Суть справи: під час перевірки інспектори Держпраці виявили факт невиплати роботодавцем компенсації за невикористану відпустку звільненому працівнику. Перевіряючі винесли постанову про накладення штрафу в розмірі 37 тис. грн на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Роботодавець таку постанову оскаржив.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову.
Однак апеляційний суд задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки», у разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Колегія суддів вказала, що державні гарантії, пов'язані з відпусткою, та мінімальні державні гарантії в оплаті праці не є тотожними поняттями. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки не належить до мінімальних державних гарантій, не є нормою чи гарантією в оплаті праці.
Суд скасував накладений штраф, вказавши, що допущене позивачем порушення не підпадає під санкцію, передбачену абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Відповідну постанову по справі № 440/3821/18 Другий апеляційний адміністративний суд прийняв 16.04.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна за посиланням.
Вам також може бути цікаво, що звільнення за прогул є незаконним, якщо працівнику не повідомлено місцезнаходження робочого місця.
Купуй Інформаційно-правові продукти ЛІГА:ЗАКОН та отримуй подарунки.
