДВ у Європі, що сприяє розвитку підприємництва та зменшенню адміністративного навантаження.
Поріг обов'язкової реєстрації ПДВ для підприємців - 100 000 CHF річного обороту (приблизно 109 тис. євро). Для нерезидентів поріг не застосовується, і вони повинні зареєструватися з моменту першої оподатковуваної операції.
Досвід Італії
В Італії малий і середній бізнес становить понад 99% усіх компаній, а частка зайнятості в МСП перевищує 75%. Країна має одну з найбільш розгалужених систем підтримки мікропідприємництва в Європейському Союзі, включно зі спеціальними режимами оподаткування та підвищеними порогами реєстрації ПДВ для окремих категорій платників.
Стандартна ставка ПДВ в Італії становить 22%, знижені ставки - 10%, 5% та 4% для окремих соціально значущих товарів і послуг, таких як продукти харчування, медичні товари, книги, транспортні послуги та окремі види туризму. Поріг обов'язкової реєстрації ПДВ залежить від режиму діяльності. Для підприємців, які працюють у спрощеному режимі Regime Forfettario, поріг становить 85 000 EUR річного обороту. Після перевищення цього ліміту підприємець зобов'язаний перейти на загальну систему та зареєструватися платником ПДВ.
Порівняно з європейськими країнами Україна на цей час має один із найнижчих порогів ПДВ, найбільш обтяжливу систему адміністрування, надмірні штрафні санкції, які не мають аналогів у ЄС, а також значні часові витрати бізнесу на податкове дотримання. Світовий банк оцінює витрати на адміністрування податків в Україні у 595 людино-годин на рік, в той час як у Європі цей показник в межах 200-300 годин на рік.
Потенційні наслідки для мікробізнесу в Україні від ініціативи Мінфіну
Ініціатива Міністерства фінансів України викликала широку суспільну та експертну дискусію через потенційні ризики для малого бізнесу. Провідні аналітичні центри у своєму спільному зверненні вказують на значні додаткові витрати для підприємців та зазначають про недоцільність такого рішення.
Існує високий ризик закриття мікропідприємств, зростання тіньової економіки, втрати робочих місць, зниження довіри до фіскальної політики держави.
За оцінками незалежних досліджень (Світовий банк та CASE Ukraine), адміністративні витрати бізнесу від запровадження ПДВ для ССО можуть перевищити очікувані бюджетні надходження у декілька разів. Державна регуляторна служба України вже відмовила у погодженні відповідного законопроєкту, визнавши його економічно необґрунтованим (Рішення ДРС № 44 від 22.01.2026 р.).
Європейський та міжнародний досвід свідчить, що ефективна податкова політика щодо малого бізнесу має базуватися на підвищенні порогу реєстрації ПДВ до рівня, співставного з європейським; спрощенні адміністрування, а не його ускладненні; зосередженні фіскальних зусиль на боротьбі з великими схемами ухилення, а не мікробізнесі; відтермінуванні змін у ССО до завершення воєнних дій та стабілізації економіки.
За відсутності компенсаторних механізмів запровадження ПДВ для спрощеної системи оподаткування не лише не досягне заявлених цілей, а й створить додаткові ризики для економічного відновлення України.
Сподіваємось представники влади врахують світовий досвід та особливості воєнного часу в Україні та відтермінують на кілька років запровадження порогу переходу на ПДВ для спрощеної системи, зробивши його максимально допустимим для ЄС.
Єфрем Лащук, директор Українського інституту правової політики
Щоб уникнути помилок при нарахуванні ПДВ та завжди бути в курсі останніх податкових змін, бізнесу варто використовувати LIGA360. Вона надає доступ до актуальної нормативної бази, роз'яснень ДПС, аналітики та алгоритмів дій, що допоможе компаніям швидко адаптуватися до нових податкових реалій та уникнути фінансових санкцій. Дізнайтесь більше, замовивши презентацію.
