У травні Верховний суд розглянув справу № 925/549/17, в якій прокуратура, представляючи місцеву раду, вимагала розірвати договір оренди землі з орендарем, а також погашення заборгованості і штрафних платежів.
Згідно з матеріалами справи, між міськрадою і підприємством був укладений договір оренди землі, проте відповідач порушував зобов'язання по оплаті. Внаслідок цього, на момент подачі позову, накопичилася істотна заборгованість і нарахована пеня. Проте позивач погасив основну суму боргу на той час, коли справа розглядалася в суді.
Враховуючи цей факт, суд апеляційної інстанції ухвалив: договір не розривати, в іншій частині позову провадження у справі припинити. Обгрунтування було наступним: сплата орендної плати не є істотною умовою договору, а міськрада отримала те, на що розраховувала при укладенні договору. Верховний суд не погодився з таким підходом і вказав: сам факт погашення заборгованості не має значення для правового вирішення у цій справі. Судами раніше було встановлено, що відповідач систематично не перераховував орендну плату, що згідно із Законом «Про оренду землі» і Цивільним кодексом є достатньою основою для розірвання договору.