Суть справи: прокурор звернувся з позовом до виконавчого комітету сільської ради та підприємства про визнання недійним рішення виконкому про оформлення права власності, свідоцтв на право власності, а також про скасування державної реєстрації права власності на приміщень будинку культури та дитячого садка з господарськими будівлями.
Місцевий та апеляційний суди такі позовні вимоги задовольнили частково. Вони визнали свідоцтво про право власності недійсним на підставі встановлення недійсності вищевказаного рішення виконкому.
Колегія суддів Господарського суду ВС погодилась із таким висновком.
Верховний Суд вказав, що оскільки рішення про оформлення права власності визнано недійсним, то й документи, якими оформлюється відповідне право, також мають бути визнані недійсними.
Крім того, він зазначив, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є документом, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Таке свідоцтво не породжує виникнення у суб'єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.
Правовстановлюючим документом у цьому випадку є недійсне рішення виконкому сільради, на підставі якого видані відповідні свідоцтва.
Стосовно вимог про скасування реєстрації, то колегія суддів зазначила, що держреєстрація речових прав не належить до повноважень виконкому, а вимог до державного реєстратора позивач не пред'явив.
Відповідну постанову по справі № 917/927/17 ВС прийняв 3.04.2018. ЇЇ текст легко можна знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Раніше ми писали про те, що рішення суду не може породжувати права власності, а лише підтверджує наявне.
