Суть справи: підприємство оскаржило постанову Держпраці про накладення штрафу за порушення мінімальних державних гарантій оплати праці. Вона була аргументована тим, що працівники отримували доплату за роботу у нічний час у розмірі 30% годинної тарифної ставки, хоча в галузевій угоді на 2014-2015 роки доплата за роботу у нічній час передбачена в розмірі не менше як 35%. Позивач вказував на відсутність порушень мінімальних державних гарантій, оскільки працівникам за роботу в нічній час здійснювалася виплата не нижча 20% мінімуму, встановленого КЗпПУ.
Апеляційний суд, скасувавши рішення місцевого суду, позовні вимоги задовольнив.
Колегія суддів Адміністративного суду ВС погодилась із висновком апеляції.
Відповідно до ст. 265 КЗпП, підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника.
Верховний суд вказав, що мінімальними державними гарантіями оплати праці є встановлені Законом «Про оплату праці» та КЗпПУ норми і гарантії. Поза цими межами здійснюється договірне регулювання оплати праці на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях.
Отже, порушення галузевої угоди не тягне за собою відповідальність за порушення мінімальних державних гарантій.
Відповідну постанову у справі №804/7745/16 ВС прийняв 19.09.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
