Суть справи: при звільненні з позивачкою був проведений розрахунок. Однак відповідач не виплатив індексації заробітньої плати. Позивачка просила стягнути цю заборгованість з компенсацією, а також середній заробіток за час затримки розрахунку.
Місцевий суд задовільнив позовні вимоги. Однак апеляційний суд відмовив у їх задоволенні. Таке рішення мотивоване тим, що позивачка пропустила тримісячний строк для звернення до суду з такою вимогою.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком суду першої інстанції.
Верховний суд вказав, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.
Колегія суддів зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпПУ, якщо роботодавець не здійснив розрахунку, то працівник може оскаржити це у суді без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 117 КЗпПУ, у випадку невиплати з вини роботодавця належних сум у встановлені строки, працівникові потрібно буде виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідну постанову по справі №134/1781/16-ц ВС прийняв 5.12.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Також в VERDICTUM ви можете отримати тестовий доступ на три дні.
***
Нагадаємо, що раніше ми писали за які «трудові» порушення штраф накладається у будь-якому випадку.
