Суть справи: власник будинку звернувся до суду для виселення з нього наймачів. Він вказав, що повідомив про дострокове розірвання договору найму, проте мешканці відмовились виселятись.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову на підставі того, що позивач має інше житло, що спростовує його потребу в спірному житловому будинку.
В апеляції позов задовільнили. Суд вказав, що договір найму вважається припиненим, оскільки позивач письмово попередив наймачів про його розірвання за три місяці. При цьому він зазначив, що наявність іншого житла у позивача не має правового значення, так як право власності є непорушним і ніхто не може бути обмежений у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 168 Житлового кодексу, укладений на визначений строк договір найму житла припиняється після закінчення цього строку. Наймодавець може достроково розірвати такий договір лише за згодою наймача.
Договір, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо таке житло необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. Про це власник зобов'язаний повідомити за три місяці.
Також власник може розірвати договір строкового або безстрокового найму, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним:
- систематично руйнують чи псують жиле приміщення;
- використовують житло не за призначенням;
- порушують правила співжиття із сусідами;
- систематично не сплачують квартирну плату і комунальні послуги.
Верховний Суд також послався на висновок ЄСПЛ у рішенні від 2.12.2010 у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) зазначивши, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла.
Таке рішення ВС видається досить спірним, оскільки, захищаючи принцип поваги до житла, порушується принцип непорушності права приватної власності. Зазначимо також, що в згаданому рішенні ЄСПЛ передбачається можливість виселення особи з житла за умов, якщо вона передбачена законом, переслідує легітимну мету та є необхідною у демократичному суспільстві.
Відповідну постанову у справі № 682/139/17-ц ВС прийняв 3.09.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
