Суть справи: підприємство звернулося до суду про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Відповідач тривалий час надсилав до різних установ, організацій, державних та місцевих органів листи і заяви з інформацією щодо незаконної діяльності позивача та забруднення ним навколишнього середовища. Однак, за результатами перевірок ця інформація не підтвердилась.
Місцевий та апеляційний суди визнали цю інформацію недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію і зобов'язали відповідача припинити її розповсюдження та виплатити відшкодування в сумі 1,5 тис. грн.
Колегія суддів Цивільного суду ВС не погодилась із такою позицією судів.
Верховний суд дійшов до висновку, що звернення до органів, установ, організацій із заявою, в якій міститься інформація, яку вони уповноважені перевіряти, є реалізацією права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширенням недостовірної інформації. Таке правило поширюється і на випадки, коли після проведення перевірки така інформація не підтвердилась.
ВС звернув увагу, що вимоги захисту за ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода вираження поглядів) необхідно оцінювати не у відношенні інтересів свободи преси або відкритого обговорення питань, які становлять гострий громадський інтерес, а стосовно права повідомляти про можливі порушення.
Відповідну постанову у справі № 207/1161/17 ВС прийняв 15.08.2018. З його повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
***
Нагадаємо, що можливість перевірки вашого контрагента для убезпечення від ризиків поширення недостовірної інформації (як і інших ризиків) на благонадійність і його подальшого контролю дає сервіс CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН.
***
В ІПС ЛІГА:ЗАКОН міститься багато аналітичних матеріалів, присвячених окремим аспектам ділової репутації. Наприклад, в розділі «Ситуації для бізнесу» можна прочитати про:
- «Продаж бізнесу без великих втрат і проблем»;
- «Комерційне (фірмове) найменування vs торговельна марка (знак для товарів і послуг)»;
- «Торгівля в Інтернеті - основні ризики для продавця та покупця».
