Згідно з загальнонаціональним дослідженням "Що українці думають про права людини", найчастіше українці стикаються з дискримінацією саме за ознаками віку (37,4%). Частіше за все така дискримінація зустрічається у сфері праці. Про це пише segodnya.ua.
Згідно ст. 2-1 КЗпП, будь-яка дискримінація і обмеження в сфері праці за віком заборонена. Однак, незважаючи на це, багато роботодавців все одно висувають вимоги до співробітників за віком. Довести дискримінацію практично неможливо, тому що роботодавці рідко називають справжні причини відмови і ще рідше дають пояснення в письмовому вигляді, які могли б служити доказом порушення прав.
Дуже непросто доводиться претендентам старше 45 років. Їм частіше за інших відмовляють у прийомі на роботу. Компанії дискримінують кандидатів прямим або непрямим способом. Наприклад, пишуть в оголошенні "Нам потрібен активний і амбітний співробітник в молодий колектив".
Однак на ринку праці людей 40-45 років найбільше - 25,6%. А економічно активного населення старше 40 років взагалі 50,3%.
Кого дискримінують за віком найчастіше?
Ризик не отримати роботу після 45 з'являється у секретарів, офіс-менеджерів, операторів ПК, водіїв і кур'єрів. Але і молодим спеціалістам, і пенсіонерам знайти роботу непросто, йдеться в дослідженні Міжнародного кадрового порталу Headhunter. Майже чверть опитаних вказали, що при відмові їм не повідомляли причину, але було зрозуміло - роботодавця не влаштовував вік кандидата.
Кожен п'ятий респондент вважає, що сьогодні найбільш яскраво виражена вікова дискримінація по відношенню до людей пенсійного віку. Саме пенсіонерам найскладніше бути поміченими роботодавцем і працевлаштуватися на будь-яку посаду в компанії.
Кому роботодавці надають перевагу при прийомі на роботу?
За останні роки багатьом студентам без досвіду стало набагато легше знайти роботу, ніж раніше. Компаніям вигідніше найняти молодого співробітника і навчити його, ніж відразу брати фахівця. Саме тому так багато студентів після університетів йдуть працювати не за фахом або влаштовуються на програми стажувань, які є майже в кожній великій компанії.
"Зараз молодь виходить на ринок праці пізніше. Це пов'язано з тим, що період навчання в школі і ВНЗі виріс і постійну роботу молоді люди шукають після 25 років. Але при цьому зайнятість серед молоді останні три-чотири роки дійсно зростає. Студенти швидко знаходять роботу не за фахом. Для них не проблема працевлаштуватися, хоча їх часто беруть тому, що вони погоджуються працювати неофіційно, їх легше звільнити в разі чого, можна недоплатити", - коментує Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Хто винен?
У дискримінації винна система освіти, вважає Ткаченко. Навчальні заклади налаштовані більше на молодь, тому що їм треба здобувати фах. Дуже мало вузів пропонують програми підвищення кваліфікації.
До того ж, в нашій країні є стереотип, що люди після 45 років ні на що не здатні, перестають вчитися і гірше працюють. Насправді це не так. Всесвітня організація охорони здоров'я вже переглянула вік молоді. Такими тепер вважаються люди 25-44 років. А середнім віком - 45-60 років.
Чого варто очікувати?
Зараз в країні молоді менше, ніж людей старше 40 років. Справа в тому, що в 1990-х в Україні різко скоротилася народжуваність. І тільки нещодавно це нечисленне покоління 90-х-та початку 2000-х років почало виходити на ринок праці. При цьому молоді люди виходять на ринок праці пізніше. Це одна з причин, чому працюючої молоді стає менше.
Число людей старшого віку буде зростати, відзначають експерти, але вітчизняні роботодавці цього поки не усвідомлюють. Поки вони перебирають кандидатами, нестача робочих рук буде посилюватися. Населення України старіє та скорочується.
"Буде багато вакансій, які не будуть заповнюватися. Деякі робочі місця доведеться закривати, якісь можна автоматизувати. Є різні шляхи вирішення проблем. Якщо у нас буде більш-менш стабільне зростання економіки, не буде потрясінь, якихось криз, то багато чого повинно вирішитися само по собі ", - вважає Лідія Ткаченко.
Читайте також: Чому важливо перевіряти контрагентів/партнерів перед укладенням угоди?
Нагадаємо, що перевірити вашого контрагента на благонадійність і здійснювати його подальший моніторинг можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.
