Суть справи: засуджений до конфіскації майна володіє частиною квартири на праві сумісної власності, а інша її частина належить йому на праві спадкування за законом. Однак свідоцтво про право на спадщину він не отримав, хоча звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державний виконавець звернувся до суду заявою про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано в установленому порядку.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні звернення. Рішення аргументовані тим, що відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала ці рішення і передала справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Верховний суд вказав, що оскільки засуджений прийняв спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори, він може одержати свідоцтво про право на спадщину. Водночас Суд зауважив, що відсутність свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
ВС дійшов до висновку, що хоча отримання свідоцтва є правом, а не обов'язком спадкоємця, його відсутність не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій щодо виконання вироку суду.
Відповідну постанову у справі №445/1011/17 ВС прийняв 1.08.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
