3 липня Верховна Рада прийняла в цілому закон на базі законопроекту №6027-д, покликаний створити умови для розвитку банківського кредитування. Таку мету автори нового закону розраховують досягти в першу чергу за рахунок зниження вартості кредитних ресурсів. На прийняття закону дуже сподівався НБУ, і в зв'язку з цим він неодноразово нагадував законодавцю про цей документ (див. «Нацбанк в черговий раз нагадав парламенту про фінансовий пакет законопроектів»). Банківський регулятор розраховує, що завдяки оновленими правилами, права кредитора-іпотекодержателя будуть ефективніше гарантовані і захищені, порука вдосконалена, будуть створені стимули для позасудового врегулювання спорів, а незаконних схем стане менше.
Для відновлення кредитування новий закон передбачає переформулювання низки положень законодавства про кредитування для того, щоб зробити більш доступною та зручною таку фінансову послугу для фізосіб і бізнесу. Але, в той же час, для банків будуть відкриті нові можливості, що дозволяють удосконалити кредитну політику і ефективніше будувати систему своєї фінансової безпеки.
У числі положень нового закону:
- в межах іпотечних відносин для фізосіб встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними. У свою чергу для юросіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання дійсні, якщо інше не визначено договором;
- в поруці важливо враховувати правило про те, що тепер у випадку зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, поручитель несе відповідальність виключно в обсязі, що був до такої зміни зобов'язання. При цьому порука припиняється повним виконанням основного зобов'язання, або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності пред'явить позов до поручителя;
- зменшено строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців). Це має виключити ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.
Банкам важливо врахувати, що їх доступ до держреєстру актів цивільного стану здійснюватиметься за наявності письмової згоди фізособи, якої стосуються реєстрові відомості. Також, банкам дана можливість перевірки в цьому реєстрі інформації, наданої позичальниками, що впливає на їх здатність виконати свої боргові зобов'язання, а також перевірки факту смерті боржника.
Крім того, норми нового закону спрямовані на:
- усунення схем незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
- спрощення та здешевлення процесу врегулювання заборгованості за рахунок удосконалення позасудових інструментів;
- врегулювання правових прогалин при погашенні кредитів в разі визнання спадщини відумерлою.
