Суд vs податкова: хто переможе у спорах про податкові накладні у 2025 році

У 2025 році податкові спори вже не про строки - вони про здатність довести свою реальність у суді. Бізнес виграє там, де податкова не може довести, що платник мав шанс виконати обов'язок.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних стали болючою точкою для бізнесу в умовах воєнного стану. Коли компанії втрачали доступ до офісів, серверів, персоналу, податкова система продовжувала працювати за довоєнними процедурами. Податкові органи нараховували санкції, не враховуючи, що для багатьох платників своєчасна реєстрація податкових накладних (ПН) була фізично неможливою. Це спровокувало хвилю судових спорів, де бізнес намагався довести очевидне: війна - це не про строки, це про виживання. 

У відповідь Верховний Суд у постановах від 26.02.2025 (справа №200/4768/23) та від 17.09.2025 (справа №520/38042/23) сформував жорстку доктрину: звільнення від відповідальності можливе лише за умови доведення індивідуальної неможливості виконання обов'язку.  

Тобто загальні обставини війни не звільняють автоматично - потрібно документально підтверджувати, що саме у вашому випадку реєстрація ПН була неможливою. Але навіть у межах цієї доктрини суди першої та апеляційної інстанцій визнають унікальність кожної ситуації і виносять рішення на користь платників, якщо податкова не довела наявність технічної можливості для реєстрації. 

Нормативна рамка 

Застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН регулюється такими нормами Податкового кодексу України (ПКУ): 

• П. 120.1 ст. 120 ПКУ - встановлює розміри штрафів. 

• До 26.05.2022: діяв мораторій на штрафи в період карантину (п. 52¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ), безумовне звільнення. 

• З 27.05.2022: набрав чинності Закон №2260-IX - звільнення від відповідальності у воєнний час за умови доведення неможливості виконання обов'язку (п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). 

Окремо передбачено звільнення для платників, які мали можливість виконати обов'язки, але не зробили цього у період з 24 лютого до 27 травня 2022 року - за умови, що реєстрацію ПН/РК здійснено до 15 липня 2022 року, звітність подано до 20 липня, а податки сплачено до 31 липня. Звільнення застосовувалось й у випадках самостійного виправлення помилок до 25 липня 2022 року. 

З 08.02.2023: запроваджено нові строки реєстрації ПН та зменшені штрафи (пп. 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), але вони не мають зворотної сили. 

Згідно з цими нормами, ПН/РК, складені з 1 по 15 число місяця, мають бути зареєстровані до 5 числа наступного місяця, а ті, що складені з 16 по останній день місяця - до 18 числа наступного місяця. Для РК на зменшення компенсації, складених постачальником, строк реєстрації становить 18 календарних днів з моменту отримання такого РК покупцем. 

Водночас пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачає зменшені розміри штрафів за порушення нових строків, які є значно нижчими за передбачені ст. 120? ПКУ. Однак ці положення не мають зворотної сили: вони застосовуються лише до ПН/РК, складених після 08.02.2023 або до тих, строк реєстрації яких не сплив на цю дату. 

Верховний Суд неодноразово наголошував, що ці норми не поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, навіть якщо податкове повідомлення-рішення було винесене пізніше. Таким чином, застосування зменшених штрафів можливе лише у межах чітко визначеного періоду та за умови дотримання нових строків. 

П. 11 підрозділу 10 розділу XX ПКУ: визначає, що застосовуються норми, чинні на дату ППР. Це положення має критичне значення для обґрунтування розміру штрафу, особливо у випадках, коли між порушенням і винесенням ППР відбулися зміни в законодавстві. 

Тому якщо податкова проводить перевірку і виносить рішення про штраф, то вона має застосовувати ті норми Податкового кодексу України, які діють на день винесення цього рішення (тобто на дату ППР). Це важливо, коли між самим порушенням і моментом, коли податкова винесла рішення, змінилося законодавство. 

Але є виняток: якщо на момент винесення рішення вже діють нові, м'якші правила (наприклад, менші штрафи), вони застосовуються лише тоді, коли порушення ще триває. Якщо ж порушення вже завершилося до того, як нові правила набрали чинності застосовуються старі, навіть якщо вони були жорсткіші. Тобто вигідніші для платника норми не діють «заднім числом», оскільки штрафи, передбачені пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не мають зворотної сили. 

Порівняльний аналіз правових позицій Верховного Суду 

1. Воєнний стан як підстава для звільнення 

В обох справах Верховний Суд наголосив: звільнення можливе лише за умови доведення обставин непереборної сили, підтверджених у встановленому порядку.  

Сам факт воєнного стану не є достатнім. 

2. Застосування зменшених штрафів 

У справі №200/4768/23 ПН були складені до 08.02.2023, тому зменшені штрафи не застосовуються. Аналогічна ситуація й у справі №520/38042/23. 

3. Повторна реєстрація ПН через помилки 

У справі №520/38042/23 позивач аргументував, що повторна реєстрація ПН була зумовлена технічними помилками (ІПН, назва контрагента).  

Верховний Суд зазначив, що ПК України не передбачає винятків для таких ситуацій, а повторна реєстрація ПН не звільняє від відповідальності. Натомість відсутність шкоди бюджету не є критерієм для скасування штрафу. 

Доктринальні акценти: 

• Верховний Суд дотримується формального підходу: звільнення від відповідальності можливе лише за наявності чітких доказів. 

• Презумпція правомірності дій платника (п. 4.1.4 ПК України) не переважає імперативні норми про відповідальність. 

• Форс-мажор не презумується, його потрібно доводити індивідуально. 

• Зворотна дія норм ПК України виключена, навіть якщо вони пом'якшують відповідальність. 

Практичні наслідки для бізнесу: 

1. Воєнний стан сам по собі не звільняє від штрафу. 

2. Звільнення можливе лише за умови: 

• Звернення до ДПС із заявою про неможливість виконання обов'язку; 

• Отримання рішення контролюючого органу; 

• Наявності документальних доказів (сертифікат ТПП, акти, технічні довідки). 

3. Зменшені штрафи застосовуються лише до ПН та РК, які були складені після 08.02.2023. Саме дата складання документа є визначальною, а не дата його реєстрації. 

4. Повторна реєстрація ПН через помилки не звільняє від відповідальності. 

5. Превентивна стратегія - ключ до захисту: 

• Фіксація обставин; 

• Звернення до ТПП; 

• Листування з ДПС; 

• Вчасне подання заяви про неможливість виконання обов'язку.

Винятки із загальної практики: можливість скасування штрафів 

Попри сформовану Верховним Судом доктрину, яка вимагає доведення індивідуальної неможливості виконання податкового обов'язку для звільнення від відповідальності, практика судів першої та апеляційної інстанцій демонструє наявність винятків, коли позови платників задовольняються. Розглянемо три показові справи. 

Справа №320/51159/24 

Суд першої інстанції: Київський окружний адміністративний суд; дата рішення: 30.10.2025; результат: позов платника податків задоволено. 

У цій справі суд визнав, що частина ПН була складена в період дії карантину, (до 30.06.2023), тобто підпадала під дію мораторію, передбаченого п. 52¹ ПКУ. Також застосовані висновки Верховного Суду у справі №420/10367/20: правопорушення є триваючим, і якщо воно припадає на період дії мораторію - штраф не застосовується. Податкова не довела, що порушення строків реєстрації не підпадало під дію мораторію.  

Справа №320/5033/23 

• Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд. 

• Повторний розгляд після касації у Київському окружному адміністративному суді; дата рішення: 17.06.2025; результат: після повторного розгляду позов задоволено. 

• Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили у задоволенні позову, визнавши, що суди не врахували період дії мораторію (п. 52-1 ПКУ) та не дослідили, чи припадає порушення на період карантину. Справу направлено на новий розгляд. 

• Під час повторного розгляду суд визнав, що ПН були зареєстровані в період дії карантину, а отже дія пункту 52¹ ПКУ поширюється на правовідносини. 

• Суд застосував темпоральний критерій: якщо порушення строку реєстрації припадає на період мораторію - штраф не застосовується. 

Ця справа демонструє, що навіть після касаційного скасування платник може домогтися позитивного рішення, якщо суд врахує темпоральний критерій і відсутність доведеної технічної можливості. 

Справа №600/3745/24-а  

Перша інстанція - Чернівецький окружний адміністративний суд; апеляція - Сьомий апеляційний адміністративний суд; дата постанови апеляції: 03.11.2025; результат:?Апеляційний суд скасував рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, яким відмовлено у задоволенні позову. Як результат, позов задоволено. 

• Суд визнав, що ПН були зареєстровані в період дії карантину та воєнного стану. 

• Застосовано положення п. 69.1 ПКУ в редакції до 27.05.2022 - звільнення від відповідальності за умови реєстрації ПН до 15.07.2022. 

• Податкова не довела, що платник мав технічну можливість для своєчасної реєстрації. 

Висновок 

У реаліях війни, коли бізнес щодня балансує між виживанням і відповідальністю, податкові штрафи за несвоєчасну реєстрацію накладних часто сприймаються не як правова санкція, а як удар по тому, що ще працює. Платники опиняються в ситуації, коли фізично не можуть зареєструвати документи - через евакуацію, втрату доступу, знищене обладнання, але податкова продовжує діяти за формальними критеріями, не враховуючи реальність. 

Судова практика Верховного Суду свідчить про високий рівень формалізму у податкових спорах: 

• воєнний стан не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності; 

• звільнення можливе лише за умови доведення індивідуальної неможливості виконання обов'язку; 

• зменшені штрафи (пп. 89, 90 ПКУ) не мають зворотної сили; 

• листи ТПП загального характеру не є достатнім доказом форс-мажору. 

 Водночас, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справах демонструють, що: 

• порушення строків реєстрації ПН є триваючим правопорушенням, і якщо воно припадає на період дії мораторію - штраф не застосовується; 

• темпоральний критерій (період дії карантину або воєнного стану) має вирішальне значення; 

• податковий орган зобов'язаний довести наявність технічної можливості для своєчасної реєстрації, інакше презумпція діє на користь платника. 

Платникам податків не слід покладатися на загальні обставини воєнного стану, а формувати чітку доказову базу, адаптовану до вимог ПК України та судової практики. Відсутність звернення до контролюючого органу, недоведеність форс-мажору та помилки в ПН - не є підставами для скасування штрафу. 

Таким чином, можливість скасування штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН у воєнний час не виключена, але вимагає: 

• ретельного аналізу періоду порушення; 

• фіксації обставин, що унеможливили реєстрацію; 

• активної позиції платника у доведенні своєї правової позиції; 

• використання темпорального підходу та судової практики щодо триваючих правопорушень. 

Це означає, що кожна справа потребує індивідуального підходу. Якщо платник податків може обґрунтовано показати, що діяв добросовісно, але через об'єктивні обставини не мав змоги своєчасно виконати обов'язок, у нього зберігається шанс на захист. І цей шанс не лише в букві закону, а у здатності суду побачити за строками реальні умови, в яких опинився бізнес. 

Рішення судів залежать не лише від дати порушення чи складання податкової накладної, а й від того, яка редакція ПК України діяла на момент винесення податкового повідомлення-рішення, чи доведена технічна можливість, і наскільки переконливо сформульована правова позиція.  

Навіть за наявності усталеної касаційної практики платники мають реальні підстави для скасування штрафів, якщо вчасно подати аргументи, підтвердити факти й показати, що за формальним порушенням стоїть реальна неможливість, а не недбалість. 

Отримуйте максимум інформації та аналізуйте судову практику на 360! До кожного судового рішення - пов'язані кейси, експертна аналітика, НПА тощо. Замовте презентацію нового рішення LIGA360 для вашої компанії.