ПРАВОВА ПОДІЯ:
У листі № 01-06/2093/15 Вищий господарський суд надав роз'яснення щодо застосування норм Закону «Про судовий збір».
ВПЛИВ НА БІЗНЕС:
Позовні заяви про обов'язок перерахувати кошти згідно з угодою банківського рахунку належать до заяв майнового характеру, за їх подання справляється судовий збір відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону.
Підпунктами 8 - 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких стягується судовий збір, а саме:
- заяви про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
- заяви про порушення справи про банкрутство;
- заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
- заяви про визнання угод (договорів) недійсними й заперечення майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство;
- заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або про визнання такої угоди недійсною.
Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за результатами розгляду зазначених заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а саме:
- за подання апеляційних скарг - 110% ставки, яка підлягає сплаті при поданні заяви та скарги;
- за подання касаційних скарг - 120% ставки, яка підлягає сплаті при поданні заяви та скарги.
З апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір стягується за ставкою, визначеною підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а саме 1 розмір мінімальної зарплати. Водночас Законом не передбачено ставки, за якою обчислюється судовий збір за подання апеляційних і касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення і розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати на підставах майнового стану сторони вирішується судом у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та обґрунтованості аргументів сторони належними й допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку й розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (у тому числі й органів держвлади) перед законом і судом.
При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до прийняття судового рішення у справі.
Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи з розміру ставки, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, оспорюється все рішення (постанова) суду в цілому або його частина.
У разі подання позовних заяв, апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами після 01.09.2015 р. розмір судового збору визначається відповідно до Закону в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, які подаються у справах, рішення суду першої інстанції за якими прийнято до 01.09.2015.
ПРОТЕ:
Розмір судового збору в разі подання апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову за якими було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи із суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку згідно з новими ставками. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку платити судовий збір (до 01.09.2015), то в разі подання згаданих скарг і заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності в нього пільги зі сплати такого збору.
