Чинний Закон «Про житлово-комунальні послуги» був прийнятий в 2004 р. В 2009-2015 рр. в нього 13 разів вносилися зміни, але вони не змогли перетворити його в ринково орієнтований, спрямований на захист прав споживачів та розвиток конкуренції в сфері ЖКГ (якщо така мета взагалі ставилося). Крім того, навіть в останній редакції цей закон погано враховував появу в галузі такого важливого учасника, як об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Кабмін в грудні 2014 р. зареєстрував законопроект, яким пропонувався новий варіант закону про ЖК-послуги. На думку депутатів, цей проект потребував суттєвого доопрацювання. Тому його відправили на доопрацювання в профільний комітет ВР, і 10.12.2015 був зареєстрований оновлений варіант - №1581-д. Навколо цього документа йшла серйозна боротьба, але майже через два роки - 09.11.2017 він був прийнятий.
Виходячи з аналізу тексту законопроекту, можна припустити, що його автори орієнтувалися з такі базові принципи:
- галузь ЖКГ всередині себе повинна допускати існування різних укладів, форм роботи, які повинні бути юридично рівноправними;
- галузь приречена мати справу з монополістами, тому їх діяльність повинна бути жорстко регламентована;
- ресурси, що надаються галуззю, дорогі самі по собі, висока і вартість їх утилізації. Платити за все повинен споживач, але при цьому повинні бути державний контроль ціноутворення (тарифів) і наявність системи субсидій. Також необхідні строгий облік обсягу наданих послуг і контроль їх якості;
- все ЖК-послуги повинні надаватися тільки на основі договорів споживачів з постачальниками. Типові договорs (положення яких не можна погіршувати для споживачів) затверджуються Кабміном.
Галузь ЖКГ має справу з величезною кількістю кінцевих споживачів, тому і Закон багато в чому орієнтований уточнення і фіксацію прав і обов'язків споживачів ЖК-послуг. Але оскільки владою декларується бажання залучити в галузь приватний бізнес, то відзначимо, що в Законі може бути особливо важливим для керівників.
1. Розмежовано поняття житлової та комунальної послуги. Перша - це послуга з управління багатоквартирним будинком. Вона включає: утримання спільного майна будинку, покупку електричної енергії для загальних потреб і поточний ремонт загального майна. Комунальні послуги - це поставка і розподіл природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої води, централізоване водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами.
2. Зафіксовано, що учасниками правовідносин в галузі є: споживачі (індивідуальні та колективні), керуючі та виконавці ЖК-послуг.
3. Визначено нову категорію суб'єктів ЖКГ - керуючий багатоквартирного будинку. Це фізична або юридична особа, яка за договором з співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна будинку і прибудинкової території, умови проживання та задоволення господарсько-побутових потреб.
4. Плата виконавцю ЖК-послуги (крім поставки природного газу і електричної енергії) за індивідуальним договором складається з плати за: послугу (виходячи з тарифів і обсягу споживання), абонентське обслуговування і обслуговування внутрішньобудинкових систем.
5. Визначено, що комерційний облік комунальних послуг здійснюється будинковим лічильником. Облік послуг з постачання газу і електроенергії - індивідуальними (тобто міськгази все ж можуть бути змушені встановити всім індивідуальні лічильники).
6. Витрати з обслуговування всіх лічильників лягають на виконавця послуг (він їх включає в плату за абонентське обслуговування).
7. Визначено порядок відключення виконавцем боржників (за прострочення понад 30 днів) від надання послуг (крім електроенергії і газу - там свої норми).
8. Чітко прописана процедура несанкціонованого доступу представника виконавця в приміщення для проведення ремонтних та відновлювальних робіт.
9. Договір про надання комунальних послуг укладається на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного терміну жодна зі сторін не повідомить про відмову від нього, договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.
