Зовсім нещодавно Верховний суд розглянув справу № 910/10156/17: чи треба платити 3% річних, виплата яких передбачена Цивільним кодексом,якщо безпідставно отримані гроші вчасно не повернені.
ТОВ подало позов до однієї з міськрад з вимогою виплатити відсотки за користування його грошима. Між сторонами раніше був укладений договір купівлі-продажу акцій, згідно з яким підприємство перерахувало повну вартість цінних паперів. У подальшому суд визнав договір недійсним, але міськрада гроші так і не повернула.
При розгляді справи, суд касаційної інстанції вирішив відступити від раніше зробленого висновку Верховного суду про застосування норм права в подібних правовідносинах. Тому справа була передана на розгляд Великої палати ВС.
Велика палата прийшла до наступних висновків. Термін «користування чужими грошима» має два значення. По-перше, це коли боржник правомірно не виплачує борг впродовж якогось часу. По-друге, прострочення виплати, тобто коли боржник не виплачує борг неправомірно і саме це, згідно з Цивільним кодексом, дає підстави нарахувати відсотки. Їх розмір визначається умовами договору або законом. Важливо встановити момент, починаючи з якого сторона користується чужими грошима неправомірно, тобто коли виникає прострочення грошових зобов'язань. В даному випадку таким моментом стало визнання договору купівлі-продажу недійсним.