Суть справи: позивач оскаржив дії державного виконавця.
Місцевий суд відмовив у задоволенні скарги, вказуючи на пропуск десятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу та відсутність клопотання про його поновлення. Апеляційний суд залишив таке рішення без змін.
Обґрунтовуючи обставини дотримання встановлених строків, позивач зазначив, що відповідно до ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» оскаржити рішення та дії виконавця можна протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на встановлений ст. 115 ГПК порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК, а також застосовується в інших процесуальних кодексах.
При цьому Верховний Суд зазначив, що ст. 74 Закону є загальною нормою по відношенню до ст. 341 ГПК, адже застосовується до більш широкого кола відносин, які виникають при оскарженні:
- дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду;
- дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Відповідну постанову по справі № 920/149/18 ВС прийняв 13.03.2019. ЇЇ повний текст доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна тут.
Раніше ми писали про те, що шкоду, завдану підприємцеві бездіяльністю держоргану, має відшкодувати держава.
